Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Покрова-2010 (фото)


Коли я вчора побачила кількість присутніх на акції, мене здивувало, що їх явно не менше, ніж у минулому році, незважаючи на створювані владою "проблеми з траспортом". Колона була довжелезною, кількість тисяч людей порахувати не берусь, і вмістити хоча б чверть колони в один кадр, навіть з висоти (а я видерлась на дуже високий паркан) було неможливо.
Схоже, Янукович вносить свій вагомий внесок у розвиток націоналістичного руху в Україні :)


До Шевченка я прийшла, коли закінчував виступати голова Київської "Свободи" Андрій Іллєнко. Він казав про те, що сьогоднішня держава Україна хоча формально існує, за змістом вона не українська, і що нам потрібні нові Бандери, Шухевичі і Миколи Лемики.





Далі виступав Левко Лук’яненко. Казав, що коли Ющенко дав йому Героя України, він сказав, що радий, що Президент високо оцінив його боротьбу за Україну, але він менше гідний цієї відзнаки, ніж провідники ОУН та УПА, бо залишився живий, а вони віддали за Україну життя. Закінчив свій виступ закликом - що якщо раніше боролися під гаслом "За незалежну Україну!", то тепер потрібне нове гасло: "Україні - українську владу!".


Найрадикальнішим промовцем був львів’янин Юрко Михальчишин:
"Зараз в Україні багато говорять про протест. Але, крім протесту, є ще опір - це тоді, коли люди починають боротися проти того, що вбиває нас, вбиває нашу мову і пам’ять. Сьогодні триває геноцид українців, але триває і боротьба. Є країна і є нація, і є держава, тимчасово окупована, яка їх знищує".

Він закликав розраховувати виключно на власні сили, а не на "брюсельських і московських холуїв, на яких нам начхати - так само, як і їм начхати на нас". "Український націоналізм сьогодні - це опора виключно на власні сили, безкомпромісна боротьба проти окупаційної влади і неукраїнського капіталу і боротьба із власними слабкостями - відчаєм, зневірою і страхом..."


"Час викинутих кулаків і піднятих правиць знов приходить. До нас прийдуть новий Коновалець, новий Шухевич і новий Бандера. Тому що історія повторюється. Україна сьогодні знову стоїть перед питанням "бути чи не бути". І ми даємо відповідь: "Бути!".
А який до цього шлях? Можливо, реформи? Можливо, переговори? Можливо, круглі столи? Ні!
Єдиний шлях до цього - українська, бандерівська, соціальна і національна ре-во-лю=ці-я!
Голосніше, щоб нас почули ці зажрані жлоби на Печерських пагорбах!".

Далі він казав про те, що на місцевих виборах треба обрати нашу, червоно-чорну, бандерівську владу, яка потім здійснить похід на Київ. "Одного разу в цьому місті мій земляк Євген Коновалець вже побував. Він тут у 1918 році лівацьку червонозаду наволоч розстрілював на берегах Дніпра. І цей день прийде знову. Ви вірите в це? ("Таак!") Тому що справді Київ - це місце єднання націоналізму Великої України і націоналізму Заходу. І те, що Євген Коновалець одного разу навів порядок, це означає що? Що ми наведемо порядок ще одного разу".


Ігор Мірошниченко, голова Сумської "Свободи", сказав, що революція вже починається, бо влада вже тремтить, раз забороняє наші акції. Він сказав, що ми втрачаємо Україну - але ж ніколи і не мали її по-справжньому, не маємо тієї держави, про яку мріяли українські патріоти, і винні у цьому націонал-демократи, яким ми повірили у 1991 і 2004 році, які ніколи не були українцями, а були ліберастами, холуями і пристосуванцями. Саме вони, прикрившись Бандерою, здавали Україну Москві. І саме тому ми зараз мусимо боротися за свою державу, мову і культуру.
Закликав не вірити телебаченню і газетам, бо весь інформаційний простір України окупований Москвою.


Голова ГО "Люстрація" Олег Осуховський назвав "регіоналів" нащадками Леніна і Сталіна, які нищать український народ. Ліберали кажуть, що вони не вороги, а конкуренти, але вони справжнісінькі вороги.


Поет Дмитро Павличко розповів, що у віці 16 років вступив до бандерівської сотні. Тепер у 80 років він шкодує, що не може бути таким, як тоді - "молодим, сильним, щоб бути з вами". Він запросив усіх на Софійську площу - на мітинг на захист української мови.


