Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Журналісти і міліція: ще одна спроба порозумітися (наша зустріч з новим головою МВС)

30 листопада відбулася зустріч журналістів із керівництвом МВС, метою якої було домовитись, щоб міліція більше не перешкоджала журналістам під час масових заходів – не штовхала, не ламала ребра і камери, не заважала знімати.

У підсумку було вирішено, що міністр, скориставшись рекомендаціями від працівників ЗМІ, у найкоротший термін видасть наказ про неперешкоджання журналістам, у якому буде деталізовано, що саме є цим перешкоджанням, і зазначена відповідальність за нього (в ідеалі, це має бути 171 стаття ККУ, яка поки що не працює).

Також було створено робочу групу для обговорення питань ідентифікації журналістів, створення спеціальної інструкції про взаємодію з працівниками ЗМІ під час масових акцій, а також проведення щомісячних зустрічей представників МВС і ЗМІ для швидкого реагування на факти порушень прав останніх.

З журналістського боку на зустрічі були присутні Оксана Романюк («Репортери без кордонів»), Ігор Лубченко і Тетяна Котюжинська (НСЖУ), Світлана Остапа («Телекритика»), Олена Білозерська (ІА «Поряд з вами»), Мустафа Найєм («Українська правда»), Анастасія Станко (ТВі), Єгор Соболєв (бюро «Свідомо»), Наталка Соколенко та Артем Соколенко («Стоп цензурі!») та Оксана Геронтьєва (ІА «Інтерфакс-Україна»).

З боку міліції – новий голова МВС Віталій Захарченко, його заступник Віктор Ратушняк, Начальник Головного слідчого управління Василь Фаринник і начальник Управління зв'язків з громадськістю Володимир Поліщук.

ВИДИ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЖУРНАЛІСТАМ ПІД ЧАС МАСОВИХ ЗАХОДІВ:

(Цей список не претендує на вичерпність, але це те, з чим зіштовхуюсь постійно, працюючи «в полі», особисто я – воно відбувається або безпосередньо зі мною, або на моїх очах, або з кимось із моїх знайомих).

1. Удари і штовхани – по людині чи камері.
2. Навмисне закриття об’єктиву – рукою чи якимсь предметом.
3. Виривання з рук камери, стирання відзнятого чи наказ його стерти.
4. Заборона проходити до мітингувальників, які стоять в оточенні бійців спецпідрозділів, і виходити з цього оточення.
5. Заборона фотокорам і операторам залазити на підвищення і накази злізти звідти, фізичне стягування з цього підвищення.
6. Словесна заборона знімати.


Першим узяв слово міністр. Він назвав журналістів колегами («Бо і ми, і ви разом боремося із беззаконням») і запевнив, що готовий до конструктивного діалогу.

Оксана РОМАНЮК («Репортери без кордонів») вирішила не тягнути і сходу попросила міністра:

- видати наказ про сприяння журналістам, оскільки за останні півтора місяці були 4 випадки серйозних силових конфліктів між міліцією і журналістами;
- оприлюднити міліцейську інструкцію про поводження на масових акціях, хоча б у тій частині, де вона стосується журналістів;
- зробити публічне звернення до підлеглих із закликом реагувати на перешкоджання журналістам і захищати їх;
- вирішити питання ідентифікації журналістів (у всіх є бейджі, за якими видно, що це працівники преси, і міліція повинна реагувати на ці посвідчення);

У свою чергу, запевнила О.Романюк, журналісти готові провести з міліцією спільні тренінги, щоб навчитися поводитися один з одним.

Світлана ОСТАПА («Телекритика») попросила :
- видати наказ для всієї міліцейської вертикалі, який нагадав би про 171 ст. КК (Незаконне перешкоджання журналістам), оскільки багато хто з силовиків про неї просто не чув.
- конкретно перерахувати, що є перешкоджанням;
- прописати покарання за це перешкоджання;
- видати наказ протягом тижня, бо конфліктні випадки постійно зростають.

Мустафа НАЙЄМ окреслив кілька проблем:
- «Ми готові надати інформацію про випадки перешкоджання. Ми дуже часто чуємо, що винні покарані. Вибачте, не віримо. І у нас, і у вас існує кругова порука». Він закликав називати винних публічно – і міліціонерів, і журналістів, якщо такі будуть, щоб їх знали в обличчя.

- Убивство Віталія Розвадовського. Ми не знаємо, хто підозрюваний і які були мотиви вбивства. У політичних справах немає таємниці слідства.

- Жахлива некомпетентність прес-служби київської міліції – не можемо отримати інформацію, чуємо багато брехні і хамства. (Зокрема, цим займається її новий голова Дмитренко).

- політична заангажованість міліції, яка вимагає від журналістів об’єктивності, а сама поводиться, як «міліціонери ПР» (зокрема, Мустафа передав міністру диск, на якому зафіксовано, як міліція пропускає на мітинг тільки тих людей, у яких є штампи на руках).


Чому, спитав Мустафа, за весь останній час під час акцій затримували лише людей з боку опозиції, чому немає жодного затриманого серед учасників провладних мітингів?

Чому, коли ми, журналісти, приходимо кудись разом з натовпом опозиції, нас потім не пускають перейти до провладної частини мітингу?


Віталій ЗАХАРЧЕНКО відповів, що почав працювати рядовим працівником міліції у 1984 році, і «кругову поруку» назвав би скоріше «дружбою і солідарністю міліціонерів» :)
Коли йде розслідування, сказав він, ми не даємо всю інформацію у ЗМІ, щоб суспільство не робило передчасних висновків про винність чи невинність підозрюваних.

Що стосується наказу – проблема глибша. От ми зараз спілкуємося без жодних перешкод і проблем. Вони виникають, коли є напруга. Міністр казав, що необхідно законодавчо врегулювати ситуацію – тобто, прийняти новий закон про мирні масові зібрання. Бо ніхто не несе відповідальність за перешкоджання міліції, а мирні демонстрації, не врегульовані законом, іноді переростають у немирні штурми, і хтось має нести за це відповідальність. Міліціонери отримують тілесні ушкодження.

Журналісти відреагували миттєво: «Але ж вони отримують ушкодження не від журналістів, а журналісти – від них!»

Прокоментую і я від себе: так, міліціонери іноді отримують тілесні ушкодження. Але, по-перше, значно рідше, ніж демонстранти, а по-друге, не пам’ятаю випадку, щоб кілька демонстрантів затягли одного «беркута» до себе в автобус і там вкількох його били.

Тим більше я не пам’ятаю випадків, коли якийсь журналіст прилаштовувався біля «беркутівця» і штовхав його своєю камерою по кийку, заважаючи працювати).



Єгор СОБОЛЄВ («Свідомо») сказав, що десь років 5-6 міліція громадської безпеки могла бути предметом гордості і демонструвала неабияку професійну витримку, навіть коли міліціонерів, траплялося, трошки провокували. У цьому році ситуація повернулася у минулі часи. Фотокорів «професійно» б’ють по ногах, операторів зіштовхують з парапетів (свідчу – так і є – О.Б.). Вочевидь, міліція почала плутати журналістів з опозиціонерами :)

Зі свого боку, ми можемо поручитися за колегу – так, це справді журналіст, і він не порушував правил громадського порядку. І ми вимагаємо, щоб винних називали поіменно і звільняли з роботи.

Голова НСЖУ Ігор ЛУБЧЕНКО зазначив, що треба нарешті закінчити «повислі» справи, типу справи Ігоря Індила, бо авторитет міліції падає, і всі це чудово знають. Він запропонував раз на місяць робити у Спілці журналістів, наприклад, «день Василя Івановича» (Фаринника), де він «відбиватиметься» від журналістів, які заявлятимуть про порушення їхніх прав.

Віталій ЗАХАРЧЕНКО: «У мене дуже простий рецепт. Треба бути об’єктивним і неупередженим. А зараз дуже часто преса женеться за «смаженими фактами»… Щодо Індила – розслідування проводить прокуратура. Міліція і не повинна в такому випадку казати про себе…


Анастасія СТАНКО розповідала, як її оператору біля Печерського суду ламали ребра, як її саму стягували за ноги з лавки у коридорі суду. Зараз буде апеляційний суд – і напевно ж, буде те саме.

ЗАХАРЧЕНКО відповів, що він вважає застосування фізичної сили до журналістів (як і до працівників міліції) неправильним і буде відстоювати цю свою позицію.

«Працівники міліції не є господарями ситуації, - сказала Оксана РОМАНЮК. – І ми, і вони просто виконуємо свою роботу. І ми хочемо знайти порозуміння, бо інакше ЗМІ створять відповідний негарний імідж міліції».

Далі було досягнуто домовленості, що журналісти у найкоротший термін підготують рекомендації, а міністр протягом тижня від дня їх отримання видасть наказ. Також буде створено робочу групу, розроблено спільну інструкцію і так далі.

Також Настя СТАНКО підняла питання, що «беркути» перешкоджають зйомці біля резиденції президента у Межигір’ї. Дійшло до того, що один журналіст зробив офіційний запит до МВС, дозволено чи заборонено там знімати, і отримав відповідь, що дозволено. Наступного дня Настя поїхала з оператором туди, але «беркути» затуляли їй камеру. То дозволено чи заборонено, чи дозволено, але тільки тому, хто писав запит? Міністр нічого конкретного не відповів, а я з цього приводу вважаю, що Межигір’я треба не знімати, а конфісковувати :)


Світлана ОСТАПА додала, що факти про порушення закону, оприлюднені у ЗМІ, мають спонукати керівництво МВС до перевірки. Наприклад, дуже часто на сайтах ЗМІ викладають відео, де видно навіть обличчя тих, хто б’є фотокорів.

ЗАХАРЧЕНКО відповів, що те, на які заяви повинна реагувати міліція, регулюється статтею 97 КПК. А повідомлення у ЗМІ, в тому числі в Інтернеті, МВС моніторить, і міністру щоранку доповідає про них прес-секретар. Якщо він бачить, що треба реагувати, він дає відповідне завдання. Також дати таке завдання мають право його заступники.

Від журналістів одразу ж надійшла пропозиція оприлюднювати результати цих моніторингів на сайті МВС.

Особисті враження: новий міністр не має такого одіозно-хамського вигляду, як його попередник, і тримається чемно, але не треба забувати, де ми живемо і з ким маємо справу.

Фото без мого копірайту взяті з сайту МВС







Tags: журналістика
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 15 comments