Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Пенсіонер

ПЕНСІОНЕР

Давно, у іншім світі, в іншім часі,
Якого зараз прохолов і слід,
Подій великих свідок і учасник,
Спокійно доживав старезний дід.

Він жив собі звичайним дідуганом,
Вже ні на кого не наводив страх.
Але ж колись недолюдкам поганим
При його з'яві тьмарилось в очах.

Вони не сміли навіть слова проти.
Вони тремтіли й падали до ніг.
А він - він відчував свої чесноти
І завжди був лояльний щодо них.

А зараз... Вже не ходить без опертя.
Недолюдки не валяться до ніг.
Ет, старість, старість! Чом нема безсмертя?
Якби безсмертний, ще б не те він зміг.

Та знає - він нічого з тим не вдіє.
Йому вже скоро дев'яносто літ.
Але він добре пам'ята подію,
Яка не вклалась в його звичний світ.

Чомусь тепер той випадок єдиний
Йому ніяк не вийде з голови.
Він пам'ятає: привели людину -
Одного з тих, що спробуй-но злови.

Зловили. Привели. А що по тому?
Години марних, непотрібних слів.
Він пам'ятає власну лють і втому.
Нікому він про це не розповів.

А він би міг розповісти багато -
То був цікавий судовий процес...
_______________

Старого звали Понтієм Пілатом.
Він був безсмертний і не знав про це.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
16 травня 1999
Tags: вірші мої
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 27 comments