Більшість цих жінок продовжують боротися за Вільну Україну, допомагають, попри всі свої особисті страждання та муки, іншим політрепресованим. І ось саме їх ні пані Юля, ні пан Арсеній жодного разу не пожаліли й не звернулись зі словом підтримки до цих Українок.
З Юлією Володимирівною для мене все зрозуміло: навіщо ж їй комусь допомагати? “Страждальці” від режиму в Україні лише ВОНА та Луценко, всім іншим живеться легко і радісно. Плюс до того ж ну як не підтримати “соціально близьких” постраждалих від «провокаторів» «жєнщін із ПР» . А й справді, що у пані Юлі спільного, приміром, з матір`ю Віталія Запорожця?
А ось з Арсенієм Петровичем все набагато цікавіше… Коли Арсеній Петрович заявляє про чергову “перемогу” опозиції, це ще півбіди. Принаймні, нікому не шкодить. А ось коли закликає до повстання та до революції – оце дивина! Арсенію Петровичу, схаменіться! Повстання та революція – це не “сєніни перемоги” і, тим більше, не притрушена снігом спідничка Горіної. Це стихія, яка стається раптово і несе з собою захоплення повстанцями адміністративних приміщень, жорсткі сутички з міліцією, часом публічні покарання політичних опонентів. Ви до цього закликаєте народ? Якщо так, то чого ж Ви злякались “притрушених” снігом жінок? Після “Всенародного Повстання” ці жінки все одно отримають довгі терміни, позаяк є представницями режиму внутрішньої окупації. Якщо ні, то як Ви бачите повстання і революцію?
ЧИТАТИ ДАЛІ НА САЙТІ ІА "ПОРЯД З ВАМИ" >>>
