Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Громадська презентація законів "Про інформацію" і "Про доступ до публічної інформації"



Сьогодні у Верховній Раді відбулася «громадська презентація» двох законів, які набудуть чинності 9 травня – «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Про всі переваги цих законів, а також про те, як важко буде змусити представників влади їх виконувати, розповідали голова комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко, координатор проектів партнерства «Новий громадянин» Світлана Заліщук, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба і журналіст, голова Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв.

Звіт буде у такому форматі: спочатку мій конспект того, про що казали організатори презентації, в кінці – скопійована з прес-релізу стисла довідка про нові закони.

На початку презентації Андрій ШЕВЧЕНКО вручив письмові подяки всім, завдяки кому ці два закони врешті-решт були прийняті.

Дуже символічно, сказав він, що закони набувають чинності у день великої перемоги. Це перемога у боротьбі за громадянські свободи. Але вона не остаточна – треба примусити закони працювати, поламати спротив системи.

Розповім трохи про історію цих законів. Тексту закону про доступ до публічної інформації біля 5 років. 2,5 роки він просувався у ВР. У червні 2008 я його зареєстрував. Голосувався він не менше 7 разів.

Починався він як один із тих законів, що ініціюються громадськістю, з сумнівною перспективою ухвалення. Мало було конкретики і конкретних зобов’язань.
Влітку 2010-го був написаний остаточний текст. У цьому взяли участь спеціалісти з різних організацій – від Харківської правозахисної групи до СБУ і Мінюста. Після цього процес зупинився. Далі слів і заяв не йшло. Процес зрушив з мертвої точки, лише коли почалася потужна громадянська кампанія і масові акції. Дуже мудрим було зосередити тиск громадськості на Президенті Януковичі і нагадати йому про його обіцянки.

Була утворена надфракційна переговорна група, були довгі переговори і компроміси, і в результаті ми отримали 2 закони, які 13 січня були ухвалені рекордною кількістю голосів.

Що робить ці закони унікальними:
- результативне голосування (за один з них було 408 голосів, і за голосували абсолютно всі фракції);
- унікальний приклад співпраці між владою, опозиціє, громадськими організаціями і журналістами;
- безпрецедентна міжнародна підтримка;
- на фоні загального згортання прав і свобод ми отримали закон, який їх розширює.

Вся інформація, якою володіє чиновник, апріорі має бути доступною всім громадянам.
Все, що стосується бюджетних коштів, має бути відкритим.
Приватне життя політика високого рангу апріорі менш захищене, ніж простого громадянина.

Винятки щодо інформації, яка не призначена для розповсюдження, їх три:

1. Таємна інформація – банківська, судова тощо.
2. Конфіденційна інформація (наприклад, персональні дані – податкова не має права оприлюднювати інформацію про нашу зарплатню).
3. Службова інформація (проекти і чорнетки рішень захищені, і органи влади мають право до ухвали залишати це своєю робочою інформацією).

Робота по підготовці і введенні закону в дію зірвана. Є кілька критеріїв, за якими це можна легко визначити. Наприклад, чи з’явилися підзаконні акти. Лише невелика частина органів влади змінила внутрішні інструкції У ВР такі інструкції мають з’явитися у найближчі дні.
Уряд не затвердив розцінки на копіювання документів (для відповідей на запити).
Не в усіх органах влади визначені відповідальні за доступ до інформації.
Веб-сайти, які мають бути приведені у відповідність до нових законів, – лише невелика частина органів влади підготувала свої веб-сайти.

Саботаж з боку чиновників і, взагалі, спротив системи очікується колосальний. Це великий виклик усім нам, який вимагає наполегливості і терпіння з боку суспільства і доброї волі з боку чиновників.

Потрібно буде більше 50 законів поміняти, щоб привести їх у відповідність до цих нових законів. (Щось мені не віриться, що поміняють. Скоріше, наплодять нових правових колізій, які дадуть простір для беззаконня – О.Б.)

Крім цього, у нас брак традицій відкритості.
Несприятливим також є політичний контекст сучасної України (згортання громадянських прав і свобод).
Але все в наших руках, спільною роботою все можемо змінити.

Плани Комітету з питань свободи слова:
- провести громадські презентації цих законів в обласних центрах;
- підготувати коментар до закону, який допоможе правильно його застосовувати.

.......Україна залишається державою, де стоїть стіна між чиновником і громадянином. Наш закон покликаний зруйнувати цю стіну.


Світлана ЗАЛІЩУК («Новий Громадянин»):

Закон може не запрацювати, якщо громадськість не буде активно моніторити його виконання з боку державних органів. «Новий Громадянин» збирається цим зайнятись.

У 457 міст України до органів місцевого самоврядування будуть розіслані запити, щоб дізнатися, на що йдуть гроші, які щомісяця виплачують громадяни на догляд за будинками та прибудинковими територіями, коли сплачують житлово-комунальні послуги тощо. Це буде тест для органів місцевого самоврядування. У більшості міст ця інформація досі не є відкритою.

