
Не вдома з рідними, і не на передку з побратимами, а тут, на базі, де майже нікого немає, бо всі зараз на передку... Так сталося. Якби не отець Сергій ("Але він був і піп, і воїн. Священик був на грізний час" (с)) і не кілька гарних людей, з якими я тут познайомилась - взагалі було б мені сьогодні сумно.
А так - вийшло свято у маленькому теплому колі.
Христос воскрес!