Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Ігор МОСІЙЧУК: «Головний речовий доказ – СВП - ніким не оглядався і був знищений»

«Васильківський» політв’язень, який разом з побратимами Сергієм Бевзом та Володимиром Шпарою вже скоро два роки як перебуває за гратами за явно сфабрикованим звинуваченням у готуванні до терористичного акту, розкриває нові подробиці фальсифікації їхньої справи.

Mosijchuk-Igor - Як просувається розгляд справи в суді?

- Розгляд справи в суді затягується, відбувається по одному засіданню на місяць, яке триває не більше двох годин. Досі триває допит чотирьох свідків, які просили допитувати їх у закритих засіданнях, бо нібито їм хтось погрожував, і нібито вони бояться цих погроз. Але на засіданні 2 квітня через неявку свідка обвинувачення Гаврилюка Ігоря суд постановив, змінивши процедуру розгляду, почати дослідження матеріалів справи.

На засіданні 2 квітня було досліджено перший том матеріалів нашої кримінальної справи. З очевидних особисто для мене причин суд дослідив всі матеріали першого тому кримінальної справи, починаючи з 53-ї сторінки. Звичайно, ми будемо наполягати, щоб були досліджені і перші 53 сторінки цього тому, оскільки, на нашу думку, у них приховано факти брутальної фальсифікації кримінальної справи.

Але навіть вже досліджені матеріали справи говорять про грубі фальсифікації і про те, що фальсифікатори мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за рядом статей ККУ.

- Можете розповісти конкретно, що це за фальсифікації?

- Наприклад, слідчий Управління СБУ у Київській області Глущенко провів огляд і склав відповідний протокол про огляд нібито саморобного вибухового пристрою, насправді його не оглядаючи і не демонструючи його понятим, які підписалися під цим протоколом. У протоколі огляду СВП чорним по білому написано, що слідчий Глущенко разом з понятими оглядали власне чорний пакет, в якому, зі слів Глущенка, нібито знаходився СВП. Сам СВП ніколи візуально не оглядався, що є прямим порушенням Кримінально-процесуального кодексу, в якому чітко зазначено, що слідчий і поняті зобов’язані здійснити візуальний огляд і описати у протоколі річ, яку вони оглядають.

Саме цей псевдопротокол огляду став підставою для винесення постанови тим же слідчим Глущенком про визнання так званого СВП речовим доказом. Саме цей речдок є основним в обвинуваченні, висунутому проти мене, Сергія Бевза та Володимира Шпари.
Але в нашій справі склалася унікальна ситуація: обвинувачення, яке спирається на виявлення речового доказу у вигляді так званого СВП, висунуто, а самого речдоку немає.
Більше того, ніхто з понятих та слідчих ніколи цей так званий речдок не оглядав.

А висновок спеціаліста Устименка, який характеризує цей предмет як СВП, є, м’яко кажучи, сумнівним.

Якщо говорити про порушення КПК, а вірніше, кримінальні правопорушення, вчинені працівниками СБУ при фальсифікації нашої кримінальної справи, то як основний момент можна зазначити факт безслідного знищення головного речового доказу – так званого СВП.
КПК передбачає виключно два випадки, в яких може бути прийняте рішення про знищення речового доказу. Перший – це у випадку, коли слідчий закриває кримінальну справу, і ця постанова ніким не оскаржується, і другий – знищення речдоку може відбутися тільки після того, як вирок суду набув законної сили.

У нашому випадку не відбулося ні першого, ані другого. І начальник слідчого відділу УСБУ у Київській області Кравченко, перевищуючи службові повноваження, дав дозвіл на знищення речового доказу. Чим, на мою думку, вчинив кримінальне правопорушення, яке потягло за собою тяжкі наслідки.


- А чому висновок спеціаліста Устименка є сумнівним?

- По-перше, висновок спеціаліста слідством було отримано у непроцесуальний спосіб. Жодною нормою у КПК не передбачається, що спеціаліст може надавати висновки. Це прерогатива виключно судових атестованих експертів. По-друге, у висновку вказана неіснуюча марка мисливського пороху, який нібито використовувався при виготовленні СВП. Не проводився хімічний аналіз, згідно якого можна було б встановити, чи це взагалі порох, а не, наприклад, пісок чи земля.

Крім цього, є ще багато ознак того, що так званий «висновок спеціаліста» є необґрунтованим та у деяких питаннях помилковим чи навіть суперечливим. Але оскільки даний висновок, як я вже зазначав, отриманий у непроцесуальний спосіб, він не може розглядатися як джерело доказів.

- Якісь ще є фальсифікації?

- У матеріалах того ж таки першого тому знаходиться протокол допиту свідка Олексія Чернеги. З якого чітко видно, що в гуртожитку, де він мешкав, під час обшуку було вилучено електронний носій (флешку) з матеріалами, ідентичними тим, які є на електронних носіях, які визнані речовими доказами по обвинуваченню мене, Володимира Шпари та Сергія Бевза у готуванні до терористичного акту. Так ось, Олексію Чернезі цю флешку повернули, визнавши, що вона не має жодного істотного значення для справи. На мою думку, одні і ті ж матеріали не можуть слідством трактуватись по-різному. А згідно статті 62 Конституції України, будь-які сумніви мають трактуватися на користь обвинуваченого.

Тобто, якщо тексти листівок та схеми, за якими нібито був створений СВП, у випадку з Олексієм Чернегою визнані такими, що не мають значення для справи, і повернені йому, то вони не можуть ніяким чином використовуватись як речовий доказ проти нас.

Питання підготувала Олена БІЛОЗЕРСЬКА
Tags: васильківські терористи
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment