Сьогодні, 18 липня, на Софійській площі, біля могили Патріарха Володимира, три десятки небайдужих вшанували річницю "Кривавого вівторка" - розгону і побиття міліцією поховальної процесії у 1995 році.Виглядало все доволі сумно. Не в тому сенсі, що річниця невесела, а в тому, що в минулі роки ця дата збирала значно більше людей. Були священики, були миряни, і настрій був зовсім інший. Я розумію, що зараз у нас тяжче становище, ніж будь-коли, але ж, але ж...
Нардеп І скликання, політв’язень радянського режиму Олесь Шевченко, учасник і очевидець тих подій, вкотре згадував, як усе було. Найбільше врізалась у пам’ять його розповідь про 14-річного хлопчика, який, коли з-за Софійської брами вилетів "Беркут" і почав усіх гамселити, з переляку заліз на постамент пам’ятника Богдану, його звідти стягували за ноги і били, і більше, каже пан Олесь, того хлопчика ніхто не бачив...
Ця влада прийшла тимчасово, казав Олесь Шевченко, і рано чи пізно займе те місце, яке їй належить - у тюрмі біля параші.
Ще один екс-нардеп, голова Братства св.Андрія Первозванного Олександр Гудима пригадував, як регулював у мегафон рух колони від Володимирського собору, де відспівували Патріарха, до Софійської площі, як потім копали могилу просто біля входу до Святої Софії. Влада прийняла рішення, де ховати, і було вирито могилу на Байковому цвинтарі, щоб прибрати могилу Патріарха подалі від людей. Але завдяки вольовій позиції духовенства і мирян, зокрема унсовців, було прийняте рішення копати могилу просто на місці, і вона була викопана.
О.Гудима розповідав, що саме Патріарх Володимир освятив синьо-жовтий прапор, який піднявся над Києвом, коли ці кольори ще не були державними. Він розповідав про життя Патріарха: "18 із 70 років його життя - це кацапська каторга в ім’я України". "З московською церквою, - казав О.Гудима, - майбутнього в України немає. З московською церквою дорога тільки в Сибір і Магадан. Іти за московською церквою - бути проклятим на українській землі. Це ганьба - бути у лоні московської церкви. Це сором, це приниження, це упослідження, це рабство!".
Далі Олександр Гудима нагадав, що "26 липня в Україну знову преться іхтіозавр Кирило", у зв’язку з чим закликав усіх на пікет посольства РФ у п’ятницю.
Ще один виступаючий, пан Строкань, гостро критикував російський імперський реваншизм. Казав, що зараз немає національного лідера. Що Юлія Тимошенко, яка б не була, але вона - за нас, стала на наш бік, тоді як могла б стати на інший.
Такі слова викликали обурення кількох присутніх жінок, вони почали казати, що Юля - "бандючка" і має сидіти, і О.Гудима їх наледве втихомирив.
Антон Курсін від УНА-УНСО сказав: "України зараз нема. Якщо раніше казали, що в Україні руїна, то зараз України нема. Є купа будівельних уламків, у яких порпаються бомжі, видивляючись, що б іще собі вкрасти. Де нам в таких умовах шукати джерело сили?". І прочитав 53-й псалом Давида - щоправда, з російськомовної Біблії, що не всім сподобалось.
Виступав один із старих унсовців, казав щиро і по-простому. В кінці, звісно, прочитали "Отче наш" і заспівали "Боже великий, єдиний, нам Україну храни". І розійшлися - далі переживати наші важкі часи.
Виступає Олесь Шевченко
Олександр Гудима
Пан Строкань
Антон Курсін
Відео "Кривавого вівторку":
http://www.youtube.com/watch?v=NQiCJ6oRHnQ
