Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Що таке закон про наклеп і кому він загрожує

25 вересня в РИА «Новости» відбулася прес-конференція на тему загроз, які несе з собою закон про наклеп, прийнятий 18 вересня Верховною Радою у першому читанні. У ній взяли участь керівник Інституту масової інформації Вікторія Сюмар, директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, юрист ІМІ Ігор Розкладай та медіаюрист з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Ведуча, Марія Лебєдєва, повідомила, що на прес-конференцію запрошували також ініціатора законопроекту, нардепа від ПР Журавського, але його представник повідомив, що депутат зайнятий виборчою кампанією і прийти не зможе.

Вікторія СЮМАР коротко пояснила, в чому небезпека цього закону. По-перше, він становить небезпеку не лише для журналістів, а для кожного громадянина, для будь-кого, хто працює з інформацією і використовує слово. Ображена людина може подати до суду на бабцю у дворі, і суд буде вирішувати, завідомо чи не завідомо неправдиву інформацію розповсюджувала бабуся, відала вона чи не відала, що те, що вона каже, не відповідає дійсності.

Це дуже розпливчата категорія, тому країнам, які претендують на те, щоб зватися цивілізованими, у світі давно вже рекомендують позбавлятися закону про наклеп, бо важко відрізнити, знала чи не знала людина про те, що поширює неправдиву інформацію.

Українські суди у цьому питанні значно суворіші за європейські. Так, є прецедент справ Ляшка і Коробової проти України, де українські суди вважали розпосюджувану ними інформацію накплепом, а європейські - що журналіст має право на припущення і критичну позицію, як і будь-який громадянни. Практика українських судів є відмінною від європейської, і цей закон, по суті, повертає репресивні механізми в українське законодавство. Тим більше небезпечним він є зараз, із поширенням соціальних мереж, коли люди постійно висловлюють і поширюють свою думку.

1 жовтня погоджувальна рада буде вирішувати, коли ставити це питання на голосування. Раніше звучала дата 16 жовтня. Поки що у першому читанні законопроект мав цілу низку порушень – наприклад, не розглядався навіть у профільному комітеті – з питань свободи слова. Громадські організації і журналісти висунули вимогу скасувати голосування у першому читанні, зважаючи на низку процедурних порушень. Проте, можливо, 1 жовтня погоджувальна рада ухвалить інше рішення, і не виключено, що 2 жовтня законопроект винесуть на голосування у другому читанні.

Громадські організації закликають усіх небайдужих взяти участь у пікеті 1 жовтня під Верховною Радою.



Сьогодні в Інтернеті акція - провідні видання розмістили на своїх сайтах банер проти закону про наклеп. Ми сподіваємося, сказала В.Сюмар, що Партія регіонів дослухається до думки громадськості і скасує голосування.

Тарас ШЕВЧЕНКО зазначив: «Журавський, автор законопроекту, ще до голосування вже проходив в нашому реєстрі як порушник прав людини». Він додав, що після того, як відбулася декриміналізація статті про наклеп, її кілька разів вже намагалися повернути до Карного кодексу. Зокрема, подібні законопроекти вносили Черновецький та Піскун, але фракції одразу ж їх відкидали. Зараз же загроза ухвалення цього законопроекту є дуже імовірною. Так, наприклад, не було жодного відкликання голосу. Для чинної влади дуже важливо прийняти цей закон, їм важливий кінцевий результат, задля цього можна нехтувати комітетом і всім іншим.

Т.Шевченко навів кілька прикладів закону про наклеп у дії. Так, у Казахстані Вадим Курамшин отримав 3 роки і 10 місяців за наклеп. Він писав про суперечку між сільськогосподарським товариством і селянами. Причому не обов’язково, що де-факто його ув’язнили саме за це.
Алпамис Бектурганов отримав 4 роки за те, що на прес-конференції звинуватив акіма (губернатора) області у корупції. Таке саме ми скоро можемо мати в Україні. Навіть Таджикістан вилучив нещодавно ці статті з кримінального кодексу.

Якщо приймуть цей закон, про будь-які розмови про свободу слова можна буде забути. Кращого способу залякувати журналістів немає. Це привід вилучати сервери, затримувати, арештовувати, давати судимість, забороняти займатися професійною діяльністю.

Марія ЛЕБЕДЄВА запитала, чи пов’язане ініціювання цього законопроекту з подіями у Києві, коли активісти розповсюджували інформацію про кандидатів у нардепи. Це була антиагітація – на думку активістів, це інформування про те, хто ким є насправді.

Вікторія СЮМАР відповіла, що Журавський прямо сказав, що його ініціатива пов’язана з виборчою кампанією. Що він хоче зупинити потік бруду, і хоче, щоб закон вступив в силу вже у жовтні. Сказав, що його друг серйозно постраждав від наклепу, але не назвав його імені, позбавивши тим самим будь-якої можливості перевірити інформацію.

