Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Вшанування Героїв Базару (фото)

(По-русски читать тут)


О Націє, що над добро і над зло,
Над долю, і ласку, і кару –
Хто, темний, не схилить поблідле чоло
В сліпучому сяйві Базару?
О.Ольжич


Сьогодні, 21 листопада, у селищі Базар на Житомирщині вшанували 89-у річницю загибелі вояків армії УНР, учасників Другого Зимового походу.
17 листопада 1921 р. під селом Малі Міньки у районі містечка Базар військове з’єднання УНР опинилося у більшовицькому оточенні. У бою понад 400 вояків загинули, понад 500 потрапили в полон, 359 із них більшовики розстріляли.

Цього року вшанування Героїв Базару не мало нічого спільного з процитованими мною рядками Ольжича. Вгадайте з одного разу, що відбулося. Правильно: посварились через партійні прапори.

Я їхала в одному автобусі з координаторами акції – головою Спілки офіцерів В’ячеславом Білоусом і головою Української Народної Ради Миколою Поровським. Вони одразу ж і попередили, що акція буде без партійних і організаційних прапорів. Сказали, що їм повідомили, що ВО «Свобода» збирається бути з прапорами. Їх спробують переконати зняти прапори, а якщо не погодяться, «хай проводять свій партійний мітинг і пляски на кістках окремо».

Коли приїхали, побачили, що з прапорами всі. А саме: ВО «Свобода», УНА-УНСО, КУН, «Патріот України», МНК, УНП, «За Україну!», Молодий Рух, і ще були білі прапори з червоним написом «Марш патріотів» (бачу вперше).
Потім Микола Поровський перерахував присутні організації: «Українська народна рада, «Патріот-захисник Батьківщини», Молодіжний націоналістичний конгрес, Українська партія, Всеукраїнське об’єднання ветеранів, Спілка офіцерів України, партія «Свобода», кого ще не назвав – за прапорами побачите».

Всього присутніх було, думаю, людей чотириста. Практично всі знайомі мені праві активісти були на місці. Дорогою навіть жартували, що наші автобуси випустять з Києва, а назад не впустять, бо на понеділок намічена революція :)

Дуже гарно виглядали бійці «Патріоту України» - всі в камуфляжі, організовані, вони дружно скандували усі звичні для правих акцій кричалки – аж до «Комуністи-пси, підіжміть хвости», хоча комуністами на заході й не пахло :) Після офіційної частини заходу вони влаштували показові змагання з ножового бою (анонсувалися, принаймні, Білоусом і Поровським в автобусі, козаки, які покажуть бойовий гопак :)). Як неспеціаліст, не буду коментувати самі змагання, але скажу, що враження вони справляли. Коли було визначено переможця, знайшовся сміливець на псевдо Передзвін, який вирішив з ним позмагатися, тримався гідно і програв з дуже невеликим відривом :)

Микола Поровський весь час переконував присутніх зняти партійні прапори. Причому помітно було, що підходить він майже тільки до людей з прапорами «Свободи», хоча з партійними прапорами були всі. Ну, або переважно до них. Прапори, звісно, ніхто не знімав.

UPD: Уточнення від Миколи Поровського. Він каже, що підходив не лише до свободівців, а ще до керівників УНП і Руху, щоб вони зняли прапори. Решта присутніх, за його словами, не партії, а громадські організації і можуть бути зі своїми прапорами, хоча краще взагалі без. Ще, за його словами, керівники усіх партій і організацій спочатку пообіцяли, що будуть без прапорів, а потім зламали угоду.
Взагалі, ми з паном Миколою довго сперечалися на "безпрапорну" тему і кожен залишився при своїй думці.

Двоє панотців відслужили панахиду за загиблими. Далі почалися виступи - з короткої розповіді про те, що сталося під Базаром, про перше вшанування Героїв Базару Організацією Українських Націоналістів під проводом Олега Кандиби(Ольжича) у 1941 р., про перші пострадянські вшанування, яким щосили чинила перешкоди компартія, аж до побиття активістів, серед яких були політв’язні радянського режиму.

Далі слово узяли організатори, спочатку В’ячеслав Білоус, який знову заликав зняти партійні прапори і навіть спробував «задати тон» кричалкою «Геть партійні прапори!», але більшість присутніх дружно закричали: «Ганьба!».Далі виступав Микола Поровський, який організовував перший поминальний мітинг на цьому місці. Він теж закликав прибрати прапори - мовляв, вибори закінчилися, і міжпартійні чвари створять нам ще не один 21-й рік. Прапори залишилися.

