Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Історії діда Манойлика. Історія 7

Унікальний дід Манойлик, земля йому пухом, жив у нашому селі в ті часи, коли ніхто не чув про мобілки та Інтернет, а фотоапарати з чорно-білою плівкою були у вузького кола любителів. Не вчора і не позавчора він розповідав мені про своє життя. Але все, що казав і робив дід Манойлик, має бути зафіксоване для нащадків. Адже він – то і є народ України.

Історія 7.
Як ми з дідом Манойликом яблука збирали


Покликав якось мене дід Манойлик збирати яблука. Ті самі, що його свиня не їсть. (Дуже великі і смачні, до речі). Дав мені до рук довжелезну, сколочену з двох, палку – на кінці кільце з дроту і дідова шкарпетка. Залізла я на височенну драбину і збираю цією штукою яблука.
– Чого стоїш? Піддінь його та вгору! – керує знизу дід.
Як набирається повна шкарпетка, я по одному кидаю яблука діду, він їх ловить і складає у відро.
Щось, дивлюсь, половину не ловить, впускає. Не схоже щось на діда. А він, виявляється, того дня трохи випив зайвого.

Ось кинувся він ловити одне яблуко, але оступився, впав і, падаючи, збив драбину, на якій я стояла.
У мене в ту мить була товста гілка під пахвою, так я на ній і повисла. На досить великій висоті. З сачком в іншій руці.
– Чого висиш? – кричить знизу дід. – Піддінь його та вгору!

Як завжди, не помилявся. У якому б ти становищі не був – а роботу роби.

(далі буде)

Історія 1 Історія 2 Історія 3 Історія 4 Історія 5 Історія 6
Tags: дід манойлик, село, старі люди, історії з життя
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments