Свято Гелловін прийшло до нас із ситого і благополучного Заходу, де вважається, що коли різні кровососи, перевертні та привиди з минулого, яким давно вже годиться у могилах лежати, хапають людей у свої криві пазурі і демонічно з них регочуться – це дуже смішно і трішечки лоскоче нерви. Причина такої психології зрозуміла – ці люди ніколи не жили в СРСР.Бачила по телевізору – десь у США влаштували атракціон – «корабель привидів». Привиди на ньому такі самі, як у всіх інших «замках вампірів» чи «кімнатах жаху», тобто смішні, недолугі і зовсім не страшні. Різниця лише в тому, що людина, яка з власної дурості купила собі квиток на такий корабель, на певний час опиняється у повній владі цих привидів, бо корабель відпливає у море і зійти з нього людина може тільки після закінчення каденції, перепрошую, сеансу.
Помітили, що персонажі будь-якого нормального фільму жахів попервах не вірять в існування живих мерців? Як це так, кажуть вони, ці істоти давно померли, ми ж особисто були на їхніх похоронах 20 років тому. Як же вони зараз можуть ходити по землі, ще й намагатися вказувати нам, живим, як нам жити? І відмахуються від поодиноких «панікерів», які репетують, що бачили, як хтось розриває могили. А потім стає пізно – живі мерці та інша нечиста сила захоплюють владу і починають диктувати свої умови. Ще й моралі якісь читають, що їх нібито незаслужено поховали.
Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)
