Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

«Полтавська битва» докотилася до Києва

Не люблю писати про майнові і тому подібні конфлікти – але коли такі протести стають помітним явищем у нашому суспільстві, їх не можна оминути увагою.

Сьогодні, 31 жовтня, молодіжна організація «Демократичний альянс» спільно з мешканцями Новосанжарівського району Полтавщини пікетували головний офіс Партії регіонів на вулиці Липській, вимагаючи від керівництва ПР вгамувати апетити свого однопартійця, підприємця і депутата Новосанжарської райради Володимира Замули, який, за словами пікетувальників, незаконно привласнив собі значну кількість об’єктів у селі Соколова Балка.

А через дорогу від них стояв інший пікет – на підтримку Замули. Об’єктивність вимагає висвітлити обидві точки зору, що я й спробую зробити – а розібратися у цьому конфлікті справді непросто.

Отже, позиція «ДемАльянсу»: Володимир Замула, незважаючи на приписи прокурора та рішення сільради, привласнив у селах Соколова Балка та Світлівщина приміщення сільради, водонапірні башти, дитсадок, дороги, лікарню, сільський клуб, 6 одноповерхових будинків, пам’ятник Шевченку та один 16-квартирний будинок, з якого виселяють мешканців. Пікетувальники навіть принесли велику розтяжку, на якій було намальовано план-схему усього, що привласнив Замула.

Під час попередніх акцій протесту біля офісів фірм, що належать Замулі, його прихильниками було побито місцеву активістку ДемАльянса Ірину Земляну (побої вдалося зняти лише під тиском київських журналістів, а місцева міліція досі не порушила справу, незважаючи на приписи прокуратури), а у школі, де працює директором мама Ірини, протягом останніх трьох місяців було 13 перевірок. Саме через це організація так активно долучилася до розв’язання цього конфлікту. Тижнем раніше вони вже розбивали наметове містечко біля Полтавської ОДА і начебто домоглися від губернатора Удовиченка обіцянки передати об’єкти сільській громаді, але жодних позитивних зрушень не відбулося.

Докладніше про конфліктну ситуацію можна почитати:
http://novostiukrainy.ru/drugoe/krestyane-sokolovoy-balki-organizovali-ocherednuyu-akciyu-protesta
http://www.poltava.pl.ua/news/8570/

Біля офісу ПР «демАльянсівці» оглушливо гупали у пластикові пляшки, постійно викликали Єфремова, скандували: «Вгамуйте свого депутата!», «Замула прикрився синім мандатом, і він не боїться потрапить за грати», «Замула – це полтавський кат, заберіть в нього мандат!», «Постанова є давно, людям поверніть майно» і т.д. З протилежного боку закричали «Ганьба!», і почалася «війна кричалок»: на «Ганьба!» студенти дружно відповідали «Замулі!», а фразу «Замула гордість села!» закрикували схожою за звучанням кричалкою «Замула – геть із села!». Частина студентів перейшла до «контрмітингу», і відбулися невеличкі сутички – штовханина без серйозних бійок, які розводила міліція.

Від керівництва Партії регіонів «ДемАльянс» вимагає зобов’язати свого депутата повернути селянам їхнє майно і гарантувати припинення незаконного тиску та порушення прав мешканців Соколової балки з боку представників влади.

Про учасників протилежного пікету активістка «ДемАльянсу» сказала мені, що вони частково куплені, частково залякані Замулою. Проте, поспілкувавшись із жіночками, що підтримували Замулу, я побачила, що вони не проплачені – у тому сенсі, що їм не заплатили по кілька десятків гривень за стояння на цьому мітингу. Сторонніх проплачених людей видно одразу – вони завжди пасивні, байдужі і навіть скандують неохоче, їх на це треба довго «розкачувати». Ці ж пікетувальниці аж захлиналися обуренням на адресу студентів з «ДемАльянсу» і називали проплаченими їх, а Замулу – гордістю села. Вони охоче фотографувалися, називали свої імена і села. «Ми тут за себе, за свій інтерес, - казали вони. – Замула – справжній господар і наш роботодавець, а Кравець (голова сільради) нічого не робить».

У невеличкому прес-релізі прихильники Замули всі звинувачення проти нього називають брехнею, а дії «ДемАльянсу» - брудною кампанією з метою здобуття політичного піару.

Зіна Олександрівна Стрельник зі Світлівщини та Інна Анатоліївна Кривонос із Соколової Балки буквально благали мене поїхати до них у село, побачити все на власні очі і розібратися на місці. Вони пояснили, що в них на три села – Андріївка, Світлівщина і Соколова Балка – одна сільрада. За їхніми словами, у пікеті проти Замули беруть участь лише 7 місцевих селян, решта студенти, які на місці подій ніколи не були, а решта селян підтримують Замулу.

Один з двох дитсадків, розповідають жінки, вже давно належить сільраді, і на нього зовсім не виділяються кошти. Замула зробив ремонт, купляє подарунки дітям... Зараз сільрада забирає з балансу колгоспу і другий дитсадок. «Ми його віддаємо, але ж вони (сільрада – О.Б.) все одно ідуть голосувати, вони не хочуть нічого брати. Кравцю, голові сільради, потрібні зараз водонапірні башти, бо йому потрібні гроші. Він вимагає башти, а ми проводили все самі, за свої кошти. А він тепер хоче зробити комунгосп, щоб йому платили гроші, бо в нього немає, йому зарплату нічим давати.
І квартири ми їм даємо, живіть, але ж сільрада хоче весь будинок. Але його не можна передати, бо там вже 5 приватизованих квартир. Ми їх не виганяємо, живіть, приватизовуйте квартири, але ж їм потрібен весь будинок.

Замула розраховується з людьми, земельні паї обробляються, у кожен двір завозиться зерно, олія, мука, цукор... А Кравець рік проробив – абсолютно нічого не зробив...»

Питаю, чим займається товариство «Сокіл», яке належить Володимиру Замулі. «Всім займаємось. Землею! Сіємо, убираємо, молотимо. Ми не хочемо, щоб це підприємство захопили інші люди. Боже упаси! Бо інший все зруйнує і не дасть нам роботи».

Не маючи змоги детально розібратись у ситуації, спираюся лише на загальне враження. А воно каже мені, що обидві сторони конфлікту мають рацію. (Через це, до речі, і ненавиджу висвітлювати майнові конфлікти, бо там майже завжди так – це тобі не Харківські угоди і не законопроект про мови, де все ясно, як Божий день). Як на мене, потрібні і чиновники (щоб капіталісти не стали рабовласниками), і капіталісти (щоб рабовласниками не стали чиновники, як було за СРСР).

Але як вирішити конкретну конфліктну ситуацію? Я б, мабуть, зробила так. Якщо є жорстка суперечка і є в одному селі різні точки зору, різати по-живому не можна. Треба залишити все, як є, на якийсь час – скажімо, на рік. А через рік влаштувати серед усіх мешканців голосування під контролем незалежних спостерігачів - на предмет того, яка форма власності на який об’єкт більше влаштовує людей. І хай зацікавлені особи змагаються – хто краще забезпечить життя селян. Людям від цього буде тільки краще. А результат голосування, можливо, і не буде на 100% справедливим – але кращого, як на мене, нічого тут не вигадаєш. Головне – не треба сварити людей і роздмухувати конфлікти.
















Tags: полтава
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 14 comments