Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Київ 67 років тому

22 червня 1941 року війська Третього Райху нанесли удар по Радянському Союзу.


22 червня 1941. Палає військовий завод №43 на Брест-Литовському шосе.

Київ був серед міст, що постраждали першими. Готуючись до наступу на Європу, Сталін зосередив головні військові сили всього СРСР на території України – ближче до західних кордонів Союзу. Тому удар німців прийшовся саме по ним. Наші аеродроми, воєнні заводи і залізничні вузли накривали з повітря в перші години війни.

Отже, 22 червня 1941 року. Світанок. У Москві ще кілька годин спатимуть спокійно. В той час, як у західних країнах вже виходять газети з аршинними заголовками “Німеччина напала на Радянський Союз”, москвичі почують про це опівдні з вуст голови Совнаркому Молотова – того самого, що підписував з німцями договір про розподіл Європи. Сталін тоді виступити не наважився. А кияни прокинулися на світанку від звуку вибухів. Деякі з них подумали, що це гроза.

В 3 год. 15 хв. німецький генерал Гудеріан віддав наказ про початок артилерійського вогню. О 7 год. 15 хв. нарком оборони Тимошенко видав директиву відкрити активні наступальні дії проти ворога і знищити його. Але тільки до кордону. Кордон не переходити. І лише о 21 год. 15 хв. він видав військовим радам Північно-Західного, Західного і Південно-Західного фронтів директиву на наступ. Але було вже пізно. Більша частина воєнного потенціалу Союзу була знищена. Радянські солдати мільйонами здавалися в полон, армії в паніці бігли на схід.


23 червня 1941. Палає після авіанальоту завод "Більшовик" (загинуло 16 чоловік).

Чому так сталося? Сталін наказав не піддаватися на провокації. Він зневажав “біснуватого фюрера” і вважав, що набагато слабша Німеччина не може воювати з Радянським Союзом. Те, що сталося, він сприйняв як відчайдушну спробу окремих генералів всупереч волі Гітлера запобігти війні Німеччини з братньою Англією.

Коротко про це не розкажеш, це тема окремої статті. Тим, хто й досі вважає Росію історичним союзником, можу нагадати тільки одне: з ким і коли б вона не воювала, Україна в результаті була окупована. Росія висмоктала з України всі соки на початку 30-х, побудувала свою воєнну міць на наших кістках – і не захистила нас у 1941-му.

До окупації Києва німцями залишалося ще майже 90 днів. За ці дні кияни і мешканці навколишніх сіл вириють протитанкові рови, спорудять на вулицях міста барикади з набитих землею і піском мішків, навчаться робити протитанкові їжаки – з трьох шматків рейок, зварених посередині. Серед цих “їжаків” ще деякий час буде ходити міський транспорт.

Трамваїв тоді було мало, і всі кияни знали їхні маршрути. Тому з них почали знімати таблички з назвами кінцевих зупинок. Це було пасткою на шпигуна – “засланий” мав перепитати, куди їде трамвай, і тим виказати себе.

5 липня почалася евакуація заводів. Щоб залишити місто, люди повинні були мати спеціальний дозвіл і перепустку на вокзал. Дехто виїхати не зміг. Після війни їх звинуватять у співробітництві з німцями.

Молоденькі хлопці-студенти масово “атакували” воєнкомати. Здавали свої відстрочки на навчання і йшли на фронт. Їм здавалося, що війна закінчиться дуже швидко...

Олена БІЛОЗЕРСЬКА

http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/73204.html
Tags: війна, друга світова, київ
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 49 comments