Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Вшанування повстанців у Холодному Яру. Мітинг (фото)



Поїздка до Холодного Яру (на жаль, змогла бути тільки один день, 17-го) – це було щось! Коли стільки людей (а було десь кілька тисяч) з однаковими поглядами збираються в одному місці – це завжди щось.
Побачити всіх - реально практично всіх - знайомих. Відчути єднання. Як щороку на Покрову, тільки ще краще.

UPD: Згадала про неймовірну перекличку присутніх - з’ясувалося, що у Холодному Ярі - не тільки, як можна було собі уявити, черкащани, кияни і західняки - а й мешканці Донбасу, Криму і навіть міста Севастополь!

Були, звісно, моменти, які мені не дуже сподобались, але про це пізніше.

Для мене все почалося з малоприємної пригоди. Примудрилася на одну хвилину запізнитися на автобус, який відходив від Ярославового Валу, і він поїхав без мене. Почала видзвонювати людей, чи не їде хто машиною – і хлопці, зокрема, голова Молодого Руху Іван Крулько, зупинили цей автобус біля метро «Харківська», і він мало не годину мене чекав разом з людьми, серед яких, між іншим, були нардепи. Як же мені було соромно :) Дуже дякую хлопцям, що дочекалися.

У Холодний Яр ми потрапили перед початком мітингу на місці останнього бою головного отамана Василя Чучупаки.


Історик Роман Коваль розповів про обставини його загибелі – як історичні деталі, так і народно-поетичні – легенду про загибель Чучупаки.


Козбар Тарас Силенко виконав пісню «Із-за гори, із-за кручі».


Ющенко виступав тихо і проникливо, виглядав дуже сумним, але промова його за змістом була просто блискучою. Він сказав, що ось, мовляв, кажуть: досить нам вже святкувати поразки. Але Холодний Яр – це не поразка, а битва великої війни, яка завершилася перемогою – Україна отримала суверенітет.


«Ми багато заплатили за те, щоб бути суверенною державою, тому це святе місце української звитяги, - сказав Віктор Ющенко. - На цьому місці приходить на думку те, що зробили для нас Богдан Хмельницький з Виговським, Іван Мазепа, який звертався до нас і казав, що нам пора мати незалежність, це звитяги, які дало ХІХ століття – можливо, не в гетьманах, але Бог послав Тараса Григоровича, який своїм словом, своєю любов’ю до україни підняв те, чим живе не одне українське покоління. «Ще не вмерла Україна!» – так прозвучало у ХІХ ст.. Потім родиться ще один великий геній, який каже: «Ще не вмерла і не вмре!». Так ми приходимо у ХХ століття, де родиться Холодний Яр, де на 22 села спочатку, а потім на цілі райони і країни, по суті, родилася нова повстанська армія, метою якої було одне – бачити цю землю вільною і незалежною. Сьогодні ми поминаємо цих людей, віншуємо їхню славу. Я переконаний, що якраз на таких місцях можна вершити великі національні справи. І той фільм «Чорний ворон», я переконаний, буде знятий, бо він не про минуле, він про нас, про сьогоднішнє, про завтрашнє. І взагалі, коли ми говоримо про історію - історія – це не тільки і не стільки минуле, а, що важливіше, історія завжди є проекцією майбутнього. Скажи мені історію свого діда-прадіда – і я скажу, ким будуть твої онуки. Сьогодні ми стоїмо на цьому узліссі не тільки для того, щоб вшанувати минуле, а щоб піднятися над сьогоднішнім і бачити щасливе майбутнє».



Олег Тягнибок виступав, як завжди, із величезним темпераментом. Ось повний текст його промови (взяла на сайті, робити з неї «вижимки» немає часу).

«Цілеспрямована українофобська політика нинішньої влади не залишає українцям вибору. Брутальний наступ на національні, соціальні та історичні права українців, спроба відібрати святе – землю, политу кров’ю наших попередників, новітня колективізація, наступним етапом якої прогнозовано буде новий голодомор, повинні отримати гідну відсіч української нації.

Століттями українці боролися за право вільного життя на своїй землі. Земля і Свобода – завжди були ключовими цінностями нашої нації. Це особливо гостро проявлялося тут, у серці України, в Холодному Яру. Звідси розпочиналося героїчне повстання Гайдамаків проти соціального гніту та національної несправедливості у ХYІІІ столітті. Тут в обороні рідної землі гинули, але не здавалися, молоді отамани Холодного Яру під час визвольних змагань у 20-х роках XX століття.
Нинішній окупаційний режим хоче відібрати в нації і Свободу, і Землю.

Після брутального наступу на громадянські та національні права українців, впровадження політики соціального взиску, Банкова взяла курс на запровадження з 1 січня 2012 року ринку землі. Режим Януковича планує не лише дозволити торгівлю землею, а й надасть право продавати землю іноземним громадянам. Маніакальна ідея торгувати землею об'єднує майже всі провладні політичні сили. Кожна партія, пов'язана з кримінально-олігархічною системою, має у своїй програмі пункт про ринок землі. Це індикатор, що вказує на їхню антиукраїнську сутність.

На наше тверде переконання, торгувати землею – те саме, що продавати матір. Дозвіл торгувати землею – це пряме оголошення війни всій нації. Купівля землі іноземцями – це анексія. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає, що такі дії чинної влади є диверсією проти української Нації, проти її майбутнього.
Після злочинної "прихватизації", коли стратегічні підприємства України опинилися в руках олігархів неукраїнського походження або у власності іноземного капіталу, земля залишається останнім стратегічним ресурсом української Нації. Українська земля – це не просто засіб, з якого можна мати прибуток, це насамперед природний життєвий простір. Колиска української Нації, де вона жила зроду-віку, живе і, зрештою, де їй ще жити в майбутньому («Немає другої Вкраїни, немає другого Дніпра» - як сказав Шевченко).
Сьогодні в Україні формується олігархічна диктатура, не пов'язана ні етнічно, ні соціально з українською Нацією. Олігархам вже мало награбованих в українців мільярдів. Вони тягнуть свої руки до святого – до землі, за яку проливали кров наші діди-прадіди. Мета очевидна – глобальний ґешефт з українською землею.

Цей брутальний наступ потрібно зупинити. Вірю, що герої, які поклали свої життя в обороні Свободи і сьогодні тримають Лінію фронту національного порятунку, національної гідності, дадуть нам наснаги запалити і понести по Україні Новий вогонь з Холодного Яру.

Мусимо й добре пам’ятати ті уроки, які понесли наші попередники. Коліївщину знищила наївна віра в зовнішню допомогу. Її вбили підступом. Холодноярівщину задавили криваві московські окупанти, але перед тим Україну обеззброїли згубними ідеологічними диверсіями, чумою соціалізму, ідеологією аполітичності, пацифізму і безпрапорності.

Сьогодні теж дехто намагається нас переконати у необхідності орієнтації на зовнішні сили, пошук чергового старшого брата. Сьогодні теж проти нації чиняться жахливі ідеологічні диверсії: потребу національної революції, націорятівну ідеологію націоналізму намагаються замінити байками про протирежимний спротив, ліберальними мантрами. Нас хочуть переконати, що Гонта і Залізняк, отамани Холодного Яру, вмирали нібито за демократію, права людини, були вкрай толерантними людьми. Нам задурманюють мізки технологіями аполітичності та безпрапорності. Нам втовкмачують: нищать український середній клас – нехай він сам протистоїть владі, давлять студентів – нехай відбиваються самотужки, вбивають наших батьків пенсійними реформами – це їхні приватні справи, відбирають землю – це логіка економічних реформ. І ніяких прапорів, жодної політики.
Ми знаємо, що холодноярівці гинули, але свого прапора не опускали і не складали перед чужинцями. Мусимо пам’ятати, що українців рідко перемагали у відкритому бою. Завжди вороги діяли підступно, використовували хрунів та зрадників, штампували псевдобоївки і манили болотяними вогнями згубних ідеологій.
Ми робитимемо все, щоб не дозволити відібрати в українців землю. «Свобода» ініціюватиме проведення референдуму щодо неприпустимості торгівлі землею. І пам’ятаймо: мусимо довести до логічного завершення справу наших попередників - здійснити національну революцію і побудувати Велику Українську Державу на засадах національної, соціальної та історичної справедливості».



Хлопчик у козацькому однострої просто блискуче виконав козацьку пісню «Ой попід горою» (всі пісні я писала на відео, скоро викладу). Всі аплодували в такт, Ющенко взагалі млів :)
UPD: Це Максим КОНЦЕРЦЕВ, 11 років, Кам’янка, пісня "Козацька слава" (автор слів і музики Віра Дроботенко, викладач Кам’янського будинку творчості.


