Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

День соборності - всі акції в одному пості (фото)



Як Янукович та інші офіційні особи відзначали цей день, я ні знімати, ні вам показувати не буду. Обійдуться без моєї присутності, хай наступного разу не вилучають апаратуру.

Все інше, що відбулося вчора у місті, спробую вам показати. Більшість фото мої, частину за завданням ІА "Поряд з вами" знімала інша журналістка, і навіть при цьому дві акції залишились у нас неохоплені, і я змушена користуватися сторонніми джерелами. Бо вони знову ж, як завжди, розпорошили сили.


Отже, на 9 ранку я була біля ГУ МВС у м. Києві, куди викликали на допит лідера КУПР Сергія Мельниченка, а активісти КУПР та інших громадських організацій, протестуючи проти політичних репресій, оголосили біля главку попереджувальне добове голодування - до 9:00 завтрашнього ранку.
Спочатку міліціянти не дозволяли їм проводити акцію біля главку, мовляв, це режимний об"єкт, і пропонували перейти на інший бік вулиці. Але Олександр Місюра на таку пропозицію не піддався, бо це означало б вчинити адміністративне правопорушення, оскільки у заявці була вказана саме адреса главку.
До купрівців виходив прес-секретар київської міліції Володимир Поліщук, десь із годину тривали перемовини, і врешті-решт купрівці пов"язали на голови білі пов"язки із написом "Голодую", вдягнули медичні маски і посідали у пластикові крісла перед главком. Я познімала їх трохи і поїхала на міст Патона.


Олександр Місюра і Володимир Поліщук





Акція символічного з'єднання двох берегів Дніпра була, як і щороку, організована Братством козацького бойового звичаю «Спас».
Я почала зйомку з правого берега, де молодь із синьо-жовтими стрічками і державними прапорами на плечах увійшла на міст, тримаючи довгу жовту стрічку. У багатьох на щоках були намальовані сині і жовті смужечки.
З лівого берега йшли люди із синьою стрічкою. Незважаючи на холод і вітер, вони, як щороку, зустрілися посередині і символічно з"єднали ці стрічки у довжелезний державний прапор.
Людей було значно більше, ніж у минулі роки, хоча заповнити міст Патона на всю довжину вони знову не змогли.

Захід вийшов святковий, радісний, водії, що їхали мостом, залюбки підтримували цей святковий настрій бібіканням. Молодь сміялася, беручись за руки, робили хвилю, стрибали, щоб зігрітися. У заході взяла також участь невеличка колона велосипедистів із державною символікою.

Не до веселощів було лише мені - я тричі перебігала міст впоперек з одного боку на інший, а там такий рух, що ой :)
В кінці мав відбутися конкурс малюнків на обличчях, але цього я вже не бачила, бо поспішала.
















Після мосту Патона я під'їхала на Контрактову площу, думала ще застати мітинг Яценюка, але він тривав недовго - десь з 11 до 12 і зібрав, як сказали мені очевидці, біля тисячі людей.
Пишу про те, що там відбулося, за повідомленням офіційного сайту "Фронту Змін". Фото звідти ж.

22 січня, у День Соборності України, в Києві відбулася акція «Ми – єдиний народ». У ній взяли участь керівники та активісти партій «Фронт Змін», «За Україну!», УРП «Собор», а також представники парламентської фракції «Наша Україна – Народна Самооборона». Головною подією заходу на Контрактовій площі стало складання зі шматків пінопласту величезної карти України площею 160 квадратних метрів.

У виступі ЯЦЕНЮК заявив: «У нас сьогодні свято – День Соборності нашої, а не їхньої країни". Закликав людей повірити в Україну і її майбутнє, а владу - не розділяти її, бо вона вже об"єднана. "Можливо, ми розмовляємо різними мовами, ходимо до різних церков, але ми всі є українці!»

Голова партії «За Україну!» В’ячеслав КИРИЛЕНКО сказав, що зараз головне - зберегти те, що є, і "не дати розгулятися провокаторам, тим, хто хоче посварити Україну і українців".

Голова УРП "Собор" Анатолій МАТВІЄНКО: «Найбільшою загрозою для будь-якої нації... є девальвація цінностей, на основі яких будується нація, народ, твориться велике майбутнє".

Під час акції відбулося символічне складання величезного пазла - карти України розміром 10 на 16 метрів. Лідери партій заклали перші частини – Київ та Київську область. Карта складалася зі 162 частин. Збирання карти в Києві зайняло близько 15 хвилин. Присутні під час акції офіційні представники Книги рекордів України зафіксували це як новий рекорд.





Тим часом біля пам'ятника Сковороді відбувався "Зірковий вертеп", куди ми теж, на жаль, не потрапили. Ставлю сюди кілька фото Євгенії Бондаренко з сайту "Свідомо".

Ось два просто прекрасні репортажі про цей вертеп, де митці жваво і дотепно постібалися з нашої влади:

http://www.glavred.info/print/articles/17841.prn
http://vsiknygy.net.ua/news/8882/

А взагалі-то, це треба бачити на відео:
http://www.youtube.com/watch?v=2qnq3WU1BT4






В цей самий час УНП, КУН, УНА-УНСО та інші патріотичні організації, зібравшись на Європейській площі біля Українського дому, пронесли Хрещатиком найбільший в Україні і в світі державний прапор (на жаль, я ніде не знайшла його точних розмірів).
Вони поклали квіти до пам"ятників Шевченку і Грушевському і долучились до загального мітингу опозиції на Софійській площі. "Ідея соборності має стати тим наріжним каменем, на якому ми збудуємо сильну, демократичну, європейську Україну» - сказав під час віча голова КУН Степан Брацюнь.

"Враження сильні, - розповів мені хлопець-учасник, - як ми несли цей прапор через Майдан, повз тих регіоналів - "Слава Україні!".










А я з Контрактової поїхала одразу до Софійської площі, де мав відбутися грандіозний мітинг опозиції. Дорогою зазирнула на Майдан - там з ранку до вечора тривав організований за сприяння влади концерт симпатичних попсових і народних пісень, їх слухав багатотисячний натовп, дуже багато з державними прапорами. Інтернетом майже одразу почали поширюватись чутки, що ніби їм пообіцяли по 150 грн., але "кинули". Пізніше вони підтвердились.




Вся Софійська площа - від Софії до Богдана - була забита людьми. Біля входу до дзвіниці молодь, зокрема, Юля Смірнова, тримала плакати на захист ув"язених "тризубівців". Серед них була мама одного з них, Олексія Зануди. Вона каже, що її сина в міліції катують, і кличе всіх матерів ув"язнених патріотів зібратися біля адміністрації Президента.



Проштовхатися до сцени було неймовірно складно. У "віп-зону" під сценою, схоже, був лише один прохід - що при такій кількості народу створювало просто скажені незручності. Фотокори і оператори, яким постійно треба міняти місце зйомки, змушені були безперервно проштовхуватись крізь бабусь. Оскільки журналістів було багато, це не покращувало ставлення бабусь до українських ЗМІ :)
Коли почався виступ Ірини Фаріон, мені спало на думку, що я маю вилізти на підвищення для преси і зняти її звідти, бо з натовпу нічого не було видно. Аж два рази. Нас з Юрком Сиротюком, прес-секретарем "Свободи", з яким ми випадково опинилися поруч, затисли між кількома здоровими дядьками і двома древніми бабусями. Не продихнеш, не те, щоб кудись рухатись. Дядьки стоять, як укопані, бабусі лаються :) Так що те, що я таки проштовхалася і Фаріон відзняла - скоріше диво, ніж закономірне явище :)



Настрій людей, як на мене, не був ні святковим, ні похоронним, ні особливо протестним. По правді кажучи, це був черговий опозиційний мітинг, яких вже було безліч. Влада явно відмовилась від анонсованих нею провокацій і кровопролиття, лідери опозиції це явно знали, тому що тієї особливої атмосфери "стрьому", яку я за стільки років навчилася носом чути, не було абсолютно - ні на сцені, ні за сценою, ні у натовпі. Ще зранку молодь на мосту Патона казала, що ввечері пакуватимуть, тільки ніхто не знав, де і за що, але навіть там відчувалося, що нічого такого не буде.

