Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

СУМНА ІСТОРІЯ ОДНОГО ФОТО

ppsh

Нещодавно сайт "GlavPost" переопублікував один із моїх постів і взяв у якості ілюстрації мою стару фотографію, про існування якої я давно забула.
Знімку, на якому я позую з ППШ, біля шести років, зроблений він в одному з одеських двориків. Я тоді приїхала до нашого друга Шкіпера, Володі Ущаповського, і там у хлопців був цей ППШ - скоріше за все, ММГ, і я захотіла з ним сфотографуватися.
Оскільки була, ясна річ, у цивільному, а фотографуватися зі зброєю "по гражданкє" якось некомільфо, Володя дав мені свою "британку" і кашкет. Кітель був на мене завеликий, пам'ятаю, як ми защіпували його десь ззаду, щоб не було видно, і підкочували рукави. А далі Шкіпер сам ставив мене так, щоб не було видно нічого, крім листячка, і знімав.

У нього в житті не було ніякої фототехніки, крім старої цифрової мильниці, але він від природи мав неабияке відчуття кадру. На наших вишколах примудрявся знімати зелених новачків так, що вони виглядали крутими вояками.

Я виклала це фото у ЖЖ, трошки погризлась на цю тему з ватою (радянська зброя у бандерівки!) і благополучно про нього забула.

А Вова Шкіпер помер на початку цього року. Він був геніальним артилеристом, пройшов багато війн і дожив до початку нинішньої, але взяти у ній участь уже не зміг. Два роки він боровся з невиліковною хворобою і неймовірно страждав від того, що не може і вже ніколи не зможе принести користь на фронті. Помираючи, він заповів усі свої речі - кілька комплектів форми, трохи спорядження і багато книжок на військову тематику - нам. Сказав: "Хай хоч мої речі послужать..." - і договорити не зміг.

Після Володиної смерті його речі склали у три мішки і "Новою поштою" відправили на фронт. Ми з командиром зібрали всю нашу групу, розповіли їм про Шкіпера, наказали любити і цінувати ці речі і пустили бійців порпатися у мішках.

А один кітель, "британку", я залишила собі. Бо якраз мала штани такого кольору, а кітеля не мала. Подумала: буде й мені пам'ять про Шкіпера.
Кітель був завеликий, і я його ушила. Тепер він мені по розміру. Вже побував зі мною і на Пісках, і всюди.
Побачила тепер це старе фото - а це той самий кітель...
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 106 comments