С.Заліщук нагадала про минулу зиму, коли кияни платили за прибирання вулиць від снігу і льоду і не знали, на що насправді йдуть ці гроші.
Ми спробували визначити цікаві для людей проблеми. Зокрема, це бюджети міст. Мешканці малих міст зможуть довідатись про те, на який благоустрій вони можуть розраховувати. Зможуть довідатись про засекречені генплани, адже не кожен купить квартиру, якщо знатиме, що за два роки поруч із нею побудують сміттєспалювальний завод.
Люди повинні знати правду про тендери, про те, чому ями на дорозі. Про безкоштовну медицину - на що ми маємо право, і що не отримуємо в лікарнях. Про незаконні привласнення лісових і пляжних зон. Про небезпечні об’єкти – заводи, фабрики, могильники тощо.

Наша кампанія працюватиме з цими темами.
По-перше, це буде «польова робота» – надсилати запити і вчити людей.
По-друге, ми організуємо роботу центрального штабу в Києві, де працюватимуть аналітики – над тим, чому щось не працює і як примусити його працювати.
По-третє, у нас є дуже амбітна мета - допомогти конкретним громадянам вирішити їхні проблеми, створити «10 історій успіху», які надихнуть інших користуватися цим законом.

Ми будемо навчати різні цільові аудиторії користуватися законом. Гарячі лінії, активна праця в інформаційній сфері, праця з молодими людьми, в т.ч. через відеоадвокації.
Займатимемось юридичними консультаціями, підемо в суд допомагати громадянам відстоювати свої права.

Ця кампанія, підкреслила пані Заліщук, є абсолютно аполітичною і не направлена на жодну з політичних сил.



Максим ЛАЦИБА, який координує і готує великий пакет підзаконних актів і змін до законів.

Гарантії, які нові закони дають людям:
1. Отримання інформації через інформаційні запити, в т.ч. електронною поштою, факсом і усно. Протягом 5 днів, а якщо велика інформація – до 20 днів.
Не тільки органи влади, а й юридичні особи, що фінансуються з місцевих бюджетів, зобов’язані відповідати на запити. Також і приватні - наприклад, монопольна приватна кампанія, яка вивозить сміття з ринку.

2. Обов’язок органів влади - оприлюднювати суспільно важливу інформацію. (Тендери, закупівлі, виконання державних програм).
Якщо в органів влади з’явилася інформація про ризик для життя і здоров’я людей (повінь, шкідливі викиди тощо) – вони обов’язково мають поінформувати про це людей. Інакше адміністративна і кримінальна відповідальність.

Також компанії мають повідомляти про якість харчових продуктів.

3. Доступ до колегіальних засідань суб’єктів владних повноважень (в т.ч. можна буде бути присутнім на засіданні Кабміну), крім встановлених законом випадків.
Єдине обмеження – орган може встановити порядок доступу – наприклад, у нас є 15 місць для 15 громадян, які зареєструються першими.
Порушене право на інформацію можна буде оскаржити у керівника цього органу і в прокуратурі (прокуратура вже підготувалася – створено спеціальний підрозділ), а також у суді.

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає штраф у 425 грн. за ненадання інформації (невідповідь на інформаційний запит). Також це покарання має призначатись за нерозміщення інформації на сайті тощо.

Закон не зможе запрацювати у повному обсязі, якщо уряд не ухвалить підзаконні акти.

Держкомтелерадіо створило робочу групу і якісно виконало першу частину своєї роботи, підготувало інструкцію для органів місцевої влади про роботу з інформаційними запитами тощо. Також про документи, які є службовою таємницею.

Зараз все залежить від уряду – наскільки швидко прем’єр поставить це на порядок денний.

Щодо моніторингу виконнаня – органи влади не готові. Не провели підвищення кваліфікації службовців, вони не знають, як це виконувати.


Єгор СОБОЛЄВ: Без партії влади нічого б не відбулося :))
Стіна між владою і громадянином залишається, але закон створив різні тарани, щоб руйнувати цю стіну.

Всі, хто займаються журналістикою, незалежно від того, чи працюють в «Урядовому кур’єрі», чи ведуть суспільно значущий блог, мають рівний доступ до інформації і рівні права на акредитацію, щоб висвітлювати діяльність органів влади. І коли від вас вимагатимуть копію свідоцтва бабусі головного редактора, сміливо роздруковуйте і цитуйте закон.
Згідно закону, в акредитації не може бути відмовлено. Вимоги для акредитації прості і необтяжливі. Якщо документі подані, відмовити не можна.

Журналістське посвідчення дає доступ до органів місцевого самоврядування, в т.ч. до місцевих рад (які займаються дерибаном землі). У «таємних» органів типу ВР та СБУ є право обмежити доступ для всіх громадян, але цей документ має бути оприлюднений.

Дуже важлива норма: доступ для журналістів в місця усіх надзвичайних подій, зон лиха тощо не може бути обмежений (нещодавно нікого не пускали до метро «Університет», коли там нібито знайшли вибухівку).

Це стосується всіх громадян: уся інформація про використання грошей платників податків (не лише бюджетними установами, але й приватними компаніями) є відкритою.





ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
довідкова інформація


9 травня 2011 набудуть чинності Закон "Про доступ до публічної інформації-" та новий Закону "Про інформацію". Закони суттєво розширяють права громадян.
Закони ухвалені 13 січня після безпрецедентної громадської кампанії підтримки. Вони узгоджені між собою і готувалися до ухвалення переговорною групою, до якої входили народні депутати А. Шевченко (БЮТ), О. Бондаренко (ПР), Ю. Мірошниченко (ПР), представники Адміністрації Президента, громадських та журналістських організацій.

Закон "Про доступ до публічної інформації" був розроблений низкою громадських організацій і зареєстрований у 2008 депутатом Андрієм Шевченком.
Новації Закону:

• Вся інформація, якою володіють суб'єкти владних повноважень, оголошується відкритою, крім чітко описаних у Законі винятків (таємна, конфіденційна інформація, інформація у процесі прийняття рішень).
• Вся інформація про бюджетні видатки оголошується відкритою, крім винятків, передбачених законами.
• Інформація з обмеженим доступом може бути оприлюднена у випадку "переважаючого" суспільного інтересу.
• На розгляд інформаційного запиту від громадянина відводиться 5 робочих днів.
• Кожен суб'єкт владних повноважень зобов'язаний визначити підрозділ або посадову особу, які відповідатимуть за розгляд інформаційних запитів.
• Посилюється адміністративна відповідальність за порушення права громадян на доступ до інформації.
Новий Закон "Про інформацію" був зареєстрований у 2010 народними депутатами Оленою Бондаренко, Володимиром Ландіком та Юрієм Стецем. Цей Закон діятиме у комплексі із Законом "Про доступ до публічної інформації-".

Новий Закон "Про інформацію" розширює права громадян порівняно зі старою редакцією 1992 року, а також містить окремий розділ щодо гарантій для роботи журналістів:

• Журналісти отримують додаткові гарантії для роботи у приміщеннях органів влади, зонах стихійного лиха, надзвичайних ситуацій.
• Запроваджується "заявочний" принцип акредитації журналістів при органах влади: в акредитації не може бути відмовлено в разі надання журналістом документів, визначених законом.
• Незалежні журналісти (фрі-ленсери) прирівнюються у правах до працівників традиційних мас-медіа.
• Скасовується акредитація закордонних журналістів при МЗС.

Ухвалення Закону "Про доступ до публічної інформації-" було давньою рекомендацією до України з боку ОБСЄ, ПАРЄ, Єврокомісії, а також резонансною вимогою до української влади з боку журналістських та громадських організацій. Україна буде однією з близько 90 країн світу, де діють закони про доступ до інформації.





...Після заяви пана Соболєва щодо рівних прав журналістів і блогерів при акредитації у мене виникло природне запитання, яке я й поставила: чим журналіст має доводити, що він є журналістом? Згідно законодавства, що діє на сьогодні, це редакційне посвідчення і ніщо інше. А якщо це фрілансер або взагалі блогер, що тоді?

Єгор Соболєв і Андрій Шевченко відповіли, що, згідно нового закону, журналістами є ті, хто мають щось із нижчеперерахованого:
- посвідчення редакції;
- членський квиток будь-якої журналістської організації;
- диплом про журналістську освіту.


Тобто, зрозуміла я, новий закон піднімає статус і значущість журналістських профспілок, бо досі членство у такій профспілці з юридичної точки зору нічого не давало. Фрілансери все одно вступали до профспілок і вважалися журналістами, але так, по «ліву», а не по «праву» і, вочевидь, поки не виникало серйозної конфліктної ситуації.

З власного досвіду скажу: у мене редакційне посвідчення було ЗАВЖДИ, і була журналістська акредитація до Верховної Ради, і незважаючи на це, менти намагалися довести, що я не є професійним журналістом, а коли їм це не вдалося, почали вимагати від мене ПИСЬМОВЕ ДОРУЧЕННЯ ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА знімати конкретні акції. Хтось із колег колись отримував, чи писав, чи взагалі бачив таке доручення? :)

Ось вам ще один мій досвід, свіженький, сьогоднішній. За годину до того, як піти на цю презентацію у ВР, я знімала акцію «Братства» біля американського посольства. Стояла при цьому між посольством і учасниками акції. Знявши, як скандують учасники, я розвернула камеру у бік посольства і наблизила зумом герб США, щоб показати, де саме відбувається акція. Мєнт миттєво схопив мене за плечі і розвернув спиною до посольства: «Так, знімай своїх». Оскільки я вже зняла все, що збиралася, в тому числі і цей герб, заїдатися не стала, бо я взагалі людина не конфліктна і заїдаюся лише тоді, коли мені реально не дають зробити те, що я запланувала зробити.

Щось мені не віриться, що після набуття чинності цими законами, хай навіть через рік після того, як вони набудуть чинності, менти змінять своє ставлення і поведінку. І взагалі, скажу вам: поки не зміниться влада, ці закони будуть ще однією гарною декорацією, щоб було що демонструвати делегаціям західних парламентарів.

Tags: верховна рада, закони
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment