На суді він просив суддю дати йому відстрочку від СІЗО на 3 дні, щоб уперше відвести дитину у перший клас. Звісно, марно просив. Не зважила суддя і на поруки трьох нардепів – Сергія Пашинського, Юрія Одарченка та Андрія Павловського (останній був присутній особисто).
Чесно кажучи, я перестаю розуміти, навіщо вони, ці негідники, взагалі маскують свої рішення в обгортки юридичної процедури. Корінь "юре" означає закон, справедливість, але ж там ні тим, ні другим і не пахне. Вони ж хочуть залякати людей – то хапали б уже і ув’язнювали взагалі без суду, чого вони соромляться, як дівчата-гімназистки?
По-перше, в канцелярії суду не повідомляють, який суддя, коли і в якому кабінеті судитиме Грузинова. "Звертайтеся до слідчого". Хто слідчий і де його шукати, ми, звісно, не знаємо. Один немолодий вже, поважного вигляду активіст почав наполягати, щоб голова суду щось йому повідомила – вона наказала охороні його вивести.
Охороні наказано без дозволу голови суду не пускати – не на засідання, а у будівлю суду! – журналістів. Охорона пускає. Але тих, хто пред’являє не паспорт, а журналістське посвідчення, до книги відвідувачів не записує. Фото- і відеокамери треба лишати в сейфі. Звісно, багато хто проніс з собою невеликі фотоапарати, а один журналіст "просочився" з професійною фототехнікою. Хтось із працівників суду його побачив, накричав на охоронця, і почалося полювання на відьом: на журналістів з фотокамерами.
Не встигла підняти мобілку – підлітає мєнт:
- Тут заборонено знімати.
- На підставі чого? Тут громадське місце. Назвіть закон, який забороняє знімати у коридорі суду.
- Але ж нема такого закону, що в суді можна знімати!
- Що не заборонено, те дозволено, – кажу я.
Активісти у цей момент вже розповідають не в міру пильному міліціянту про кримінальну відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.
- Представтесь, будь ласка, згідно статті 5 закону про міліцію, – наполягаю я.
- Сержант Іващук, – трохи поколивавшись, каже він.
- Дивіться, сержанте, тут не якесь таємне місце. Перед нами звичайний коридор і люди, які не заперечують проти того, щоб їх знімали.
- Люди не скаржаться. Шановні громадяни, є тут хтось, хто заперечує проти того, щоб його сфотографували?
Таких, звісно, нема. Я починаю фотографувати – сержант рукою затуляє об’єктив мобілки. Дякую йому за цей чудовий кадр :)
Врешті-решт ми всі разом його трошки присоромили, і він кудись дівся. Але це був лише початок.
Далі нас почали ганяти від зали до зали, з поверху на поверх, повідомляючи щоразу інше місце, де буде слухання. Щоб за будь-яку ціну людей до судової зали дісталося якомога менше. Взагалі, було відчуття, що, побачивши групу підтримки, вони там трошки, перепрошую, усі прифігіли.
Поки триває розгляд запобіжного заходу, активісти прикрашають двері зали і взагалі весь поверх плакатами на пітримку Віталіка Ведмедя. "Ведмедя клітка не втримає", "Беркут – гордий птах, поки ногою не копнеш, не полетить", "Козацька розвага – бити жирного птаха" і кілька більш серйозних за змістом, типу "Захищати гідність своєї нації – злочин?".
Після повернення судді із нарадчої кімнати мені вдається потрапити до зали. Віталій тримається молодцем. Після оголошення рішення суду я роблю кадр і потім, коли його виводять, знімаю відео. Знову всі можливі види перешкоджання. (Хоча перед тим, коли активісти десь із півгодини обклеювали коридор плакатами, жодного охоронця поблизу не було видно). Тільки фото, тільки відео, тільки розголосу вони бояться. Тож хай бояться далі. Бо я вірю, що не за горами той час, коли жоден з тих, хто зараз є суддями, на своїй посаді не лишиться. Тотальна люстрація форевер.
Віталія Грузинова відправили у СІЗО:
Народний депутат Андрій Павловський біля суду коментує рішення судді: Грузинова посадили, щоб люди боялися виходити на акції протесту, а акцій протесту влада боїться, бо має намір сфальсифікувати вибори.