Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Недобровільні помічники міліції (Моя колонка на "Українському тижні")

Недобровільні помічники міліції
Закони про захист джерел інформації журналістів поки що декорація


Закони у нашій державі, як відомо, виконуються лише тоді, коли у конкретному випадку існуючий закон відповідає інтересам влади. Окрім того, що вони часто відверто ігноруються, у самому законодавстві є широчезний простір для зловживань.

Не виключаю, що це тому, що всі наші закони родом з СРСР. Сталінська конституція була найдемократичнішою у світі. Найвищі відсотки прибутку обіцяють ті, хто збирається кинути, а найбільш гуманні і демократичні закони приймаються не для того, щоб виконуватись, а для того, щоб було чим замилити очі Заходу – мовляв, у нас демократія.

Поясню на прикладі журналістів – бо добре знаю цю сферу діяльності. Але я певна, що журналісти нічим не відрізняються у цьому плані від решти наших співгромадян, і бізнесмени, вчителі чи автолюбителі регулярно зіштовхуються із чимось подібним.

Існують закони, які забороняють вилучати у журналістів їхні матеріали і технічні засоби та гарантують їхнє право на збереження в таємниці джерел інформації. Як вчить досвід авторки цих рядків, і міліція, і суди, і прокуратура ці закони ігнорують.

Слідчий запросто підписує у судді постанову про обшук, приходить і вилучає – не тільки оргтехніку чи фотокамеру, без яких журналіст не може працювати, - але й усю накопичену за роки роботи інформацію. Частина з неї – чужі секрети, яких повно у кожного журналіста – вочевидь, з’являться в Інтернеті перед черговими виборами. А недоброзичливці звинувачуватимуть журналіста, що це завдяки його фотографіям міліція ідентифікує і арештовує активістів підприємницького Майдану.

Якщо так піде і далі, у найближчому майбутньому журналісти боятимуться відвідувати протестні акції (адже під час кожної може статися якийсь інцидент, по якому пізніше порушать кримінальну справу і обшукають журналіста, який це знімав), а громадські активісти сприйматимуть журналістів як ще одних оперативників з камерами і не запрошуватимуть на свої акції. В результаті єдиними джерелами інформації для суспільства стануть повідомлення, з одного боку, не завжди об’єктивних партійних прес-служб, з іншого – міліцейської прес-служби, про «правдивість» якої можна було б написати окрему велику статтю.

Читати далі на сайті "Українського тижня" (відкриється у новому вікні)

Tags: журналістика, статті мої
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 21 comments