Мітинг на Софійській розпочався з молитви за Україну, яку очолив Патріарх Філарет.

Ведучим був Михайло Ратушний, на сцені стояли Юлія Тимошенко, патріарх Філарет, Дмитро Павличко, Борис Тарасюк, Ірина Фаріон, Іван Заєць, Микола Поровський, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук та інші політики. Ратушний закликав усіх не перевищувати 5-хвилинного регламенту.



Юля виступала не дуже, як для неї, довго, трималася впевнено і не надто, як для неї, емоційно. Закінчивши промову, майже одразу пішла, і кількість людей почала швидко танути.

Вона розповідала про те, як міліція переписувала кожну маршрутку, не пускаючи людей до Києва. Закликала до єднання - людини з людиною, навколо ідей, а не навколо окремих політиків. Казала про репресії, про те, як закриваються українські школи.

Питала людей, чи вийдуть вони, якщо ця влада поводитиметься так, що до наступних виборів несила буде терпіти. Люди пообіцяли :)

Після її виступу БЮТівці біля сцени трохи покричали "Юля! Юля!", але не дуже жваво.


Здається, одразу після Юлі виступало "нове обличчя українського політикуму" - Олександр ДАНИЛЮК, один з лідерів підприємницького Майдану. Вітаючи людей, він зняв свою легендарну шапку - це його слова, не мої :) Його промова була найрадикальнішою, почав він її з трикратного громового "Слава Україні", а далі закликав позбутися цієї влади, припинивши її повноваження.




Ірина ФАРІОН теж виступала не так емоційно, як вона вміє, але сильно і чітко. Тих, хто зібрався на Софійській площі, вона назвала основним капіталом України.

Вона згадала, що саме прадід Олега Тягнибока, Лонгин Цегельський, у 1919 р. проголосив на Софійському майдані Акт Злуки, і саме він видав основоположну працю Миколи Міхновського "Самостійна Україна", де було сформульовано тезу "Україна для українців". Вона підкреслила, що українці добре ставляться до національних меншин, але ці меншини повинні знати і шанувати нашу мову, культуру і закони. Свою промову вона закінчила фразою "Собором і чорта поборем!".

Далі виступали інші політики, але людей суттєво поменшало, а у мене були справи, тож я звідти пішла.






Ветеран УПА пан Степан Бабій




Зорян Шкіряк




Поровський, Катеринчук, Гриценко


Михайло Ратушний





Прочитала десь, ніби свободівці і бютівці конфліктували просто на сцені, але сама цього не бачила, тож нічого сказати з цього приводу не можу.

Ще до початку мітингу, о першій, ГО "Спільна справа" організувала збори, які утворили ініціативну групу з 66 чоловік для проведення референдуму про відставку президента і Верховної ради. Біля пам"ятника Богдану вони встановили намет для збору підписів.

Отак нарізно, як завжди, пройшов черговий День соборності. Вочевидь, ще не настільки нас притисли, щоб примусити об"єднатись :(

P.S. Коли я писала цей пост, з"явилася інформація, що мітинг на Майдані справді був проплачений, але людей "кинули" і не заплатили, вони навіть ходили пікетувати офіс ПР на Липській. Подробиці, в т.ч. відео:
http://politics.comments.ua/2011/01/22/224843/na-maydane-lyudi-sih-por-zhdut.html
http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/22/5821451/
http://www.youtube.com/watch?v=Fr4UJSdDB0g

Tags: акції, свобода, соборність, тимошенко, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 80 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →