Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

"Васильківців" не випустили із СІЗО, бо вони... проводять масові акції і за них заступаються депутат

vasilkivskiВсе частіше політики від різних опозиційних сил згадують „васильківську справу” в контексті політичних переслідувань, говорячи про те, що справа є сфабрикованою, а хлопців безпідставно тримають у СІЗО.
Про це казав народний депутат України Андрій Іллєнко (ВО „Свобода”), заявивши, що „людей посадили виключно за їх політичну діяльність за абсолютно абсурдними звинуваченнями” (http://www.youtube.com/watch?v=RGlM-8sUEgg)
На цьому наголосив і народний депутат свободівець Ігор Мірошниченко в „Сьогодні про головне” (ТВі) сказавши, що „троє хлопців понад півтора року перебувають у СІЗО, а суддя щомісяця переносить засідання, не розглядаючи цю справу по суті, залишаючи людей у СІЗО і піддаючи їх катуванням”. (http://tvi.ua/program/2013/02/05/sohodni_pro_holovne_vid_04022013)
У цій передачі згадав також про справу народний депутат від „Батьківщини” Микола Княжицький, зазначивши, що хлопців „суддя Бурбела судить ні за що”. (http://tvi.ua/new/2013/01/31/knyazhyckyy_pro_schodenni_zlochynni_diyannya_vlady)

Врешті навіть Юрій Луценко під час зустрічі із А. Кваснєвським та П. Коксом сказав про те, що в Україні вже більше 30 політв’язнів: „від так званих "васильківських терористів" до сумських графітчиків”. (http://www.nso.org.ua/ua/news/11052)

Однак, суддя Бурбела, що розглядає „васильківську справу” вже більше року, вкотре відмовився змінювати хлопцям запобіжний захід на будь-який інший, не пов’язаний із триманням під вартою.
Суддя Бурбела вважає, що хлопці мають залишатись під вартою, підкріплюючи своє рішення наступними залізобетонними аргументами:

- підсудні обвинувачуються у особливо тяжкому злочині.
- їхні прихильники дають, неправдиві, на думку судді, коментарі ЗМІ щодо справи та викладають покази свідків в Інтернет з неналежними коментарями.
- прихильники підсудних влаштовують багатолюдні акції під судом.
- захисники підсудних організовують звернення народних депутатів до суду (мається на увазі клопотання народних депутатів про взяття підсудних на поруку, що є мірою запобіжного заходу).
- самі народні депутати приходять на судове засідання і наполягають на своєму конституційному праві перебувати у приміщенні, де проходить розгляд справи (ч.3 ст.17 Закону України «Про статус народного депутата України», п.1.2. резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 10 квітня 2003 року №7-рп/2003 у справі №1-14\2003).
- захисники подають необґрунтовані клопотання.

До речі, у постанові суддя також згадав, що раніше усунув від участі у справі двох адвокатів Д.Лошакова та О.Мельник, ніби-то за „перешкоджання встановленню істини у справі”. Так ось, Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Київська обласна КДКА не знайшли підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів Д. Лошакова та О. Мельник.

Красномовним є також виступ прокурора на останньому засіданні, яка заявила, що підсудні „вчинили особливо важкий злочин”, і після зауваження судді навіть не вибачилась за таку свою грубу помилку. Ось її промова:

„Прокурор: ваша честь, я вважаю за неможливе зміну запобіжного заходу у зв’язку з тим, що наші підсудні вчинили особливо важкий злочин, перебуваючи на волі, вони будуть впливати на свідків..
Суддя: ну, знову ж таки, я поправляю, вони поки що обвинувачуються у вчиненні..
Прокурор: обвинувачуються.. ...будуть впливати на свідків, спільно зі своїми однодумцями, знову ж таки будуть вчиняти акції масові, які будуть затягувати розгляд справи..от. Я вважаю за неможливим зміну запобіжного заходу.
Суддя: все у вас?
Прокурор: да.”

СТЕНОГРАМА ПОСТАНОВИ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗМІНУ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ, 5.02.2013

Києво-Святошинський районний суд Київської обл. суд дійшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Згідно зі статтею 148 КПК України 1960 року „Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.”
Згідно з ч. 4 ст. 165 КПК України від 1960 року „запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпадає необхідність у запобіжному заході або раніше застосованому запобіжному заході”.

Згідно з Постановою №4 Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.

Підсудні Мосійчук, Шпара, Бевз обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, передбаченого ч.1 ст. 14, ч 2. ст.. 258 КК України за який, законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, також вчиненні інших, менш тяжких злочинів.

Згідно з постановою суду під час проведення досудового слідства по справі кожному з підсудних обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Під час судового розгляду справи постановою суду у задоволенні клопотань підсудних та їх захисників про зміну запобіжного заходу відмовлено. На даний час в ході судового слідства у справі встановлено, що кожен підсудний винним себе у вчинені інкримінованих злочинів не визнає.

Поведінка кожного з підсудних дає підстави вважати, що застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж взяття під варту, не може забезпечити належної процесуальної поведінки підсудних, оскільки прихильниками підсудних в засобах масової інформації систематично поширюються неправдиві відомості про перебіг судового розгляду справи, викладаються показання свідків, які вони давали у судовому засіданні, з коментарями, які принижують гідність інших учасників процесу.

Перед приміщенням суду проводяться багатолюдні акції, які порушують нормальну роботу суду, під час яких проводиться критика рішень суду до вирішення справи по суті з метою схилити його до вчинення певних процесуальних дій та ухвалення певного судового рішення.
Всупереч Рішенню Конституційного суду України від 19 травня 1999 року №4-рп/99 (справи про запити народних депутатів України) згідно з якими народний депутат України не має права звертатись з вимогами чи пропозиціями до судів, голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ, захисниками підсудних організовуються надходження до суду таких звернень і явка самих народних депутатів у зв’язку з відмовою яких залишити зал, де мало відбутись закрите судове засідання, суд був змушений відкласти судове засідання.

Крім того, суд враховує, що підсудними Шпарою та Бевзом, а також їх захисниками під час допиту свідків у справі шляхом заявлення необґрунтованих клопотань та намаганні з’ясування питань, які не мають відношення до предмету доказування у справі, затягується розгляд справи.

Саме через намагання прихильників підсудних, що розміщують неправдиві відомості про перебіг судового розгляду справи, викладають показання свідків, які вони давали у судовому засіданні з коментарями, які принижують честь та гідність учасників процесу, а також здійснення іншого тиску на свідків, суд задовольнив клопотання ряду свідків та застосував до них захід безпеки у виді закритого судового розгляду.

Суд враховує також, що саме через намагання вплинути на свідків та перешкодити встановленню істини у справі підсудного Мосійчука видалено із залу судових засідань до кінця судового розгляду справи та переведено із СІЗО міста Києва в інше СІЗО, а захисників підсудного Мосійчука (Мельник) та підсудного Бевза (Лошакова) за перешкоджання встановленню істини у справі, затягування судового розгляду справи та невиконання розпоряджень головуючого у справі усунуто від участі у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що підстави, за якими судом обраний кожному з обвинувачених запобіжний захід у вигляді взяття під варту не відпали, а також прийшов до висновку про неможливість....(пауза), а також враховує те, що достовірних даних про неможливість подальшого тримання кожного з підсудних під вартою у зв’язку зі станом здоров’я суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 148,149,155, 165, 165-1, 83(?) КПК України суд постановив у задоволенні клопотань захисників підсудних Мосійчука, Шпари та Бевза про зміну запобіжного заходу з взяття під варту на інший запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Tags: васильківські терористи, суд
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment