Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Наша розвідувально-диверсійна група! Перед бойовим виходом

rdg

Фотка доволі стара, зараз склад її трохи змінився, але всі, хто на цьому фото, дякувати Богові, на сьогодні живі.
Про деяких хлопців розкажу вам зараз.

Отже, той ряд, що сидить. Перший зліва - легенда всього східного фронту. Розвідник, сапер, коректувальник. Авантюрист, що кохається у війні. У нього складний характер, він завжди все робить по-своєму. Тобто, взагалі робить лише те, що хоче, і лише тоді, коли хоче. Але так, як він, більше на цій війні не вміє працювати ніхто - ні у нас, ні в армії, ні на тому боці, мабуть. Рахунок знищених ним бойовиків йде вже, мабуть, на сотні. Звісно, переважну більшість він знищив не з особистої зброї, а руками армійських артилеристів. Він підповзає поночі до ворожих опорників, знімає координати і передає їм.
Його батьки - дуже відомі вчені, живуть і працюють у Європі. Сам він теж доволі довго там жив, вільно володіє п'ятьма європейськими мовами. До того, як втекти на фронт, працював в одному київському НДІ. На сьогодні очолює власну розвідгрупу. Вірю, що незабаром він отримає найвищу державну нагороду.
Тут, на базі, разом з нами живе його дружина. Вона не ходить на бойові виходи, але всіляко нам допомагає.

Другий зліва - теж командир розвідників, колишній афганець і просто дуже класний дядько. Нещодавно був поранений, зараз одужує.

Третій - хлопець з Донеччини, сапер від Бога. Усі свої знання він здобув самостійно. Практикувався, копаючи війну. Взагалі, на цій фотографії з 12 бійців - четверо чорних археологів :) Кілька років тому він легалізував свої знання і справу свого життя, закінчивши спеціальні курси і влаштувавшись офіційно на роботу вибухотехніком. Зараз його мають призвати до Збройних Сил. Якщо нас до того часу легалізують, він воюватиме з нами, якщо ні, піде до однієї з толкових бригад, з якою ми постійно співпрацюємо.

Четвертий - молодий хлопчина, спортсмен - майстер спорту міжнародного класу з одного з видів бойових мистецтв. В армії служив снайпером у розвідроті аеромобільної бригади. Йому трохи за двадцять, але він доволі толковий снайпер. У нього цікава військова доля: практично в кожному бою він знищує одного бойовика і одразу отримує "отвєтку": в першому бою майже одразу після його влучного пострілу у нього теж чимось влучило - зламало ребро (від серйозніших наслідків врятував бронік). У другому бою він знову знищив сепаратиста і одразу отримав легку контузію.

Серед тих, що стоять, другий зліва - успішний лікар. Десь рік тому поїхав працювати до Канади, але тепер повернувся, щоб воювати з нами.

П'ятий зліва - командир. У нього це вже третя війна.

Другий праворуч - кулеметник від Бога. У проміжках між виїздами безперервно клеїть дурня і задовбує командира: "Батьку, відпусти пошуміти!". "Пошуміти" - означає залізти кудись, де "сепари" не чекають, швиденько побільше їх настріляти і вшитися. З цим "пошуміти" у нас просто біда. Щоразу одна й та сама історія: наша група приїздить до окопаних армійців, питає, звідки їх непокоять "сепари", йде туди, "шумить" і вшивається. Після цього "сепари" починають обстрілювати позиції армійців, армійці відступають, і нам доводиться терміново усім їхати туди закривати дірки в обороні :)
Його дружина, як і більшість мам і дружин наших бійців, думала, що чоловіка призвали в армію і він несе службу на одному з мирних блокпостів. Поки не побачила його в бою на одному відео :)

Наймолодший член групи, крайній праворуч, був поранений на Майдані. Носить на шиї вийняту з його тіла кулю. Це тихий, скромний і серйозний хлопчик, пише вірші. На фото він посміхається чаруючою посмішкою. Про таку прийнято казати: "У тебе що, сьогодні днюха?". А в нього і справді днюха. В якості подарунку він випросив собі перший бойовий вихід. На сьогодні він вивчився на гранатометника, і в нього вже багато вдалих бойових виходів.

А кулеметник, до речі, теж був поранений в бою на Інститутській. Ввечері 18 лютого сидів у мене на квартирі з закривавленою головою, я його перев'язувала, і розмова була про те, що до ночі Майдан зачистять, і наші хлопці з тією зброєю, що є, підуть на прорив і вириватимуться на Західну Україну, щоб звідти партизанити.

Подумалося зараз, що до місяця листопада залишилось зовсім нічого. Господи, це ж ми вже майже рік живемо у стані війни...
Tags: війна, правий сектор
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 87 comments