Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

НОВІ ПРИГОДИ ЖМУТИКА ЧОРНОЇ ВАТИ

vatnik

Серйозні обставини змусили мене виїхати до Києва - приблизно на тиждень. Оце прекрасне, тепле дитя залишила на хлопців. Годуйте, наливайте щодня свіжу воду, якщо поїдете на виїзд - замкніть з їжею у кімнаті. А якщо з ним щось станеться - я вам голови повідкручую.

Кошеня зникло на третій день моєї відсутності. Хлопці пішли у бій, а двері не замкнули. Як ми могли, мовляв, якщо самі не знали, коли повернемось.
Якби затримались, кажу, завжди можна подзвонити комусь на базу, щоб зняли замок (це легше легкого, він у нас символічний) і нагодували дитя. Врешті-решт, я з Києва могла подзвонити.

Накричала на них, змусила шукати. Сказали - шукали скрізь, опитали всіх - нема.

Я почала плакати. В голові крутиться: він занадто класний, щоб дочекатись мене. Собаки... Машини їздять туди-сюди... Хтось підібрав і завіз у село... Поплакала, заспокоїлась, забила на всі справи і поїхала на вокзал.

Взяла квиток на Дніпропетровськ і через 15 хвилин вже була у потязі. Далі три години автобусом, далі - попутки. Дорогою встигла домовитись про велосипед - об'їздити ближнє село і придумала план пошуків - обклеїти все навколо оголошеннями з обіцянкою винагороди. Через півтори доби після зникнення Ватника я була на базі.

Їду, а всередині все перевертається, бо наші зранку в бою, а я не з ними. Відрізали Карлівку, вийшли на західну околицю Донецька. Намагаються закріпитись, по них стріляють. У армійців - двоє 200-х і кілька 300-х, у наших, Добровольчого корпусу, троє поранених, з них один важко, і один контужений.

Уявіть, в якому стані я прибуваю на базу. І буквально за 5 хвилин знаходжу моє щастя. Після того, як всі наші виїхали, його забрали хлопці з іншого підрозділу. Дали нове ім'я і не хотіли віддавати. Забрала, звісно.

Зараз воно спить у мене на колінах. Мурчить від радощів і через муркіт плаче - нас чимось не тим нагодували, у нас болить животик, нам боляче.
Тихо, кажу я. Я тебе вилікую і більше ніколи не залишу.

Тепер ще б наші завтра щасливо повернулися...
Tags: тварини
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 35 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →