Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

"Незалежна Україна - запорука неповторення терору!" (фото)



(По-русски читать тут)
23 серпня - день пам’яті жертв тоталітарних режимів (цього числа був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа) і день державного прапора України.
Націонал-патріотичні сили відмітили цей день трохи по-різному: УНП, КУН, Рух, УП та інші провели дві акції біля Михайлівського собору, де стоїть пам’ятний знак жертвам Голодомору, а ВО "Свобода", дивлячись в корінь проблеми, пікетувала російське посольство.

Обидві акції почалися одночасно - о дванадцятій, що було дуже незручно. Спочатку я поїхала на Повітрофлотський проспект, до посольства РФ.
"Свободівців" було трохи менше, ніж звичайно. (Андрій Мохник сказав мені, що в одного члена партії померла мама, і багато хто залишився йому допомогти). Вони тримали гасла: "Друга світова війна - злочин Москви і Берліна!", "Київ проти Москви!", "Геть російський імперіалізм!", "Москва, покайся!".

Заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник казав, що якщо ми засуджуємо пакт Ріббентропа-Молотова, це не означає, що ми комусь там маємо віддати частину наших земель. Після акту Злуки УНР і ЗУНР 1919 року територія новоутвореної держави була в 1,6 раза більше, ніж територія сучасної України.

"23 серпня 1939 року був підписаний Московський пакт (відомий в історії як пакт Молотова-Ріббентропа), за яким Совєтський Союз та Третій рейх поділили Європу і розв’язали Другу світову війну. На цьому документі мало не в півметра стояв підпис Сталіна. Півтора року тривала співпраця, зокрема, між гестапо та НКВД, між військовими та цивільними інституціями, робилися величезні поставки до Німеччини зерна, каучука, нафти тощо.
Націонал-соціалістичний та інтернаціонал-соціалістичний режими співпрацювали і разом ділили світ. І правильне визначення дав Віктор Суворов: "Перша соціалістична війна".
І те, що 22 червня 1941 року один злочинець - Гітлер напав на іншого - Сталіна, зовсім не означає, що радянський режим і московська імперіалістична політика отримала індульгенцію.

Ми пам"ятаємо, що ще в 30-і роки українські інтелектуали висунули гасло "Київ проти Москви", тому що це однозначно два різних світогляди, дві різних ментальності, дві різні держави, дві різні нації І ми маємо нагадувати про це українцям, яких зомбують телеканали, що говорять про одне і не кажуть про інше. Не кажуть про злочини Москви, про те, що Москва окупувала Українську державу, яку було проголошено 4-м Універсалом Центральної Ради у 1918 р. Після того упродовж багатьох років велася нещадна визвольна боротьба українців, завдяки якій ми маємо сьогодні українську державу, бо своїм подвигом вони розхитали імперію. Коли у 50-і роки табори на Півночі отримали величезне поповнення з українців, з бандерівців, вони організовували там повстання, і радянська система змушена була розформувати і скоротити свій ГУЛАГ".




Роман Шухевич - наш Герой!




********************************************************
Не дочекавшись кінця акції, я поїхала на Михайлівську площу, де тривали інші акції - пам’яті жертв репресій і на честь державного прапора.

Активісти УНП, КУН, Молодого Руху, Просвіти, Української партії тримали гасла: "23 серпня - день вшанування пам’яті жертв сталінського і гітлерівського соціалізмів", "Зупинимо реанімацію імперії!", "Українці! Не маємо права втратити державу!", "Відсутність незалежності - це економічно-кабальне рабство перед Кремлем!", "Братство з Росією - це політичні переслідування та кримінальні репресії", "Незалежна Україна є запорукою неповторення терору у майбутньому!".

Виступали народний депутат Іван Заєць, колишні політв’язні і правозахисники Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, капітан І рангу Євген Лупаков та багато інших промовців.
Я з’явилася на Михайлівській площі через годину після початку акції і потрапила якраз на виступ Василя Овсієнка. Посилаючись на працю іноземного дослідника, він сказав, що прямих жертв комунізму (тобто вбитих) у світі 95 млн., з них 20 млн. - громадян колишнього СРСР. І кожен, хто зараз носить звання комуніста, є морально відповідальним за ці жертви. Ще він, як і Андрій Мохник, казав, що після смерті Сталіна політв’язнів з концтаборів почали потроху випускати, бо в таборах почалися масові повстання.

Біля пам’ятного знаку синіми і жовтими лампадками виклали невеликий хрест, запалили ці лампадки, поклали вінок і квіти. Хвилина мовчання з приспущеними прапорами...

Далі під спів хору "Гомін" учасники акції розгорнули величезний державний прапор - хтось сказав мені, що його розміри - 35х45 метрів. Після ще кількох промов спробували запустити у небо звичайного розміру державний прапор, прив’язаний до блакитних і жовтих повітряних кульок - "Щоб його цілий світ побачив!". Тут трапився невеликий казус. Мало того, що ідея запускати у небо державний прапор взагалі здається мені хибною (запускати в небо, на мою думку, не піднімати, а саме відпускати, можна або забавку - ті ж повітряні кульки, або те, від чого ми таким чином символічно позбавляємося - портрет мера, наприклад), - прапор не піднявся у небо (вочевидь, кульок було замало), а поволікся по землі через всю площу, потім потрапив у руки випадкового перехожого, який причепив його до стовпа. Ну, звісно, далі вже дівчата збігали і забрали прапор.

А от з величезним прапором вийшло дуже гарно. Особливо коли він почав "парусити" і здійматися величезним вітрилом над головами людей, що його тримали. "Пойдем и мы постоим возле флага, поддержим нашу страну!" - сказала жінка з мідним волоссям, що на останньому фото...







Нардеп Іван Заєць і УНПівець Віктор Ткаченко


Капітан І рангу Євген Лупаков


Запалювання свічок


Хор "Гомін"


Покладання вінку



Микола Коханівський


Хвилина мовчання


Почалося розгортання прапору






Державний прапор запустити у небо не вдалося


Tags: акції, голодомор, кун, мохник, посольство рф, свобода, українська народна партія, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 39 comments