Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

41 добу ув’язнений націоналіст, підприємець з Донецька тримав голодування

Volodymyr-Kruzhko

Сьогодні у Володимира Кружка день народження. Йому виповнилося 56 років. Цю дату він зустрічає у Донецькому СІЗО, певніше, у тюремній лікарні. Вчора Кружко зняв голодування, яке тривало 41 добу (!).

Володимир Кружко - дрібний підприємець з Донеччини, громадсько-політичний діяч, націоналіст, активіст Податкового майдану. Селидівський міський суд Донецької області засудив його до 1,5 років позбавлення волі за ст. 382 КК України - за те, що боронив від знесення свій кіоск. Наскільки я розумію, все відбувалося за типовою схемою: наближені до влади бандюки вирішили забрати у "не своєї" людини бізнес і зробили це найпростішим способом: відмовились продовжити з підприємцем договір оренди і оголосили землю, на якій багато років стояв його кіоск, "самозахопленою".

У СІЗО Володимира було жорстоко побито "правоохоронцями". Після цього до нього тривалий час не допускали адвоката, щоб не було офіційно зафіксовано побоїв. Саме через це Кружко оголосив голодування і до вчорашнього дня перебував в одиночній камері.

25 жовтня має відбутися апеляційний розгляд справи Володимира Кружка.

"Якщо вивчати його справу, - сказано на сайті Комітету визволення політв’язнів, - то серед інших порушень простежуються вже такі знайомі нам випадки суддівського та міліцейського свавілля, як:
- незаконне відбирання майна;
- порушення конституційного права на захист (суд відмовився відвести від участі в справі адвоката, який діяв усупереч інтересам свого підзахисного, водночас суд не дав можливості скористатися допомогою захисника, якому довіряв підсудний);
- безпідставне порушення права підсудного на останнє слово;
- застосування тортур по відношенню до ув’язненого.
Комітет Визволення Політв’язнів вимагає припинити беззаконня по відношенню до Володимира Кружка та інших політв’язнів".

Нижче для тих, хто, можливо, хоче розібратися у цій справі - повний текст вироку Володимиру Кружку і текст апеляції, складеної його адвокатом.

Kruzhko-vyrok1

Kruzhko-vyrok2

Kruzhko-vyrok3

Kruzhko-vyrok4

Kruzhko-vyrok5

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА


Справа №242/1143/13-к
Провадження №1/242/45/13

До Апеляційного суду Донецької області
через Селидівський міський суд Донецької області

Єльчанінової Ірини Олександрівни, адвоката-захисника
Кружка Володимира Степановича, 29.09.1957 року народження, уродженця м. Красноармійськ Донецької області, громадянина України з вищою освітою, розлученого, раніше не судимого, приватного підприємця, мешкав та зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Селидове
На вирок Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2013 року

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2013 року Кружка Володимира Степановича визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, та призначено йому покарання за вказаною статтею Закону у вигляді позбавлення волі на строк один рік шість місяців із поміщенням Кружка Володимира Степановича до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Із зазначеним рішенням неможливо погодитися, оскільки воно є незаконним та не відповідає дійсним обставинам справи з наступних мотивів:

1. Суд посилається на те, що нібито Кружко В.С. 24.03.2011 року в період часу з 08 по 10 годину, у м. Селидове Донецької області, на перехресті вул. Михайлівська та вул. Щорса, умисно перешкоджав виконанню Рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 року, що набрало законної сили. Але це не відповідає дійсності, оскільки зазначене судове рішення було скасоване рішенням Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 21.06.2011 р., яке одразу вступило в силу. А за таких обставин – не може бути жодних підстав вважати його злочинцем, оскільки ніякого рішення суду, що вступило в законну силу, як це вказано в обвинувальному висновку – не було!

2. Далі суд спотворює факти, що нібито Кружко В. С. самовільно заволодів земельною ділянкою площею 0,0030 га, розташованою на землях м. Селидове, на перехресті вул. Михайлівська та вул. Щорса із земель комунальної власності, підпорядкованих Селидівській міській раді, з приводу чого Селидівський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до Кружка В.С. до Господарського суду Донецької області. Насправді Кружко отримав у користування зазначену ділянку на законних підставах і користувався нею майже 20 років. Таким чином, нібито незаконне заволодіння земельною ділянкою спростовується, але суддя послався на спотворені обставини в цій справі.

3. Далі суддя знову посилається на те, що Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 року позовні вимоги Селидівського міжрайонного прокурора до підприємця Кружка В. С. було задоволено. Кружко В.С. було зобов’язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0030 га, розташовану на землях м. Селидове, на перехресті вул. Михайлівська та вул. Щорса із земель комунальної власності, підпорядкованих Селидівській міській раді, привести зазначену ділянку за власний рахунок у придатний для використання стан шляхом зносу кіоску, розташованого на земельній ділянці. Але в судовому рішенні відсутні встановлені в судовому засіданні факти того, що рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 року було скасовано, й до того ж Кружко В.С. скористався своїм правом на оскарження незаконного рішення суду, а тому воно ніяк не могло набути законної сили, доки б не була розглянута подана ним апеляція.

4. Далі суд указує, що на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 р. по справі № 41/263 пн було видано наказ Господарського суду Донецької області № 41/263 від 08.02.2011 року. Але не може бути законним судовий наказ, що виданий на підставі незаконного рішення суду.

5. Судом встановлено, що 22.02.2011 року постановою старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 р. по справі № 41/263 пн. Кружку В. С. було запропоновано добровільно виконати виконавчий документ у строк до 7 днів, а саме до 01.03.2011 року. Кружко В. С. з 01.03.2011 року до 24.03.2011 року добровільно виконати рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 р. по справі № 41/263 пн. відмовлявся. Але суддя спотворює обставини, оскільки Кружко В.С. не тільки не відмовлявся, але й нічого не знав про існування постанови державного виконавця, оскільки йому її ніхто не вручав, а надіслана вона була йому після закінчення строку, визначеного на добровільне виконання – 03 березня 2011 року, про що свідчить штемпель на конверті, в якому була надіслана Кружку постанова державного виконавця.

6. Далі суд зазначає в оскаржуваному вироку, що «Кружко В.С., з метою перешкоджання виконання рішення Господарського суду Донецької, області від 23.12.2010 р. по справі № 41/263 пн, 24.03.2011 року в період часу з 08 по 10 годину у м. Селидове Донецької області на перехресті вулиць Михайлівська та Щорса відмовився залишити споруду кіоску, яку необхідно було демонтувати для приведення у придатний до використання стан земельної ділянки у м. Селидове Донецької області, на перехресті вул. Михайлівська та вул. Щорса відмовився залишити споруду кіоску, яку необхідно було демонтувати для приведення у придатний до використання стан земельної ділянки, чим позбавив представник відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції можливості знести зазначену споруду». Але в цьому випадку спотворені фактичні обставини події, оскільки перебування в кіоску засудженого не перешкоджало початку робіт по знесенню споруди, а по-друге – ніхто її зносити не збирався. Також зазначається, що Кружко В.С. нібито протягом двох годин стояв у дверному отворі та висловлювався нецензурною лайкою – але це не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, де нема жодних відомостей про вчинення мною хуліганства. До того ж Кружко В.С. взагалі не вживає нецензурну лайку, окрім цитування висловів інших посадових осіб, у тому числі судді. Також не можна погодитися з тим, що опис матеріальних цінностей у кіоску є обов’язковою процедурою перед демонтуванням споруди, бо достатньо було на законних підставах зобов’язати Кружка В.С. всі матцінності перевезти. Але ж метою саме і було забрати всі матеріальні цінності, до того ж вони були вилучені та вивезені в невідомому для власника напрямку, досі не повернуті йому – та цьому факту суд не надав оцінки, що свідчить про обвинувальний нахил у справі, а не про об’єктивну оцінку доказів на неупереджений розгляд.

7. Далі суд знову спотворює факт нібито перешкоджання засудженим «…примусовому виконанню рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 р. по справі № 41/263 пн, що набрало законної сили…» - але ж рішення було на той час оскаржене й потім було скасовано!

8. Потім суд посилається на свідчення свідків, які вказують на нібито законність дій державних виконавців, яка полягала в тому, що вони виконували рішення, що вступило в силу – але ж це спростовується тим, що рішення насправді законної сили не набуло, було Кружком В.С. оскаржено й за його апеляцією скасовано!

9. Суд у постанові встановлює, що на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 р. по справі № 41/263 пн було скасовано, але не надає оцінки тому факту, що воно одразу вступило в силу станом на 21.06.2011 року і в подальшому було в силі – таким чином спростовується взагалі факт виконання ВДВС законного рішення. А відтак ні про яку законність скасованого рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2010 р. на час виконавчих дій мова йти не може! Зрозуміло, що державний виконавець видав незаконний наказ на підставі незаконного рішення, але в цей час кримінальна справа стосовно мене мала бути припинена й Кружка В.С. не було виправдано всупереч Закону.

10. Судом порушено конституційне право засудженого на захист, оскільки суд не відвів від участі в справі адвоката Холодного, який діяв усупереч інтересів свого підзахисного. Також не було надано можливості скористатися допомогою захисника, з яким Кружко уклав договір, призначаючи дату слухання справ без узгодження з адвокатом.

11. Було порушено право на захист засудженого ще тим, що йому не надано було часу для підготовки до виступу в судових дебатах, а відтак позбавлено можливості висловити свої зауваження щодо незаконності притягнення його до кримінальної відповідальності.

12. Суд позбавив засудженого законного права на останнє слово.

Таким чином судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи було порушено вимоги ст. 22, 75, 263, 312, 368-362 КПК України та ч. 3 ст. 62 Конституції України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 347, 348, З66, 367, 372, 327 КПК України,

П Р О Ш У:
1. Скасувати вирок Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2013 року про визнання Кружка Володимира Степановича винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, і призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік шість місяців із поміщенням Кружка Володимира Степановича до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

2. Виправдати засудженого Кружка Володимира Степановича у зв’язку з відсутністю складу злочину в його діях.

Захисник засудженого,
адвокат І.О. Єльчанінова
Tags: бєспрєдєл, донецьк, правозахист, підприємці, суд
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment