Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Те, що залишається назавжди

Познайомилась на одному дні народження з 20-річним хлопцем. У нього мрія життя - з ніг до голови забити себе татуюванням. Для цього потрібні гроші, їх доведеться якось заробити. Інших бажань чи амбіцій я в нього не помітила.
А хлопчина славний, не дурик якийсь. Починаю відмовляти. Почекай, кажу, п’ять років - якщо бажання не зникне, тоді роби.

Сама я ніколи б не стала засуджувати підлітків за "ідіотський" одяг, зачіски чи тимчасові тату, але категорично проти наколок і всього, чого важко позбутись.

Ти молодий, кажу, і ще не знаєш, як складеться твоє життя. А раптом доведеться ховатись? Так по наколках тебе одразу випалять.
Тату, кажу, суттєво зменшить твої можливості. Уяви, що ти закохався в дівчину, якій не подобаються татуйовані. Або що тебе через ці тату не беруть на роботу.

Марно. "У мене є друзі по 40 років, вони всі "забиті", і це їм не заважає".
У цих друзів, пояснюю, життя вже склалося, у них вже є якийсь заробіток і якісь дружини чи подруги, яких це влаштовує. А ти не знаєш, що в тебе попереду. Зараз, кажу, ти нічого не втрачаєш - жоден друг, дівчина чи роботодавець не відмовиться від тебе через те, що ти не в наколках. А навпаки - запросто.

Звісно, я його не переконала. Ну, і Бог з ним. Він же мені не родич. А якби це коханий, син або молодший брат?
Що скажете??

http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/85196.html
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 66 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →