Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

З’їзд Київської незалежної медіа-профспілки

27 листопада 2010 р. у готелі «Козацький» пройшла звітно-виборча конференція Київської незалежної медіа-профспілки, до якої і я входжу.

Писати статтю у мене зараз немає часу і сил, тому для тих, кому цікаво, викладу конспект, зроблений мною під час конференції.

Роздали програму, до якої увійшли порядок денний, фінансовий звіт за останній рік, звіт про надані юридичні послуги (в рамках проекту U-MEDIA), хроніка подій КНМП, порівняльна таблиця пропонованих змін до статуту КНМП, основні принципи для утвореня Конфедерації медіа-профспілок України і заява конференції КНМП щодо Податкового кодексу та проекту Трудового кодексу (проект А.Яніцького).

Збори були легітимними. Фізично у залі було значно менше людей, ніж зареєстровано, але деякі члени профспілки згідно статуту делегували свої голоси присутнім. На їхніх мандатах червоним маркером була написана кількість голосів.

Головою зборів було обрано Юрія Луканова.

Спочатку колеги вшанували хвилиною мовчання жертв Голодомору.

Заслухали звіт за 2009-2010 рр. голови комітету Юрія Луканова.
Зараз на Майдані революція, не така багатолюдна, як у 2004 р., але це протест проти філософії влади, яка визискує народ і вважає, що їй можна більше, ніж звичайним людям. Ненормальні відносини позначаються на стосунках журналістів з можновладцями, бо власники ЗМІ вмонтовані у владу і відповідно ставляться до журналістів.
Ми зацікавлені у змінах у суспільстві, тобто зацікавлені у тому, щоб Майдан переміг.
Прогноз: будуть незначні зміни, але не повна перемога.

Профспілка зарекомендувала себе як жива організація, яка на рівних розмовляє з владою. Ми не мовчимо, коли відбуваються порушення прав журналістів, робимо заяви, кожна з яких, можливо, крапля, але крапля точить камінь, а ми формуємо громадську думку. Це обов’язково призведе до змін у суспільстві.
Практичні кроки втілення цієї філософії в життя – одним із завдань минулої конференції було створення обєднання адвокатів які захищають журналістів.



Раніше було 3 адвокати. Зараз є неформальне обєднання, адвокати не захотіли формалізуватися. 5 юристів з нами постійно працюють, деякі готові надавати послуги і консультації безкоштовно.
Юристи Роман Головенко, Андрій Нечипоренко, Людмила Опришко Людмила Панкратова, Олександр Бурмагін – всі займаються медіа.
Лише один раз ми змушені були відмовити у захисті журналістки в суді, бо юристи сказали, що це справа програшна. У справах U-MEDIA ми програли лише одну справу. Решта – або виграли, або вирішили миром, і 2 справи в Європейському суді.

Ми говорили про те, що нам необхідні друзі серед політиків, які б лобіювали наші інтереси у владі. Життя підказало інший шлях – ми самі пішли до влади.
Я став членом Громадської ради при комітеті свободи слова при ВР, ми надавали туди інформацію про порушення прав журналістів. Вони реагували слабо, поки не зявилася ТСК на чолі з Геращенко. Вони самі просили у нас інформацію.
Ми передали їм 5 чи 6 справ, зокрема, присутньої О.Білозерської. По одній з них стався безпрецедентний випадок: У Хмельницькому відбулися громадські слухання з приводу порушення прав журналістки Людмили Луніної, яка висвітлювала протести і мент поламав їй диктофон. Після того, як ми рік займалися цією справою і втрутилася ТСК, перед нею вибачилися і компенсували диктофон. Але той, хто поламав, не вибачився, тому справа триває.



Дві справи ми провалили. Торік ми ініціювали реформу НМПУ, частиною якої були. Але керівництво наш захід проігнорувало і відшило регіональні профспілки. НМПУ припинило своє існування, там залишилося чоловік 80, і ми більше не вважаємо себе її членами. Маємо плани створення федерації регіональних профспілок.
Друга справа – ми хотіли створити кредитну спілку на базі тих грошей, що є на рахунку у нас, але її не зареєстрували.

Заслухали звіт голови ревізійної комісії Юрія Шеляженка.