Особисто я у партійних прапорах не бачу нічого поганого. Навпаки, добре, коли різні політичні сили об’єднуються на спільних заходах. Інакше це дуже негарно виглядає. Хто головний на заході – видно завжди. І всі люди, якщо вони без прапорів, виглядають не політичними силами, що борються за спільну справу, а його/їх особистою «масовкою».

Єдине, чого справді не вистачало (істина, з’ясована в автобусній суперечці з Юлею Смірновою дорогою назад) – багатометрового державного прапору, навколо якого б об’єдналися всі.

До речі, Поровський припустився ще однієї помилки, заявивши: "Цьому святому місцю були присвячені і слова Олени Теліги:
І коли приволікся заплаканий ранок,
Вас покликала смерть у похмурій імлі —
А тепер наші душі і топчуть, і ранять
Ваші кроки останні по зимній землі".

Вірш дійсно належить перу Олени Теліги, але з Героями Базару він не має нічого спільного. Цей вірш називається "Засудженим" і присвячений Біласу і Данилишину - бойовикам ОУН, страченим поляками. Навіть якщо не знати, хто такі ці засуджені - у вірші є рядки "І, мов гимн урочистий, мов визвольне гасло, Є для нас двох імен нерозривне злиття" - має бути зрозуміло, що 359 розстріляних під Базаром - це не двоє.

...Далі відомий історик, перший заступник голови Спілки офіцерів України, пан Литвин, докладно розповів про історичні події, які передували Базарській трагедії і призвели до неї.

Поіменно згадали всіх загиблих під Базаром.
Привітали з днем народження ветерана УПА.
Співали під бандуру «Повіяв вітер степовий» і «Червону калину», яка звучала трагічно – не сподобалось, весь сенс цієї геніальної пісні в її оптимізмі. Навіть покоління Ольжича так назвали – «покоління трагічних оптимістів»...

Офіційна частина завершилась виконанням державного гімну.

Далі співав ветеранський хор – «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали», «Ой у лісі на полянці».

Потім були вищезгадані змагання з ножового бою, які додали здорового молодого духу у чергове святкування поразки (хоч і казатимуть, певно, що це провокація). Ну що тут ще скажеш...


Микола Поровський з’ясовує питання з прапорами


Микола Коханівський з дружиною Катрусею, Сидір Кізін, я, Руслан Андрійко


Патріотівці


"Свобода" не тільки прапори не зняла, а ще й намет встановила. Чому б і ні?


Житомирські і малинські свободівці


"Патріот України"




Панахида





Безуспішна боротьба В’ячеслава Білоуса з прапорами


Микола Поровський


Історик пан Литвин





Ножовий бій у виконанні "Патріоту України":







Tags: акції, базар, патріот україни, свобода, уна-унсо, унр, фото
Subscribe

  • Дещо про замаскованих

    У лихої пам'яті 90-і відкривалися і лускалися як мильні бульбашки сила-силенна шахрайських фірм і фірмочок, які від початку були призначені для…

  • Післясмак виборів

    Дуже цікаві речі спали мені зараз на думку, поспішаю з вами поділитися. Перше. Не можу нічим це довести, але вибори, що відбулися, справляють на…

  • Вчорашній нічний телемарафон на TVi, за моєї участі

    Марафон "Рада. Перезавантаження. Версія 2014": Юрій Сиротюк, Володимир Діденко, Олег Свірко, Олена Білозерська, Єгор Соболєв, Зорян Шкіряк й…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 93 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →

  • Дещо про замаскованих

    У лихої пам'яті 90-і відкривалися і лускалися як мильні бульбашки сила-силенна шахрайських фірм і фірмочок, які від початку були призначені для…

  • Післясмак виборів

    Дуже цікаві речі спали мені зараз на думку, поспішаю з вами поділитися. Перше. Не можу нічим це довести, але вибори, що відбулися, справляють на…

  • Вчорашній нічний телемарафон на TVi, за моєї участі

    Марафон "Рада. Перезавантаження. Версія 2014": Юрій Сиротюк, Володимир Діденко, Олег Свірко, Олена Білозерська, Єгор Соболєв, Зорян Шкіряк й…