Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Звіт по подіях 7 листопада



АГОНІЯ

Вітаю, друзі. Вєрной дорогой ідут товаріщі. Три дні тому українців затримували за спів державного гімну, сьогодні - за державний прапор.

Але все по порядку.


У зв'язку з пригодою минулої ночі (http://bilozerska.livejournal.com/26620.html) я успішно проспала майже до 11 ранку і до акції підключилася о першій.
Знаю, що зранку, о 10-й, Симоненки покладали квіти до свого Леніна, а наші біля метро "Хрещатик" роздавали антикомуністичні листівки.

О 12-й півтора десятки "беркутів" запакували Андрія Мохника і ще одного свободівця, Миколу Мартиненка, - дядечка середніх років, що явно вперше потрапив до міліції. Обоє "правопорушники" стояли на Майдані, тримаючи державний прапор. Це мєнти назвали "несанкціонованим мітингом".

Андрій Мохник показує "Беркутам" повідомлення про проведення інформаційного пікету.
Фото Антона Петрова voevoda</lj>



Державний прапор пакують в автозак!
Фото Антона Петрова
(Обидві фотографії затримання Мохника взяті з voevoda.livejournal.com/266864.html)


Якщо комусь не дуже огидно, пропоную провести експеримент: постояти з кимось удвох на Майдані під російським триколором. Загребуть за несанкціонований мітинг чи ні? :(

Всі подробиці, пов'язані із затриманням Мохника, див.у минулому пості (http://bilozerska.livejournal.com/27038.html).

О 12:30 на Михайлівській площі відбувся невеликий і недовгий мітинг (людей на 30). Виступали Тополя, Ігор Лісодід, молодший Іллєнко. Але туди я теж не потрапила. Тому покажу вам фотки з сайту УНІАН:

і фотографію Антона Петрова (voevoda.livejournal.com/266864.html):



А я десь о першій пішла фоткати комуняк, які святкували 90-у річницю жовтневого перевороту. Може, зійде за політкоректність :) Хрещатик був перекритий, на Європейську, де в цей час були червоні, не пропускав кордон космонавтів.

На кожного мєнта - по автозаку

"Нас не троє - нас багато!"

Автозак, мєнти і червоні пропори на тлі шедевра соцреалізму - "Ярма для України"

На цій машині приїхали мєнти. Напис на тенті: "Люди"

Перед кордоном скандалили півтора десятка жінок, котрі не могли потрапити на роботу у будівлі на Європейській. (Взагалі, у половини населення міста сьогодні були проблеми з транспортом). Врешті-решт жінок (і мене з ними) якийсь уповноважений мєнт провів через кордон на Костьольну, а вже звідти ми через Трьохсвятительську потрапили на Європейську.

Ожив би він - бідний був би Симоненко


Держави все-таки незалежні. Не треба тримати їхні прапорці в одній руці :)

Після мітингу учасникам оголосили, що він досяг своєї мети, оскільки Симоненкові вдалося покласти Леніну квіти, і мітинг закінчено :) Комуністичні дідусі і бабусі хотіли вже розходитися, але мєнти продовжували блокувати Хрещатик. Можливо, планувалося, що на бабусь нападуть якісь нелюди, привезені чи то з імперіалістичних країн НАТО, чи то з бандитського Львову, а вони все ніяк не нападали, і тому мєнти вирішили трошки притримати бабусь на Європейській - щоб кляті нелюди встигли? :))


"Пропустіте нас, ми уже отмітінговалі!"

Але бабусі, мабуть, про цей план не знали :), і почалося.
- Фашисти! Гітлеровци! - репетували старенькі на мєнтів. - Ето Ющенко іх поставил!
- Когда била Оранжевая революція, ви іх пропустили, потому что оні шли с бомбами, а нас сєйчас не пропускаєте! - кричав якийсь дідусь, а інший відповідав:
- Надо будєт защіщать міліцію, я нє пойду іх защищать, так і знайтє! (Хоч в чомусь ми з комуняками солідарні :)


"На штурм!" :)


"Ти - пособнік фашистов!"

Хвилин через 15 штовханини один зі щитів було відсунуто, і людей почали по одному випускати.

"Виходіть по одному!"

*    *    *
З комуняцького мітингу ми поїхали на пікетування Шевченківського РУВС. 18-й троллейбус міцно застряг у пробці на Артема, ми спізнилися майже на півгодини і прибули, коли Мохника і Мартиненка вже випустили - не стільки завдяки пікету, скільки завдяки неймовірній кількості преси.

Андрій Мохник після звільнення з Шевченківського РУВС

Мохник та інші "свободівці" підвезли мене на машині до центру, машина півтори години стояла в пробці, і за цей час ми добряче встигли пореготати з піару, котрий отримав націоналістичний рух за кілька годин перебування Андрія за гратами. Дзвонили Тягнибоку, у котрого сьогодні день народження, хором співали йому у мобілку "Многая літа" на мотив "За Україну, за її волю!".

*   *   *
Деякі політологи прогнозують Україні ще одні дострокові вибори. Пропоную "Свободі" такий план здобуття влади:

Щодня у різних містах, бажано у Києві і на Сході країни, 2 людини мають стояти на площах з державним синьо-жовтим прапором. Їх кожного дня будуть загрібати, до відділків будуть збиратися журналісти. В результаті в усіх ЗМІ тільки й чути буде, що про "Свободу". Вона набере більше голосів, ніж всі інші партії, і потрапить до парламенту. ))
Тягнибок стане президентом, а Мохник - прем"єром :)). В крайньому випадку, очолить МВС :)) Тоді я проситиму в нього за Оніщенка :))

Подумайте, як здорово, і грошей майже ніяких не треба. 20 симпатичних хоробрих хлопців на всю країну - і справа зроблена :)

*   *   *
Потім я на півгодини забігла додому, зробила невеличкий пост про Мохника, і пішла на Михайлівську площу, на "Похорон комунізму", організований "Національним Альянсом" і підтриманий більшістю правої молоді Києва. На цю акцію зібралося, гадаю, від 70 до 100 людей.

Хлопці і дівчата спорудили барикаду з картонних коробок, на яких були перераховані злочини комуністичного режиму.


Емоційно виступали, зокрема, Младена Качурець...


... і Вікторія Омельченко. Остання закликала розбити комуністичному гаду голову (мався на увазі не Симоненко!) :))

Далі хлопці по-молодіжному радикально потоптали "злочини комунізму" ногами, поклали їх у картонну "труну" і накрили комуністичним прапором, який під час сьогоднішнього міжнародного свята (дня народження Тягнибока :) добровільно пожертвували для цієї благородної мети щедрі прибічники Симоненка :))) Правильно, Ленін казав ділитися!





По Андріївському узвозу "труну" на руках віднесли на Поділ, до офісу КПУ. По дорозі співали Похоронний марш і скандували: "Комуняку на гілляку!", "Комуну до суду!", по черзі перераховували прізвища комуністичних лідерів - покійним кричали "Ганьба!", живим - "Смерть!"





Біля комуняцького офісу дорогу колоні перегородили ось ці красені:

Вони погодилися пропустити до офісу КПУ тільки тих, що несли "труну" на руках, і телеоператорів (без тележурналістів).

"Труну" крізь кордон "космонавтів" несуть до офісу КПУ

Решта журналістів залишилися по цей бік кордону і не побачили, як перед офісом КПУ хлопці спалили "труну". Мєнти її загасили, але вона продовжувала тліти і смердіти - таке вже у комуністів вчення :))


"Космонавти" брехали журналістам і відверталися, не бажаючи фотографуватись. На прохання пропустити пресу відправляли "до старшого". А де він? З того кінця. На тому кінці казали, що він на цьому кінці. Або посередині.




Все, що залишилось від "комуністичних злочинів". Якби ж то...

*   *   *
Чим би ще вже зовсім толерантним закінчити репортаж? Ага, цитатою з Маркса:
"Людство, сміючись, прощається зі своїм минулим".
Tags: акції, комуністи, мєнти, національний альянс, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 31 comments