Голова ВГО "Молодий Народний Рух" Іван Крулько сказав, що його неприємно вразив заклик до перемир’я між різними політсилами у Холодному Яру. Та невже національно-патріотичні сили дійшли до такого стану, що їм необхідно укладати перемир’я?


Письменник Василь Шкляр: «Тільки Холодний Яр, як я бачу, може сьогодні об’єднати Україну. Цей вічний символ нашої боротьби за волю. На жаль, я й сьогодні бачу, що хлопці, які приїхали, сваряться між собою. Але зараз у Холодному Яру ми мусимо присягнутися, що маємо свою національну ідею. Вона закопана тут, у Холодному Яру. Це Тарасова сокира. Тараса, якого ще маленьким привіз сюди дід Іван, щоб показати, де є наша воля. Тараса, який потім приїздив сюди пізніше вже сам, і ще будучи зовсім юним, у 24-річному віці, він починає писати своїх «Гайдамаків», бо бачив, що нація лежить у руїні, і коли вибили з твоїх рук шаблю, то потрібне слово.

У 45 році Шевченко пише свій «Холодний Яр», де висловлює велике пророцтво: «І повіє вогонь новий з Холодного Яру». І через це виродки, недруги наші кричать і сичать з усіх боків: «Не робіть із Шевченка пророка!». Але ж він був пророком. І цей найгарячіший рядок справдили наші хлопці, коли написали на своєму чорному прапорі «Воля України або смерть!», і залишились до кінця вірними цьому гаслу.

Ми прийшли сьогодні сюди, щоб завтра нас було ще більше… Я знаю, що якщо Холодний Яр стане для нас символом єднання, ми переможемо неодмінно».


Голова КУН Степан Брацюнь казав, що він став націоналістом, тому що народився неподалік від цих місць і чув від старих людей розповіді про повстанців і отаманів. Він закликав поклястися продовжувати боротьбу холодноярців.

Андрій Юсов, представник «Холодноярської ініціативи», сказав, що кожні сто років українці отримують велику книгу – великий художній твір. «Кобзар» Шевченка, «Холодний Яр» Горліса-Горського і «Чорний Ворон» Василя Шкляра.

Понад 255 тис. грн. «народної Шевченківської премії» зібрали для письменника Василя Шкляра. (Щоправда, на сертифікаті, який йому вручили, була цифра «250», бо потім зібрали ще). Збір коштів триває, коли їх буде зібрано достатньо, вони підуть на екранізацію роману «Чорний ворон».






Священик освячує сертифікат




Всі присутні проголосували за вручення Шкляру народної Шевченківської премії, за екранізацію Романа "Чорний Ворон" і незапроваждення для дітей червоної гри "Зарница".

Після завершення мітингу всі пішли дивитися реконструкцію бою між більшовиками і повстанцями. Тобто, хронологічно вона була пізніше за мітинг, але так склалося, що фото з реконструкції я виставила раніше.

Після цього на Монастирському ставку відбулося освячення зброї, а далі ми ще їздили до дубу Залізняка, але звіт про це буде трохи пізніше.




"І повіє вогонь новий з Холодного Яру"


Хлопці принесли саджанці


Сидір Кізін на чолі колони житомирських "свободівців"




Рухівці



Бандурист Тарас Силенко і Віктор Ющенко, позаду за Силенком Сергій Пантюк


Історик Роман Коваль


Роман Коваль представляє хлопчика (ліворуч), який зіграв в його фільмі роль юного Горліса-Горського




Виступає Наталя Осьмак


"А ми тую червону калину підіймемо!"


Віктор Ющенко


Василь Шкляр і Олег Тягнибок


Андрій Іллєнко, Вікторія Омельченко, Олег Тягнибок




Ми з Тягнибоком


Вікторія Омельченко і бандурист Тарас Силенко


Знову ми


Це ми з Андрієм Парубієм. Насолоджуємося атмосферою. Зустрілися випадково, у натовпі, але подякувати за хлопців я встигла :)


Ми з Вікторією Омельченко



Козачка Ярослава

Tags: омельченко, тягнибок, холодний яр, ющенко, я, іллєнко
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 31 comments