Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Спецоперація по затриманню агента Євразійської спілки молоді Росії Бахтіярова О.Г. Як це було

Pryhno-ne-bahtiyarov
Фото з сайту Служби Безпеки України. На фото затримують Дмитра Прихна

Пише журналіст ІА "Поряд з вами" Дмитро Прихно:

Часто дивуєшся, як доля розкидує по різні боки барикад, як вчорашні вороги стають політичними побратимами, а вчорашні друзі стають найзапеклішими ворогами. І як часто саме зовнішньополітична ситуація змінює те, на якому ти боці. Так було й у мене.
З 2005 по 2007 роки, поки, на мою думку, існувала загроза НАТО, я був серед противників вступу України до НАТО. Сьогодні ж, з 22.11.2013, коли з’явилася загроза вступу України до ТС та ЄЕП, з першого дня революційних подій я всіляко підтримував бажання української політичної нації жити незалежно. Незалежно від Росії. Багато куди на Майдані мене пускали й без акредитації. Просто тому, що знали.

Але з тих, антинатовських часів моєї біографії залишилось декілька контактів - людей, з якими просто цікаво спілкуватись, аналізувати геополітичну, політичну й економічну ситуацію в країні. Серед таких людей й Олег Георгієвич Бахтіяров.

Тому, коли вчорашня опозиція взяла владу у свої руки, а життя потроху почало стабілізовуватись, я подзвонив Олегу Георгієвичу і виявив бажання зустрітись, обмінятись враженнями. На моє здивування, його позиція була не такою проросійською, як завжди. Йому, з одного боку, було шкода Російську Імперію, але, з іншого, було цікаво спостерігати за народженням Української Нації.

Трохи пізніше Бахтіяров став ініціатором створення дискусійного аналітичного клубу, метою якого було якомога краще зрозуміти процеси, що відбуваються в Україні та пов’язані з нею. Оскільки мене завжди цікавила аналітика та розуміння процесів, то я залюбки прийняв пропозицію взяти участь у роботі цього клубу, останнє засідання якого відбулося 30 березня.

31 ж березня Олег Георгієвич подзвонив мені і запропонував приїхати під Верховну Раду, де має відбутися якась видовищна акція. І сказав, що мені як журналісту це має бути цікавим, що кілька посадовців можуть отримати яйцем в лоб. Мені це було насправді цікаве. Початися все мало о 12:00. Приїхав я о 12:15. Біля Ради побачив кілька десятків людей, схожих на представників самооборони майдану, вдягнених у бронежилети та з бітами. Тоді я вирішив і сам вдягнути бронежилет, для чого повернувся до машини, взяв його та каску і повернувся назад. Де й зустрівся з Олегом Георгієвичем.

Акція все ніяк не починалась. Олег Георгієвич спробував подзвонити організаторам, але ті трубку так і не підняли. Тоді ми пройшлися до Кабміну і повернулись назад, в Маріїнський парк, де й поспілкувались про Крим, про Путіна й Обаму, про Лаврова й Керрі ще з годину. За цей час Олег Георгієвич жодного разу не відходив від мене. Він кілька разів брав телефон, але жодна з розмов не нагадувала координацію якихось заворушень. Посередині цього терміну дзвонила якась людина, на яку, як я зрозумів, чекав Олег Георгієвич та яка його на цю акцію й запросила.

Я навіть звернув увагу на кількість співробітників правоохоронних органів у цивільному. Часи змінюються, а їхній стиль одягу й взуття залишається без змін. Ніби їм все це роздають разом з формою.



І от, приблизно о 14-й годині під’їжджає мікроавтобус і здає задом, якраз до лавочки, на якій ми сиділи. Я як водій з майже 6-річним досвідом одразу звернув увагу на нього. Просто так їздять або учні, або напідпитку… Ще злякався, щоб він нас не задавив. Не задавив. Але звідти вистрибнули люди в масках, вдягнені по-різному, хто в кросівках, хто в бєрцах, і затягли в мікроавтобус. На мої слова, що я журналіст, не звернули жодної уваги. Як і на вимогу телефонного дзвінка. Документів пред’явлено не було. Звідти, через метро "Печерська", повезли на Золотоворітську (добре, що ще на Харківську не заїжджали), де водій вчергове показав свою непрофесійність.

Далі питання про те, як я там опинився, хто і за яких обставин мене запрошував, чи маю стосунки до якоїсь із сотень самооборони, про моє минуле, написане пояснення, пів-години очікування, і я вільний.

За деякий час мене набрав Олег Георгієвич, сказав, що його відпустили. Але за умови того, що він підпишеться, що найближчим часом виїде за межі України та не повертатиметься до президентських виборів.

Дім, Інтернет, офіційний сайт СБУ, Фотографія з моїм обличчям на офіційному сайті СБУ, офіційна заява СБУ:

http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=123171&cat_id=39574

і купа питань.

1) Як громадянин України з видом на перебування в Росії став громадянином Росії? (наскільки мені відомо, Бахтіяров є громадянином України)

2) Чому СБ України не дозволяє громадянину України перебувати в Україні?

3) Як людина могла займатись координацією подібної акції, не знаходячись поблизу та не спілкуючись по телефону?

4) Чому організатор акції, якщо всі нібито проплачені активісти кудись зникли, сидить біля Ради і чекає на затримання?

5) Де були окремі російські телеканали? (за весь час я бачив лише одну телевізійну камеру!)

6) Де в Києві продаються Коктейлі Молотова?

7) Чому мені не надали законного права на 1 телефонний дзвінок?

8) Чому навіть в мікроавтобусі мені ніхто не пред’явив посвідчення?

9) Скільки врешті решт затримано? Де ці 200 осіб?

10) Чому на офіційному сайті СБУ на фотографії з затримання Олега Георгієвича моє обличчя?

11) Ну і наостанок. Якщо там роздавали по 500 долларів активістам, то скільки тоді журналістам? І де я можу отримати свою винагороду?


П.С. З нетерпінням чекаю на відповіді. Особисто від Валентина Наливайченка. Хай ця публікація стане моєю офіційною заявою. Також обіцяю, в разі, якщо СБУ знайде і виплатить мені мою винагороду, то офіційно обіцяю:

1) Сплатити всі податки з прибутку.

2) Всю суму коштів після сплати податків передати на потреби тих військових чи то прикордонних частин, які справді охороняють Україну від східного агресора.

П.П.С. Ну і особиста подяка тим хлопцям, які мене затримували. Принаймні в цей раз, на відміну від спілкування з беркутом 1 грудня 2013 року, я не отримав тілесних ушкоджень, і зміг повернутись додому за кермом своїх чотирьох.

Щиро Ваш, Прихно Дмитро,
ІА “Поряд З Вами”

Від редакції ІА "Поряд з вами". Як бачимо, наші журналісти завжди в центрі подій і пригод :) Що ж до ситуації із затриманням Бахтіярова, ми готові припустити, що Олег Георгієвич справді не був організатором акції із захоплення Верховної Ради та Кабінету Міністрів України - бо якби його причетність до цього була незаперечною, працівники СБУ його навряд чи відпустили б, навіть під обіцянку залишити територію України.

Загалом же, ми вважаємо, що якщо певній людині щось відомо про можливі дії на кшталт захоплення парламенту, то працівники спецслужб мають право її допитати, робота в них така. А якщо людина під час неоголошеної війни з Росією є відомим проросійським активістом, то її й вислати не гріх.

Дратує інше: оте безапеляційне повідомлення прес-центру СБУ, що Бахтіяров планував захоплення парламенту. Якщо планував, чому так швидко відпустили? Якщо не планував - чому не пишете, що допитали його за підозрою, яка не підтвердилась? Якщо планував, але довести це складно і з Бахтіяровим укладено угоду - "ми тебе відпускаємо, а ти хутко зникаєш з України" - то так і казати треба: довести не змогли, зате вислали, нічого в цьому такого немає.
Менше брехні - більше буде довіри.
Subscribe

  • Яна Зінкевич очима Ірини Миколів

    Новий, вже десятий малюнок Ірени Миколів за мотивами моєї книги "Щоденник Нелегального Солдата". На малюнку - Яна Зінкевич 29 липня 2014 р., коли…

  • Вільні люди мають зброю

    Верховна рада передбачувано провалила обидва законопроекти про зброю. За один - лише 88 голосів, за другий - 74. Стоїть за тим - все те саме:…

  • Два роки тому ми були в НАТО

    Зробила серію графічних малюнків (папір, гелева ручка) про те, як ми з дівчатами з Жіночого ветеранського руху два роки тому подорожували до…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 15 comments

  • Яна Зінкевич очима Ірини Миколів

    Новий, вже десятий малюнок Ірени Миколів за мотивами моєї книги "Щоденник Нелегального Солдата". На малюнку - Яна Зінкевич 29 липня 2014 р., коли…

  • Вільні люди мають зброю

    Верховна рада передбачувано провалила обидва законопроекти про зброю. За один - лише 88 голосів, за другий - 74. Стоїть за тим - все те саме:…

  • Два роки тому ми були в НАТО

    Зробила серію графічних малюнків (папір, гелева ручка) про те, як ми з дівчатами з Жіночого ветеранського руху два роки тому подорожували до…