Заступник голови ВО "Свобода" Андрій Мохник: "Сьогодні Україною керує окупаційна адміністрація. Наші попередники знали, що треба робити з окупантами - їх треба нищити. Зараз на часі стоїть питання створення Української повстанської армії інформаційної. З цією ідеєю прийшов у "Свободу" Юрій Іллєнко.
Янукович і його сатрапи на місцях розуміють, що як тільки український народ дізнається правду про УПА, про своїх попередників на Наддніпрянщині, які до середини 20-х років не пускали совєцьких окупантів у свої села, то вони стануть вільними, бо правда звільняє. І від нас з вами сьогодні залежить, наскільки ми донесемо правду про українських повстанців - чи 20-х, чи 40-х років, чи навіть майбутніх років ХХІ століття. Тоді ми з вами переможемо".



Мовознавець Ірина Фаріон говорила не так експресивно, як завжди, а якось уповільнено і задумливо, причому попередила одразу: "Моє слово буде не мітингове, бо ми зараз у цю хвилину спілкуємося з безсмертними, із вічністю, з абсолютною правдою, любов’ю, ненавистю". "Ми втратили державу, але ніколи не втратимо країну, бо країна - це нація, а вона завжди буде відроджуватись", - сказала вона.

І.Фаріон виклала 4 тези - про те, звідки, на її думку, українські повстанці всіх часів брали сили для боротьби.

По-перше, їхня сила народжувалася з внутнішнього неспокою, тяги до протесту, яка і нас сьогодні привела на цей майдан. Ми не хочемо бути рабами, хочемо мати свою сильну, соборну незалежну державу.
Генерал Шухевич сказав: "Я не можу спокійно грати на фортепіано, коли таке робиться з моєю Нацією" і взяв зброю до рук".


По-друге, продовжила Ірина Фаріон, генерал Шухевич казав: "Я знаю, що ми всі загинемо, але українській землі потрібне добриво, і ми станемо тим добривом, і ця земля народить інше, потужніше покоління, яке перейме наш прапор. Нас можна знищити, оббрехати і оплювати, але нас не можна перемогти, тому що у нас є діти і онуки, які відповідатимуть перед цією землею".



По-третє, сила повстанців народжувалась з аристократичного духу - а зовсім не з демократичного. Аристократичний дух ніколи не піде на компроміс, не сповідуватиме ідеологію найменшого зла, не шукатиме адвоката в собі, а шукатиме в собі прокурора, і вміє працювати над собою.



По-четверте, "їхня сила, їхнє прямостояння і протистояння народилося з надзвичайно потужної інтелектуальної сили". Генерал Шухевич володів п’ятьма мовами, він учився у Львівській політехніці, але йому цього було замало, він паралельно вчився у консерваторії і у військовій школі. Був майстером спорту з плавання і мав свій бізнес - переправляв на територію України зброю. Далі вона згадала про "одного з найпотужніших політичних філософів" - Степана Бандеру.
В кінці Ірина Фаріон знову закликала 31 жовтня розстріляти владу своїм бюлетенем - "сказати ні синтезу перевертнів і чужинців на нашій землі". "Ні один пес смердючий, що тепер при владі, не зможе роз’єднати нас, тому що ми сильні, вільні, вміємо любити добро і ненавидіти зло. Дякую вам, що ви є. Ми все здолаємо", - завершила вона.


Олег Тягнибок дуже влучно сказав, що ті, хто зараз забороняють марші УПА і затримують активістів, вже завтра стоятимуть у черзі, щоб покласти квіти до пам’ятника Бандері, але ми тоді їх не пустимо :)
Якби великі українці - такі, як Бандера і Шухевич, жили зараз, казав він, вони передусім були б політично відповідальними - були б готові нести відповідальність за свої політичні рішення і вчинки.
Казав, як і завжди, що немає жодної різниці між олігархами - навколо якого б політика вони не гуртувалися, і що буде національна і соціальна революція, яка покладе цій ситуації край.
Він пообіцяв, що марші УПА відбуватимуться завжди, аж поки бійці УПА не будуть визнані борцями за волю України. "Марші УПА будуть за будь-якої погоди і будь-якої влади".
Казав про місцеві вибори - як платформу для майбутнього розчавлення українофобської прокремлівської влади.

Під кінець Тягнибок, після звичного скандування разом з людьми "Слава Україні! Героям слава!" і "Слава Нації! Смерть ворогам!", почав скандувати "Ре-во-лю-ція!". Натовп підтримав з великим ентузіазмом :)



Далі почалася хода - під маршову музику духового оркестру і безперервне скандування. Банери - ті ж, що й щороку: "Бандера - наш герой! Покрова - наше свято!", "Бандера, Шухевич - наші Герої, вони воювали за нас із тобою", "ОУН-УПА: Ми пам’ятаємо, пишаємось, наслідуємо!", "Героям УПА - слава! Українцям - сильну державу!", "Любіть Україну або ідіть геть!", "Геть окупаційну адміністрацію!", "Зек - маріонетка кремлівських карликів!", "Геть російський імперіалізм!", "Київ проти Москви!" тощо.
Окрасою свята був величезний банер з портретом Бандери, який несли, розтягнутий горизонтально.