Т.ШЕВЧЕНКО зауважив, що ще більше ця ініціатива пов’язана з виборами президента, бо притягнути когось до відповідальності зараз буде малореально. Це робиться під 2015 рік. Коли прийде новий парламент, такий закон буде складніше протягнути. Не буде вже кнопкодавства, коли один за двадцятьох голосує, з мажоритарниками теж буде складніше…

Далі прокоментувати цей законопроект попросили медіа-юристів.

Ігор РОЗКЛАДАЙ сказав, що це суміш тієї статті, що була до 1991 року, і того, що зараз було прийнято в Росії. У Росії вже засуджують журналістів і блогерів.
Найбільша небезпека цього закону – що це все дуже оціночно. Будь-який адвокат вміє красиво розписати на 10 сторінок заподіяну моральну шкоду, і людей можна буде саджати. Ця стаття – це спрощення і пришвидшення переслідування журналістів.

В США, звідки нещодавно повернувся юрист, за його словами, публічній особі виграти справу проти журналіста практично нереально.

Людмила ПАНКРАТОВА: Це дуже небезпечний закон. Його розробники посилаються на те, що в європейських демократичних країнах існує покарання за наклеп. Так, воно існує. Але. По-перше, там значно менші санкції. В Естонії, наприклад, з журналіста стягнули 10 денних заробітків. По-друге, щоб притягнути журналіста, треба дуже серйозно доводити злий умисел.

Мінімальне покарання за наклеп, згідно нашого законопроекту, - 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто, 1000 доларів. Зараз політику, щоб стягнути цю суму, треба дуже постаратися. Бо в цивільному кодексі значно важче довести заподіяну шкоду, ніж у кримінальному.

Крім того, практично немає прецедентів, щоб країна спочатку відмовилась від статті про наклеп, а потім знову її повернула.

Журналісти-розслідувальники дуже занепокоєні цим, бо так чи інакше змушені критикувати посадову особу. Ця критика стає неможливою. Бо якщо нема вироку суду, що доводить чиюсь корупційну діяльність – значить, про це не можна говорити.

Марія ЛЕБЄДЄВА запитала, якими можуть бути вибори, якщо цей закон буде прийнятий і підписаний?

Вікторія СЮМАР: Усі ми розуміємо, що де-факто президентська кампанія стартуватиме з наступного дня після парламентської. Небезпека в тому, що:
- відбудеться приборкання інформаційного простору через погрозу журналістам – що вони можуть сісти. До посадок може не дійти, але дійде до самоцензури. Статті про відмивання грошей з держбюджету, корупційні дії і схеми – їх стане менше.
- постраждає політичний плюралізм, оскільки статтю про наклеп можна використовувати проти політичних опонентів.
- постраждають громадські активісти. Зараз роль «третього сектору», громадської активності зростає. Громадські активісти знайомлять людей з реальними фактами біографії політиків, і проти них можна буде застосовувати цю статтю.

Що ж до заяв Ганни Герман, що президент ніколи не підпише цей закон, то В.СЮМАР зауважила, що повірить у це, тільки якщо скаже особисто президент, бо Герман вже багато чого заявляла. А Т.ШЕВЧЕНКО додав: «Герман сказала, що В ТАКОМУ ВИГЛЯДІ не підпише. Може бути якийсь інший вигляд. Ніякого закону про наклеп взагалі не повинно бути».

Хтось запитав: «А якщо приберуть покарання ув’язненням, а залишать величезні штрафи, щоб можна було, як у Білорусі, відсуджувати квартири?». Тарас ШЕВЧЕНКО відповів: «Я думаю, що в цьому і був їхній план. Спочатку залякати максимальним покаранням, а потім продемонструвати, які вони «гуманні». Крім того, будь-яка кримінальна відповідальність - це великий тягар. У людини буде судимість. Плюс може залишитись замість позбавлення волі обмеження волі чи позбавлення права займатися професійною діяльністю».


Додам від себе: не дуже добре виходить, коли щось вирішують, голосують, висловлюють свою думку люди, які, може, і не дурні, але не в темі. Пам’ятаєте, як на програмі у Шустера більшість проголосувала за закон про наклеп? Бо «наклеп» - це явно негативне явище, негатив закладений в самому слові. Якщо наклеп – це погано, значить, те, що проти наклепу – добре. На перший погляд логічно, але люди не розуміють, що таке наші суди. Припустимо, ти заявиш, що тебе побив охоронець чиновника чи олігарха. У тебе буде купа свідків цього і відеозапис, викладений на ЮТуб, на якому чітко видно, як він тебе б’є – а суд прийме рішення, що він тебе не бив, і тебе засудять за наклеп.

За нинішньої влади ніякі позитивні ініціативи просто неможливі. Тому треба боротися не за нормальні закони, а за нормальну владу.
Tags: журналістика, закони, прес-конференція
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments