Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Унсовці запропонували білорусам: "Хто хоче навчитися ламати міліцейські кордони?"

Сьогодні, 21 квітня 2011 р., в УНІАН відбулася спільна прес-конференція білоруських опозиціонерів і членів УНА-УНСО, присвячена 15-ій річниці «Чорнобильського шляху» - масової опозиційної акції у Мінську, що закінчилася сутичками і репресіями, в тому числі ув’язненням унсовців, які взяли у ній участь.

Довідка. 26 квітня 1996 року відзначалася 10 річниця чорнобильської трагедії. Білоруська опозиція вирішила провести в цей день ряд заходів, протестуючи проти політики замовчування правди про наслідки чорнобильського лиха. Національний оргкомітет з представників демократичних організацій ініціював проведення маніфестації та мітингу під загальною назвою "Чорнобильський шлях – 96". Влада заборонила проводити намічені опозицією заходи. В результаті проведення акції засуджено було 7 українців . Сьогодні в Білорусі мирна акція «Чорнобильський шлях» є забороненою.


Член проводу УНА-УНСО, журналіст Наталка ЧАНГУЛІ:
Це був перший масовий виступ білорусів за свої права. Лукашенко тоді лише півроку був при владі.
Хоча акцію ніби організовував Білоруський Народний Фронт, який очолював Позняк, але народ зібрався не для того, щоб його побачити.

«Коли хода по Мінську не без бійок добігла кінця, і відбувся величезний мітинг, - почала розповідь пані Наталка в очікуванні двох унсовців, що запізнювались, - Позняк виголошував рвучкі промови, закликав всіх до спротиву. Ще мітинг не закінчився, а білоруси, почувши, що наша знімальна група розмовляє українською мовою, сказали: «Тікайте, бо є наказ в кінці мітингу арештовувати українців». Про білорусів я навіть не питала. Але Позняка в цей час вже не було на мітингу, і дуже швидко він залишив Білорусь».

Необхідність пильно вглядатися в своїх очільників не завадить і нам, продовжила вона. Варто сповідувати козаціькі звичаї: якщо програвали якийсь бій, гетьмана могли скарати на горло. У Білорусі гетьман втік, а карали народ.

Дійсно, цей «Чорнобильський шлях» давав натхнення. Прості білоруси – я не люблю слова «прості» - скажімо так, білоруси, що не несли штандарти якихось партій, виявились такими бойовими! Ми їхали всі окремо, і коли з’явилися унсовські прапори, ми побачили, що наші добралися. А білоруси казали: українці приїхали! Вони не казали «унсовці», казали – «українці». УНА-УНСО була єдиною силою, що підтримала білорусів у їхній боротьбі за націю, свободу, мову, незалежність.



На мітингу унсовці запропонували білорусам: хто хоче навчитися ламати міліцейські кордони? Всі охочі підібралися поближче. Міліція і спецслужби білоруські бігають перед кордонами і все це кажуть у мегафони, що унсовці готують бунт! Унсовців було всього 2 шеренги. Підійшли ближче всі охочі, серед них стара ба булька, я думаю, а їй тут чого треба?
Унсовці командують: «На перший-другий розрахуйсь! Взялися під руки, і коли підійдемо до міліцейських кордонів, перші залишаються стояти, другі вибивають щити у міліціянтів ногами. Наступні перестрибують і луплять уже з усіх боків».

Демонстрантів було менше, ніж міліції. І ми зазняли смішну сценку: із задніх рядів правоохоронців почали зникати один за другим. Найвищі офіцери завжди стоять ззаду, далі менші, а попереду рядові міліціянти або солдати строкової служби. Зникають-зникають, і залишається лише перший ряд цих солдатів. Лишається лише тільки одна лінія. А ми ще не підійшли, тільки підходимо. Міліціянти в масках, зі щитами, балончиками – озирнулися, що їх тільки одна шеренга, а колона насувається, зараз буде. І вони швиденько розітнулися по флангах і звільнили проспект.


Бійка демонстрантів з міліцією у Мінську. Малюнок унсовця

Міст і храм біля нього – там було велике скупчення народу. Я загнала свого оператора знімати на тролейбус. Він дуже боявся: «А струмом мене не уб’є?». А я йому кажу: «Уб’є-не уб’є, а я тебе зараз сама уб’ю, якщо ти це не знімеш». Я не знала, що у нього це взагалі перша зйомка в житті. І мені потім перед ним було дуже соромно, коли свій 19-ій рік народження він відзначив у тюрмі в Мінську.

Під мостом скупчення ментів, які вирішили не пропустити далі. А унсовці: о, хочете подивитися, як можна цю пробку розсмоктати? Машини ми просто повідкидаємо вручну. Ніхто не планував цю пробку розбивати, але ж треба на чомусь показати майстерність! Машину перевернули вручну, була невелика сутичка, хоча ніхто міліціянтів не мав наміру бити на смерть, бо це теж білоруси. Хоча нашу групу арештовував російський спецназ, щойно перекинутий з Чечні. Ми про це довідалися в машині, коли вони про це говорили.

Багато білорусів, що жили в Мінську, білоруської мови не знали. Коли вже нас арештували, я познайомилась з молодою дівчиною-білорускою, вихователькою у дитсадку, її чоловік сидів у сусідній камері, а її звинуватили у тому, що вона покусала майора, а вона просто з прапором у крамницю сходила. Під час очної ставки з ним вона кричала: «Я не кусала, я дала ногою майору по…, коли він відбирав у мене прапор!». І він почервонів і втік.

Вона у камері мені казала, що якби її не арештували, з нею ніякого переламу б не сталося. Сходила б у крамницю з прапором і все. А так каже: тепер я буду з принципу говорити лише білоруською!
Так що Лукашенку за плекання білоруської мови можна навіть і подякувати. За ці 15 ркоів білоруси показали, що їх зламати неможливо.


Сергій ПОТАПОВ, голова Харківської міської організації УНА-УНСО (просидів більше року у білоруській в’язниці).

Я потрапив у Білорусь за наказом тодішнього провідника УНСО Корчинського. До цьолго політикою не займався. Коли нас затримували, питали про Позняка і БНФ, а я про них взагалі нічого не знав, приїхав тому , що мені було наказано. Я нічого не приховував ні на слідстві, не на суді – про це теж був наказ.

Спочатку затримали на 7 чи 8 днів, я у камері оголосив голодовку. У віконця автозаку бачу, що везуть у бік вокзалу, думав, що везуть в Україну. А повезли на слідство і суд. Коли виводили з попереднього ув’язнення, менти мені сказали: «Ну, 2 роки ви отримаєте». І справді, суддя слухняно винесла саме такий вирок. Мене засудили за злочин, який я не скоював – зупинка громадського транспорту – пред’явивши плівки, де я знаходжусь на фоні стоячого тролейбусу. Тоді я зрозумів, що наша поїздка не була даремною, що тут фашистський режим, який треба поламати.


Намісник старшини Білоруського руху солідарності «Разом» (один із заявників Дня Волі у 2011 р.) Вячеслав СІВЧИК:
15 років тому я був керівником виконавчої структури БНФ. Тоді все це було вперше, і перше кохання, і перший арешт. Я сидів в одній камері з Потаповим.

Пан Сівчик подякував унсовцям і сказав, що зрозумів, як близько тоді була Білорусь до аншлюсу з Росією. Масовий спротив і солідарність з білорусами унсовців – допомогли уникнути цього.

Він згадав майора Солов’я, керівника групи УНСО у Білорусі, що помер у день інавгурації Ющенка, подякував усім українцям - навіть тим, що не доїхали до Білорусі. «Ми, тобто білоруський національний рух, - сказав він, - зараз у такому стані, що не можемо винагородити вояків. Але білоруси виходили під міліцейські кийки, вимагаючи свободу унсовцям».


Вже 15 років у країні диктатура, продовжував В.Сівчик. Для мене особисто це були тюремні університети, я зробив блискучу тюремну кар’єру. Ця біда Білорусі поступово робиться страшною трагедією.

Він зачитав заяву під назвою «Оборонимо білоруську націю від терору!».
Суть її – співчуття жертвам трагедії 11 квітня у Мінську, подяка усім за солідарність.
«Ми не віримо у випадковість теракту і у те, що силові структури за дві доби розкрили цей теракт, ще й два попередніх. Засуджуємо арешти і допити білоруських опоизціонерів у звязку з цією справою. Вимагаємо незалежного розслідування і покарання справжніх винуватців, створення міжнародної комісії для розслідування теракту».

«Наше завдання – змагання з етноцидом», - додав він трохи пізніше.


Наталка ЧАНГУЛІ: Наша партія завжди підтримує опозиційні рухи і будь-які політсили, якщо вони захищають державність, незалежність і є антиімперськими. У нашої партії доказів по тому, хто зробив цей теракт, немає. Якщо мусульмани, то логіка каже – до чого тут вони? В Росії їм є за що чубитись між собою, а тут навіщо?
Але завжди треба думати: кому це вигідно? Тому, хто хоче, щоб Білорусь опинилася у резервації і там можна було робити що завгодно.


Намісник старшини Білоруського руху солідарності «Разом» (один організаторів «Чорнобильського Шляху» у 1996 р.) Олександр МАКАЄВ: У тому, що відбувається з нашою білоруською мовою, історією, культурою – прямий зв’язок із недавнім терактом. У нас тоталітарна країна, немає справжніх виборів, все призначається, для білоруської громади і всіх,. хто бажають нам процвітання й успіхів, це дуже важко.

Далі він розповів про репресії, про те, яка величезна кількість людей сидить зараз у тюрмах, про те, як не виконуються всі норми конституції. «Ми всі знаємо, хто всі ці роки підтримує тоталітарний режим Лукашенка».

Наталка ЧАНГУЛІ: «Владу ніхто не дає, її виборюють. І це залежить від кожного з нас».


Унсовець Владислав МИРОНЧУК:

Я підлеглий згаданого тут майора Солов’я, якого з нами вже немає.

Стосовно фашизму режиму Лукашенка, то це не метафора, і це вже у 96 році було зрозуміло. Напередодні була введена російська мова, заборонена білоруська символіка, Лукашенко почав ігнорувати рішення конституційного суду.

Далі В.Мирончук процитував з тогочасної листівки слова Лукашенка від 23 листопада 1995 р., де він схвалює німецький порядок Гітлера.

Кульмінаційним моментом для мене тоді була велелюдна демонстрація – важко сказати, 50 чи 70 тис, ми спускалися до річки, нам сказали озирнутися назад - море біло-червоних прапорів.

Ми українці, ми не можемо впливати [на рішення білорусів], лише взяти участь у демонстрації. А вже за кілька метрів стоїть потужний кордон. До цього ми розкидували їх як тузик тряпку, а тут вже тисячі три міліціонерів, попереду ще був голова БНФ, але перед нами вибігли хлопці з «Білого легіону», нас було чоловік 20, і вони, оцінивши ситуацію, вибігли наперед. Ми спробували обійти міліціянтів. Але трошки недодавили, почався контрнаступ, але ми їх ще хвилин 20 закидали камінням і порожніми пляшками, поки нас не умовили наші товариші-білоруси.

Але ми не втручалися, не вирішували за білорусів – просто не могли стояти в стороні.


Бійка демонстрантів з міліцією у Мінську. Малюнок Владислава Мирончука

...Розігнали, кого пов’язали, кого ні. Ввечері десь на задвірках на околиці Мінську, якийсь аналог наших Караваєвих дач, на станції сідаємо в потяг. Я подумав, що буде підозріло, якщо в одному вагоні на різних місцях сидітимуть люди приблизно одного віку, однаково вдягені і дивитимуться один на одного. Ну, і вирішив, що куритиму в тамбурі. Ми під одягом були обмотані прапорами, пов’язками... І тут міліціонери: «Читати вмієш?». А там напис, що заборонено курити. «З вас штраф 50 тисяч». Я в них виторгував 30. І вони мені ще виписали папірець. Мені завжди здавалося, що білоруси дисциплінованіші за українців. З одного боку, порушили закон, взявши не 50, а 30, з іншого, виписали квитанцію :)

Наталка ЧАНГУЛІ: Білорусь – дуже важливий плацдарм для захоплення України, і тому ми зацікавлені, щоб у наших братів-білорусів було все гаразд. В цьому ключі і варто оцінювати активність УНСО 15-річної давнини.

Владислав МИРОНЧУК: Хтось із білорусів тоді сказав, що чеченці воюють не лише за свою свободу, але й за свободу Білорусі. Перефразовуючи ці слова – білоруські опозиціонери борються за Україну теж.








Tags: білорусь, прес-конференція, уна-унсо
Subscribe

  • Вакцина проти Ковіду працює

    Доповідаю вам, друзі: #вакцинація - це вєщ! Вона таки працює. Як завжди, ділюся досвідом - власним і найближчих. Ці півтора роки, відколи…

  • Моя мама знову в лікарні

    Моя мама знову в лікарні. У вересні вона важко перехворіла на #COVID19. Лежала в реанімації під киснем. Приблизно три тижні тому і приблизно через…

  • Мама подолала ковід

    Вчора мою маму виписали з лікарні! ПЛР-тест - негативний. Вона подолала #COVID19. Тепер буде вдома доліковувати пневмонію. Температура і сатурація…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 11 comments

  • Вакцина проти Ковіду працює

    Доповідаю вам, друзі: #вакцинація - це вєщ! Вона таки працює. Як завжди, ділюся досвідом - власним і найближчих. Ці півтора роки, відколи…

  • Моя мама знову в лікарні

    Моя мама знову в лікарні. У вересні вона важко перехворіла на #COVID19. Лежала в реанімації під киснем. Приблизно три тижні тому і приблизно через…

  • Мама подолала ковід

    Вчора мою маму виписали з лікарні! ПЛР-тест - негативний. Вона подолала #COVID19. Тепер буде вдома доліковувати пневмонію. Температура і сатурація…