Всі вулиці, що ведуть від Володимирської вниз на Хрещатик і Майдан, були перекриті "космонавтами".


Ця жіночка у народному одязі і з прапорцем "Свободи" у руках має на собі цілий "іконостас" нагород. Серед них - "Ударник соцсоревнования", "Парашютист-отличник" (11 стрибків), донорський значок, медаль "За доблестный труд", "Ударник коммунистического труда" з Леніним - і поруч більш сучасна відзнака у формі хреста :)








В кінці йшло кілька коробок "автономів" і, як я написала у попередньому пості, "патріотівців". Але мені зателефонувала авторитетна в "автономних" колах людина і запевнила, що "Патріоту України" там не було, і я видалила згадку про них. Потім, придивившись до фото уважніше, я побачила на банері, які несли "схожі на патріотівців" люди, адресу їхнього сайту, зайшла туди і прочитала назву організації: "Патріот України. Галицькі сотні". Чи це відгалуження "ПУ" (символіка дуже схожа), чи повністю самостійна організація, я поки що не знаю.






У молодої радикальної частини колони були свої банери: "Лиш боротись - значить жить", "14 жовтня 1942 - за національне і соціальне визволення", "Герої в наших серцях! Незалежно від рішень суддів!" (портрет Шухевича на цьому "автономному" банері був намальований дуже талановитим художником, що, на жаль, рідкість).









Коли "хвостова", радикальна частина колони опинилася на Софійському майдані, як ви думаєте, що вони зробили? Правильно, запалили фаєри і одну димовуху. Виглядало дуже ефектно. Організаційно це було зроблено дуже грамотно: хлопці стояли у середині натовпу (спробуйте, менти, дістаньтеся туди), причому стали колом, звільнивши для піротехніки місце в середині, так, що від неї не могли постраждати випадкові люди. В центр кола кинули коробочку з якимсь фейєрверком, який довго і ефектно вистрілював.



Далі на Софійській площі, вщент забитій народом, почався мітинг на захист української мови. Більшу частину його я пропустила - ходила додому заряджати акум від фотоапарата, а потім, повернувшись ненадовго на Софійську, майже одразу пішла на спектакль про Бандеру у Будинку актора.
З того, що почула на мітингу: ведучим був Дмитро Павличко. Виступали, зокрема, письменник Юрій Мушкетик і нардеп Олесь Доній, який назвав "російський націоналізм" в Україні ідеологією ліні, і сказав, що він сам, будучи киянином, вивчив українську мову вже в свідомому віці і вже 20 років спілкується з громадянами України виключно українською. Якщо хтось каже, що не може її вивчити (крім літніх людей, звісно, яким це може бути важко), то він питає: "Ти що, дурніший за мене? Я зміг, а ти не можеш?". Він закликав усіх перейти у повсякденному спілкуванні на українську мову, адже це найдієвіший спосіб захистити її.


Вікторія Омельченко

Поки свободівці проводили мітинг і йшли колоною до Софії, КУНівці біля Богдана розпалили невелику повстанську ватру. Співав хор "Гомін". Коли ми дійшли, ватра вже догоряла.



Перед акцією на захист мови хтось розгорнув декілька БЮТівських прапорів. Але в основному під час мітингу були прапори свободівські та рухівські.




************************************************************
Треба сказати і про те, що відбувалося в цей час на Майдані Незалежності, на який я так і не потрапила. О третій там мав початися мітинг комуністів і весь день мали тривати їхні інформаційні "антифашистські" пікети. Але Олексій Голобородько alex_glbr бачив і розповів мені, що на Майдан прийшло чоловік 15 літніх комуністів з відомістю на отримання грошей. Постоявши трохи, вони сказали один одному: "Підемо до Леніна, щоб не сказали, що ми взагалі не виходили і нічого не робили" :)

Весь Майдан був перекритий металевими парканами. Кажуть, що перехожим створювали труднощі з пересуванням. Віктор Крук, що проїздив повз Майдан після нашої ходи, бачив, що він весь перегорожений, як тільки можна, і уставлений автозаками.
Мені здається, це вперше червоним не дали провести акцію на Покрову. Щось відбувається цікаве у нашій державі. Ось і Азаров нещодавно щось таке дивне казав, що Україна повертається до багатовекторності у зовнішній політиці...


Загальний висновок: праві радикалізуються. Думаю, таки завдяки Януковичу. Бо лише півроку минуло, а вже дістав :)
Якщо так піде і далі, я не здивуюся, якщо наступного року при такій самій забороні суду хто-небудь і на Банкову колону поведе :)
Tags: акции, марш, мохник, оун, покрова, свобода, тягнибок, упа, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 168 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →