Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Фотозвіт з Дня незалежності у Києві



З ряду причин не встигла зробити цей звіт вчасно, доводиться "віддавати борги" зараз.

Спробую розказати якнайкоротше. Зранку, наскільки я зрозуміла, на Майдані був Янукович, у "віп-зону" пускали за перепустками. Обурені цим активісти КУПР розгорнули плакати "Майдан для всіх" і були за це затримані міліцією. Проти лідерів порушили адміністративні справи.

Я цього всього не бачила. З’явилася на Майдані, думаю, через півгодини після цих подій. Фотографувала людей і місто. Вигляд у всіх був святковий, багато хто у вишиванках, з синьо-жовтими прапорцями і стрічками. Прапорці і стрічки продавали жіночки буквально на кожному кроці. Я теж була у вишиванці, придбала стрічку (за 3 грн.) і пов’язала на голову.







На Хрещатику відбувалися різноманітні забави: показові виступи з карате і конкурс спортивних родин. Я бачила, як три команди, кожна з яких складалася з тата, мами і маленького хлопчика, виконувала квести: треба було якнайшвидше пробігти маршрут, виконуючи при цьому різні завдання, що уповільнювали біг: наприклад, перекинути через голову хула-хуп. По черзі спочатку біг хлопчик, далі мама, далі тато - аж поки не спливав час. Я навіть трошки повболівала за одну з команд, але вона не виграла :)






З Майдану поїхала на Контрактову, де біля пам’ятника Сагайдачному була виставка автентичних українських рушників і звідки мав початися "Вишиванковий марш".










Коли я там з’явилася, колона у вишиванках вже вирушила в напрямку Співочого поля. Пофотографувавши трохи, я поїхала на "Арсенальну", там зустріла Богдана М. і ще двох хлопців, і вони сказали мені, що колона ще не дійшла до "Арсенальної".
Ми почекали їх хвилин 15 (хлопці ще чекали товариша), далі я з’ясувала у перехожих, що колона вже давно проминула "Арсенальну". Ми швидко пішли у напрямку Лаври і наздогнали колону вже біля повороту на Співоче поле.
Попереду колони ішли музики. Прапорів було кілька штук - державні і червоно-чорні. У багатьох людей в руках були маленькі прапорці "Свободи".
Організували захід брати Капранови і Олег Скрипка, але самого Скрипки не було - кажуть, він десь за кордоном.







У страшній давці спустилися на Співоче, де відбувся конкурс вишиванок. Процедуру ведучі, брати Капранови, які виявились непоганими шоуменами, вигадували по ходу. Спочатку на сцену піднялися всі бажаючі взяти участь у конкурсі. Їх виявилося чималенько.
Було вирішено конкурси жіночих і чоловічих вишиванок проводити окремо. Спочатку були жінки і дівчатка. Під активні заохочення одного з братів вони проводили коротке дефіле і казали, звідки походить їхня вишиванка. Одна маленька неймовірно жвава дівчинка не знала, але не розгубилась і миттєво випалила: "З України!".
Одна з дівчат придбала собі вишиванку на першу стипендію. У іншої оригінальне вбрання салатового кольору було дипломною роботою.

Коли всі жінки продемонстрували свій одяг, брати Капранови вибрали з-поміж них 10, на їхню думку, найкращих, а з них, орієнтуючись, але частково, на оплески глядачів, вибрали одну - даму в елегантному білому вбранні у народному стилі, з вишивкою білим по білому. Вона розповіла, що одяг їй пошила майстриня, і що жодного стібка не зроблено на машині, все руками.
















Хлопці дефіле не влаштовували, лише виходили і розповідали, звідки вишиванка і звідки душа (тобто сам хлопець). Їх активно підтримували оплесками. Двоє примудрилися привести з собою цілий "фан-клуб", оплески і вереск їхніх прихильниць глушив все на світі, а Капранови жартома допитувались, як це їм вдається :)












Цей хлопець вдягнений у весільну сорочку свого батька. Певніше, від батькової сорочки залишилася тільки вишивка, нашита на нову основу:


Переміг хлопець, одяг якому пошила мама.
Обидва переможці - чоловік і жінка - отримали по 500 грн, і свято закінчилось виконанням державного гімну.




***********************************************************
До речі, на святі я бачила дівчат і хлопців з молодіжного руху "Відсіч", по кілька разів віталась із ними. У другій половині того ж дня вони розгорнули на схилі над Майданом великий банер "Геть Табаку!". Банер був забраний міліцією, а один активіст затриманий. Так ось, вони не повідомили мені про акцію і не покликали фотографувати банер (те, що може зацікавити журналіста), але додумались дзвонити і кликати їхати під відділок, коли затримали їхнього активіста. Не робиться так, дівчата. Я була вже тоді далеко від центру і не поїхала...


(фото з сайту "Майдан")
***********************************************************


Через свято вишиванок я не потрапила на мітинг Тимошенко. Доводиться писати про нього, спираючись на фото і текст промови з Інтернету. Вікторія Омельченко, яка була на мітингу, каже, що людей було від 3 до 5 тисяч. "Бютівських" прапорів не було, лише державні. Юля "штовхала" промову без перерви півтори години, крім неї, виступали, здається, лише Дмитро Павличко і Тарас Петриненко.
Юля була у білій вишиванці, коса закріплена на голові по-інакшому: не одразу над чолом, як корона, а ззаду, над потилицею, як мали носити колись українські селянки.

Про 20, а не 19 залпів салюту, які розпорядився дати Янукович на честь Незалежності, вона сказала, що "сьогодні кожен залп Януковича присвячений тим чи іншим втратам України". Перший залп ознаменує "планове витравлення у душі нашого народу всього українського – мови, культури, історії, віри, всього того, що є нашим тисячолітнім корінням", другий залп - "хрест на будь-якій свободі, яка є в наших серцях: на свободі слова, на свободі віросповідання", про що свідчить відмова Президента цього року від спільної молитви за Україну. Далі піде знищення судової гілки влади, і т.д.
Ще заявила, що Янукович збирається подовжити термін свого президентства з 5 до 7 років і перенести парламентські вибори з 2012 на 2015 рік.

Вона сказала, що "нам потрібно нарешті виконати національну ідею і національну мрію не в гаслах і в пустих паперах, а в консолідованих документах – Конституції, законопроектах, щоб показати, якою ми хочемо бачити омріяну Україну". Цей проект має пройти ґрунтовне громадське обговорення.

Ще дуже правильно сказала, що "нам потрібно невідкладно припинити всі розмови і навіть натяки на від’єднання Галичини або Донбасу і Криму, або Харкова і будь-яких інших територій задля того, щоб кожному побудувати свою Україну. Нам потрібно чітко сказати, що Україна від Луганська до Закарпаття, від Сходу до Заходу, від Півдня до Півночі є єдина, цілісна, унітарна і неділима держава. І нікому не можна дати навіть подумати про її слабкість або розподіл".


(Фото з мітингу Тимошенко взяті з її сайту)

Запропонувала розпочати рух "Два кольори", символом якого буде синьо-жовта стрічка. Запропонувала, з огляду на те, що всі канали захоплені олігархами, створити незалежну загальноукраїнську національну газету (так я й повірила у її незалежність - О.Б. :)

7 вересня, у перший день роботи парламенту, Тимошенко пропонує провести "попереджувальний великий страйк проти того, що підвищують тарифи, що збільшують пенсійний вік, що приймають Податковий кодекс, який зачищає малий бізнес, проти того, що хабарництво сьогодні досягло апогею..." 7 вересня вона збирається показати Януковичу, що "крім бігбордів в Україні є народ, який не буде цього терпіти і який не буде падати ніц перед ніяким, нікчемним, неосвіченим тираном".

Наостанок закликала всіх до роботи, переможної ходи і відмови від розпачу. Слово "розпач" при цьому вимовила кілька разів, так що мимоволі згадується Фрейд.


*************************************************************
Закінчення буде несподіване.
Друзі, у яких є друзі, які мають гроші! Інформаційна агенція "Поряд з вами" в моїй особі захлинається від відсутності фінансування.
При всьому бажанні я не можу роздвоїтися і встигнути на два заходи, які відбуваються одночасно.
При всьому бажанні я іноді не встигаю поставити великий звіт оперативно. Цей ось мав з’явитися вчора вранці - але вранці мені зателефонував Андрій Мохник і запросив на нагородження Тягнибока, а коли я повернулась звідти і дописувала про це звіт, раптово виникла необхідність телефонувати в Одесу з приводу убитого хлопця і писати уже про це.

Прийом на роботу штатних працівників в наші плани поки що не входить. Але я хочу мати під рукою надійну людину і можливість заплатити їй сто, двісті, триста гривень за те, що вона піде туди, куди не встигаю я, і зробить про це звіт.
Звісно, пишучи це, я ні на що особливо не сподіваюсь. Але раптом??
Tags: незалежність, тимошенко, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 64 comments