Журналіст Олександр Кривенко заявив, що вагався, чи приходити на конференцію. Сказав, що хотів би послухати від Луканова структуровану доповідь, а не розповідь на круглому столі. Зачитав звернення від колеги щодо порушення прав члена профспілки (самого Кривенка) у вигляді, зокрема, цензури.
Під час зібрання вкладників одного з банків, яке О.Кривенко висвітлював в якості кореспондента газети «Вечірні вісті», який спеціалізується на темах корупції, відбулася сутичка. Начальник охорони банку викручував руки Кривенкові, вибивав у нього фотоапарат. Редакція «ВВ», пообіцявши надрукувати журналістське розслідування – статтю «Что скрывает временная администрация?», в останній момент зняла її з друку. Після чого Кривенкові створили нестерпні умови праці, а 15 жовтня звільнили. Причину звільнення назвали прямим текстом – редакцію тривожать з правоохоронних органів і з ВР.
Реакції від Луканова і профспілки не було. Через це, сказав він, нас тривожать такі звіти.

Пан Луканов сказав, що листа було надіслано місяць тому, справ було дуже багато, і Кривенко замість подзвонити Луканову і все з’ясувати, домовитись про допомогу юриста, прийшов на збори, щоб пафосно критикувати.

Далі обговорювали питання співпраці з рухом «Стоп цензурі!».

Вікторія Граніна звільнилась з видання «Галицькі контракти». Її звільнили з неправильним формулюванням у трудовій книжці. «Про те, що вони не виплачують тим, хто звільнився, я вже мовчу».
Вона, за її словами, скористувалася консультаціями юриста Головенка, а потім, побачивши його негативну позицію, - Андрія Нечипоренка. Коли вчасно відповідь від «Контрактів» не надійшла і настав час подавати позов, юрист відмовився їй допомагати. Здається, тому, що він не на ставці і в такій ситуації треба звертатися до Головенка. Але той відмовився їй допомагати. Тоді вона запропонувала Нечипоренкові допомогти їй скласти позов на платній основі. Запросив 4 тис.грн. Потім дав загальні рекомендації, вона сама склала позов, він виявився неправильним, і їй заднім числом відмовили – юристи пояснили, що це такий спосіб позбутися "зайвої" заяви.

Ю.Луканов: ми не можемо примусити юриста займатися справою, яку вони вважають програшною.
Далі почалося обговорення, як допомогти у вищезгаданих справах, всі ці випадки профспілка пообіцяла взяти до уваги.

Затвердили звіт, за умови додання до нього результатів обговорення і прийняття цих справ до розгляду.

Далі Ю.Луканов говорив про реформування системи збирання внесків – бо сьогоднішні 15 грн. це копійки. Навіть якщо збільшити кількість членів – зросте кількість послуг, які ми повинні надавати. Ми повинні профспілку утримувати не лише за рахунок грантів, але й за власний кошт. Гроші гранту, до речі, витрачалися винятково на юристів.

Конференція первинної організації НТКУ ухвалила рішення платити один відсоток від зарплати, але не менше 15 грн.



Далі було ще кілька виступів. Я, зокрема, розказала свою історію долучення до профспілки – загнали міліцейським пресингом, потрібен був захист, і подякувала за допомогу – щоб було і слово подяки.

Пропозиція від О.Кривенка, щоб при профспілці за гроші працювали професійні юристи і психологи. І (за литовським досвідом) щоб голова профспілки під час своєї каденції не займався професійною діяльністю, щоб зберігав об’єктивність. Створити виконавчу дирекцію.
- Де взяти гроші на психологів? – питають колеги. О.Кривенко натякнув на грантодавців.

Проголосували за внески: 1% від зарплати, але не менше 15 грн.

Юрій Луканов: профспілка має бути лідером Всеукраїнської конфедерації профспілок.
Голова з часом має отримувати частину зарплати, коли членів буде більше. Необхідне адвокатське бюро з 2 частин: моніторинг порушень прав журналістів і рекомендації, як їх уникнути. І друга – юридична частина – запити, позови. Залучення депутатів – навіть і з ПР.

Андрій Михайлик запропонував, щоб не було виборів на безальтернативній основі, висунути на голову ще Андрія Яніцького. Цю пропозицію підтримали Олександр Кривенко і ще один колега.


Андрій Яніцький: «Я поки що не почуваю себе гідним очолити профспілку і вважаю, що не маю відповідного досвіду. У Луканова досвід більший, і його знають. Хочу залишатися членом комітету. Згоден залишити мене кандидатом, щоб була альтернатива, але прошу за мене не голосувати».

Юрія Луканова переобрали головою Комітету КНМП. За нього проголосували 77 колег, і 31 – за Андрія Яніцького.


Далі кандидати у члени Комітету розповіли про бачення своєї ролі у ньому.

Андрій Яніцький розповів про піар-напрямки для профспілки: сайт, знижки (Прес-картки можна використовувати як дисконтні у трьох розважальних закладах) і тренінги для журналістів (це якщо буде грант).

За міжнародні напрямки досі відповідав Остап Кривдик. Розповів, що йому вдалося зробити – участь у міжнародних конференціях, переклад заяв англійською мовою, тощо.

Андрій Михайлик хоче зайнятися пошуком грантів. Має у цьому досвід.


«Страшна» Юка Гаврилова, якої бояться роботодавці - спеціалист по трудових конфліктах,


Ігор Бурдига з «Інтерфаксу», який виступає за білі зарплати, і це саме він придумав про знижки, ще не будучи членом профспілки.

Олександр Кривенко хоче займатися лобіюванням інтересів журналістів у стосунках з владою. Тренінги для журналістів-розслідувальників, відродити бюро фрілансерів.

Світлана Остапа з «Телекритики» знімає свою кандидатуру, бо фізично не встигатиме – троє дітей, ще й депутат. Вона й так дуже багато допомагає профспілці.

Ольга Скотнікова у 2004 р. організовувала страйк на телекомпанії. Контактна, має досвід. Сама О.Скотнікова нічого не сказала, бо її висунули несподівано.

Михайло Глуховський – про залучення нових членів. Спілкувався з дівчатами – авторами календаря про Януковича. Щодо білих зарплат - у Києві сотні людей СПД. Якщо є трудовий договір – це шлях до легалізації. Якщо СПД – ми не знаємо, як захистити права журналістів, наших членів профспілки, нема юридичного поля.



Тетяна Якубович – питання тренінгів для журналістів. Контакти з локальними іноземними профспілками. Тетяна кожен рік організовує панахиду за загиблими журналістами.

Юрій Шеляженко, голова ревізійної комісії: «Я в комітет не рвуся, а хто мене висунув?» У комітеті він міг би вести напрям фрілансерів.
Каже, що міг би комунікувати з юристами, бо знає всі процесуальні тонкощі, сам майбутній юрист. Має великий досвід у позовах і судових процесах.

В результаті до Комітету було обрано Ігоря Бурдигу («Інтерфакс-Україна»), Юку Гаврилову (фрілансер), Остапа Кривдика (фрілансер), Ольгу Скотнікову (Перший національний), Тетяну Якубович (радіо «Ера») та Андрія Яніцького («Левый берег»). З того, що я записала - здається, обрали ще Юрія Шеляженка.

Далі почалися вибори ревізійної комісії та розгляд інших питань, під час яких я вже не була присутня – пішла на вшанування жертв Голодомору.
Вже після цього конференція ухвалила заяви із закликом до Президента накласти вето на Податковий кодекс і почати широке громадське обговорення Трудового кодексу.
Tags: журналістика
Subscribe

  • Сьогоднішній день - історична віха

    Сьогодні великий день. Не тому, що були прийняті конкретні антикомуністичні закони і визнані - нарешті, на 24-му році незалежності! - ті, хто воювали…

  • И причем здесь Майдан?

    ДО ЧОГО ТУТ МАЙДАН? (В КОНЦЕ БУДЕТ ТО ЖЕ САМОЕ ПО-РУССКИ) Простий аргумент для тих опонентів, які ще не розучилися мислити, але чомусь…

  • КАР... КАР... КАРАТЕЛІ!

    Відомо, що активні мислеформи мають звичку втілюватись у реальність. Про озброєних бойовиків з Правого сектора, які хазяйнують на Донбасі,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 7 comments