Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Вшанування Шевченка


Пишу цей пост з важким серцем, оскільки не сподобалось.
Не сподобалось, тому що маргінес.


Ніколи в цей день не було так мало людей, як сьогодні.
Ніколи все не відбувалося настільки нудно.

Влада за традицією покладала квіти з самого ранку. Ще раніше, десь о восьмій, поклали квіти і швиденько зникли ПСПУшники. У минулому році, якщо пам’ятаєте, комуняки і вітренківці хотіли покласти квіти, а наші їх не пропускали, мєнти намагалися клином пробити лаву націоналістів і провести червоних, наші трималися, люди старшого віку піднялися на пам’ятник і тримали оборону там, а я цього всього не бачила, оскільки ще раніше один наш жбурнув у Марченка яйцем, і я поїхала витягати його і ще двох з Шевченківського РУВС.

Праворуч - квіти від Київського крайового братства вояків ОУН-УПА

Дійшла сумного висновку: якщо наші шановні опоненти хочуть знищити правий рух, їм достатньо йому не перешкоджати. Сьогодні комуняк і вітренківців не було, не було і струнких рядів синьокашкетних друзів, не кажучи вже про «космонавтів». Півтора мєнти нудьгували десь збоку. Отже, дуже мало було і молоді.
Тому що деяким молодим людям відверто цікаво помахатися. Іншим, для кого це не головне, важливий сам факт протистояння, вони відчувають свою потрібність саме тут і зараз. Якщо нема ворогів – виходить свято «Просвіти» з Мовчаном на чолі.


Націоналісти бувають такі...

...і такі


Баба Параска підтанцьовує

І рідновіри тут

Що робити, щоб було цікаво, я не знаю. Бо смолоскипні ходи вже теж почали приїдатися.
Подавайте ідеї, френди. Бо такими темпами через рік нас буде півтора десятки, а через два роки – нікого.


Мої любі френди і колеги :)


Промовці казали те саме, що завжди. Нещодавні події, щоправда, теж вплинули - директор Інституту мовознавства, фольклористики та етнології НАН України Ганна Скрипник говорила про прояви сепаратизму у Сіверськодонецьку і на Закарпатті.

Люди, загалом, реагували правильно і проявляли політичну зрілість. Коли академік Микола Жулинський процитував Шевченка: «Гірше ляха свої люди її…» - а далі чи то забув, чи хотів, щоб люди разом з ним закінчили, натовп замість канонічного «розпинають» дружно відповів: «розкрадають!»



Письменник Володимир Шовкошитний зауважив (переказ вільний), що лауреатів Шевченківської премії до фіга, а тут він не бачить жодного. Втім, протягом промови доповідач таки зауважив двох лауреатів. Одним з них виявився Павло Мовчан. А ще пан Шовкошитний сформулював мету, ціль, вектор і напрямок: «Україна – лідер майбутньої європейської спільноти!».
Олесь Шевченко прочитав справді хороший вірш Павличка про УПА.

Коли виступав Мовчан, дехто аплодував, а дехто обурювався: «Кому ви хлопаєте? Це ж Мовчан! Вони 17 років були при владі, а що зробили?»

Тополя з двома орденами - державним "За мужність" і унсовським "Пустельним хрестом"

Тополя, виступаючи, нагадав, що політв’язні «справи 9 березня» досі не реабілітовані, і попросив винести вітренківський вінок, що негайно і було зроблено.

«Хай віднесуть його до свого Леніна, можуть ще й поцілувати його у різні місця», - сказав Тополя, а з натовпу запропонували відправити вінок в Одесу до Катерини.
Тополя процитував недавні слова Путіна, що Медвєдєв – такий самий російський націоналіст, як і він – ось, мовляв, російський президент не соромиться називати себе націоналістом. І ми маємо поставити нашого Президента перед вибором: він націоналіст чи він ліберал?

Потім прибули отець Сергій і отець Леонтій з парафіянами, і почався молебень. Отець Леонтій тримав ікону св.Тарасія, де внизу написано «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля».




Робіть висновки, люди, поки не пізно.

http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/58886.html
Tags: свобода, тополя, уна-унсо, фото, шевченко
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 82 comments