Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

ПРО ВЕЛИКУ ПІДЛІСТЬ, ЯКА, ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ ВІРИТИ, ІСНУЄ ТІЛЬКИ В МОЇЙ УЯВІ

Після напів-відкритих, напівтаємних "Мінських домовленостей" все кріпне в мені одна підозра.
Довести її нині не можу, дуже хочу помилятися.
Але здається мені, що абсолютно всі учасники переговорного процесу, всі, так би мовити, зацікавлені сторони (європейські і американські політики, Путін, лідери так званих ДНР та ЛНР і наш Порошенко) домовились віддати "новоросам" (=Путіну) частину території України, включно з тією, що перебуває нині під контролем українських силовиків.

Про яку саме частину території йдеться, звичайно, знати не можу, але логічно припустити, що це, ЯК МІНІМУМ, Донецька і Луганська області у їхніх адмінкордонах. Як мінімум - тому, що теракти в Одесі і Харкові не здаються мені випадковими.

Наш президент, дуже на те схоже, дав на це свою згоду. Але якщо він зізнається у цьому українському народові і дасть наказ українським силовикам відійти і просто віддати ці території... То сидітиме він у Ростові удвох з Януковичем. Це якщо дуже пощастить.

І Президент, судячи з його поведінки, знайшов "вихід": поступово штучно послабити фронт, послабити спротив окупантам і колаборантам - щоб вони самі потроху захопили ці території.
Спочатку прибрана важка артилерія (єдине, що дієво стримувало їх від наступу, бо коли працює важка арта, супротивнику значно важче накопичувати сили на одній ділянці фронту), потім відводяться танки, потім - добровольчі батальйони (найбільш вмотивовані бійці). Наші милі можновладці вже знову почали "варити воду", намагаючись не легалізовувати ДУК ПС. Вочевидь, тому, що і Росія, і Захід тиснуть на них, вимагаючи, щоб найбільш вмотивованих противників поглинання України Росією (для одних) і тих, хто заважає торгуватися з Путіним (для інших), знищили, а не залишили все, як є, видавши нам папірця, що ми тепер легальні.

Якщо все відбуватиметься за цим сценарієм - наші торгаші чомусь упевнені, що Путін не полізе далі. Вочевидь, вони думають так тому, що Штати пообіцяли його спинити.

Але ж, думаю, усі погодяться з тим, що через Україну, що б у ній не відбувалося, Обама на Москву ядерну бомбу не скине. А все решта, санкції-пересанкції... Ментальність російського народу дуже специфічна. Вони залюбки житимуть у злиднях і зневазі, без найелементарнішого - зате стрибатимуть від радощів, що "Кримнаш" або "Київнаш" - місця, де вони ніколи не були і навряд чи колись будуть, від самого існування яких їм не повинно бути ні жарко ні холодно. Листи на кшталт: "Володимире Володимировичу, мені не потрібні Крим і Донбас, мені потрібні нормальні дороги і якісна медицина. Мені не потрібні танки, бо ніхто не збирається на мою землю напасти, мені потрібні трактори, щоб її обробляти" - це голоси відважних одиниць, які навряд чи колись стануть масовим явищем.

Так що сумніваюся, що Путіна і Росію можна зупинити економічними санкціями. Тільки "вантажем 200". Хочеться вірити, що вони все-таки люди, а не монстри, і життя їхніх рідних синів, чоловіків, братів для них важливіші, ніж "дати відсіч НАТО", якого вони ніколи не бачили.

Я так думаю, що, напевно, не тільки ж я так думаю?
І я думаю, що нашій владі пора зробити якісь кроки, щоб довести нам, що ми помиляємось...
Tags: війна, донбас, політика, порошенко, путін
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 176 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →