Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Дещо про суспільне мовлення

Вчора студентка Інституту журналістики КНУ ім.Т.Шевченка Дана ОХАНСЬКА в якості учбового завдання взяла у мене бліц-інтерв’ю на тему суспільного мовлення. Зі згоди Дани викладаю це сюди.

1.Чи достатній для вас рівень демократії і свободи слова в Україні? Чому?

Категорично ні. Демократією у нас зараз і не пахне, навпаки, відбувається регрес – часткове повернення до часів СРСР. Перераховувати тут усі репресії останнього часу не буду, бо задовга вийшла б відповідь.

Побоюючись тиску з боку Заходу, опозиціонерів, як правило, не репресують напряму за їхні погляди і громадську діяльність. Щоб на них натиснути, влада знаходить підстави, формально не пов’язані зі сказаним чи написаним ними. Класичний приклад – історія фірми «ПростоПрінт», яку розгромив УБОЗ насправді за друк футболок «Спасибо жителям Донбасса», а формально – за порушення авторського права (на замовлення підставних осіб з міліції фірма надрукувала дві футболки з логотипом «Євро-2012»).

У переважної більшості журналістів свободи слова нема і ніколи не було, бо все, що вони пишуть, цензурується редактором (а ще частіше – самими журналістами, адже вони наперед знають, що можна писати, а що ні), а редактор змушений виконувати загальні настанови спонсора видання. А спонсор, у свою чергу, думає про те, щоб не мати від влади неприємностей для свого бізнесу. Тому свобода для журналіста - це лише свобода обирати між працею у різних ЗМІ, що належать різним силам.

Слабким місцем ЗМІ є те, що їхня діяльність потребує значного фінансування, отже, редакції залежать від тих, хто їх фінансує.

2. Чи задоволені ви якістю українських телеканалів та телепередач? Які можете виділити плюси і мінуси?

На це питання не відповім детально, бо телевізор практично не дивлюсь вже багато років, крім поодиноких випадків, коли заздалегідь знаю, що покажуть щось цікаве. Всі новини дізнаюся з Інтернету. Чому не дивлюся телевізор – бо відчуваю внутрішнє несприйняття будь-якої централізації інформації. Краще відвідувати в Інеті кілька ресурсів, яким довіряєш, і дивитися ролики на Ютубі. Хоча треба визнати, що опозиційні телеканали все частіше зараз роблять цікаві і правдиві сюжети. Але, знов-таки, у кого є можливість сидіти перед телевізором і, зберігаючи увагу, чекати, коли тобі покажуть те, що тебе цікавить? Значно простіше одразу знайти все, що треба, в Інеті.

А фільми, які постійно перебиваються рекламою, дивитися по ТБ взагалі неможливо, для мене вони існують тільки у запису.

3. Як ви вважаєте, чи потрібне в Україні суспільне мовлення?

Потрібне, але це зовсім не панацея. Більше того, я не певна, що в сучасній Україні ця концепція працюватиме. Кардинальним є питання, хто за це мовлення буде платити. Якщо держава – це означає, що чиновники (=влада) будуть вирішувати, що людям дивитися, і жодна наглядова рада не допоможе, бо у ці ради люди потраплятимуть в результаті кулуарних домовленостей з тією ж таки владою.

Якщо окремі заможні люди – це буде ніяке не громадське мовлення, а мовлення імені підприємців таких-то.

А якщо, як і має бути, за це мовлення спробують збирати абонплату з людей – не кажучи вже, що процедура складна – ну, не будуть наші люди платити за те, що можна подивитися безкоштовно на інших каналах. Що там такого можна показати, цікавого для МАСОВОГО глядача, чого не було б на інших каналах? Правду про репресії? Так ті, кого подібна інформація цікавить, вже давно знають її з Інтернету.

І взагалі, як громадське телебачення збирається конкурувати з фінансованим олігархами? У нього завідомо буде менше грошей, отже, передачі будуть гіршої якості, отже, люди їх не дивитимуться – особливо, якщо їм ще запропонують за це платити :)

Як на мене, вихід – у максимальній інтернетизації людей і децентралізації інформації. Чим більше джерел і ресурсів – тим менше можливостей для брехні, тим більше можливостей для людей обирати ті, яким вони довіряють.

Колосальна перевага Інтернету – кожен сам собі мовлення, нема залежності від олігархів і чиновників і не потрібні великі гроші, щоб запустити власний проект. І взагалі все чесніше. Якщо ти багато і талановито працюєш – до твоєї думки рано чи пізно починають прислухатися.

Фото Андрія Хартановича
Tags: журналістика, я, інтерв’ю
Subscribe

  • Апеляційний суд по Богдану Тицькому (ФОТО, ВІДЕО)

    Була вчора в апеляційному суді по лідеру "Чорного комітета" Богдану Тицькому. Ми всі сподівалися, що йому змінять запобіжний захід на не…

  • РЕПРЕСІЇ В ОДЕСІ

    8 вересня, 15:06 Сьогодні, 8 вересня 2015 року, додому до керівника Одеської обласної організації політичної партії "Правий сектор" Сергія…

  • Заява активістки КВП Тетяни Близнюк

    Хочу зробити заяву про те, що відмовляюся відвідувати судові засідання по моїй справі. Завтра, 24 березня 2014 р. в м. Борисполі має відбутися…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 36 comments

  • Апеляційний суд по Богдану Тицькому (ФОТО, ВІДЕО)

    Була вчора в апеляційному суді по лідеру "Чорного комітета" Богдану Тицькому. Ми всі сподівалися, що йому змінять запобіжний захід на не…

  • РЕПРЕСІЇ В ОДЕСІ

    8 вересня, 15:06 Сьогодні, 8 вересня 2015 року, додому до керівника Одеської обласної організації політичної партії "Правий сектор" Сергія…

  • Заява активістки КВП Тетяни Близнюк

    Хочу зробити заяву про те, що відмовляюся відвідувати судові засідання по моїй справі. Завтра, 24 березня 2014 р. в м. Борисполі має відбутися…