Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

"Не дамо згасити свічу пам’яті" (фото)



(По-русски читать тут)
Вчора, 19 червня, у Києві пройшла акція "Свіча моління", організована Світовим конгресом українців та Українським інститутом національної пам'яті, - одночасно молитва за жертв Голодомору і неполітична відповідь Януковичу на невизнання ним Голодомору як геноциду українців.

Священики відслужили молебень за жертв геноциду. Очолювали службу Патріарх Філарет (УПЦ КП) і глава УГКЦ Любомир Гузар. Мирянам роздали товсті свічки з чорними траурними стрічками, на кожній був напис: "Голодомор 1932-33. Івано-Франківщина (Сумщина, Донеччина, Франція, Канада і т.д.) пам’ятає".
Акцію підтримали патріотичні партії і громадські організації. Бачила прапори УНП, "Свободи", КУН, УНА-УНСО, УП (можливо, когось забула), а також державні.

Виступили кілька промовців, зокрема, президент Світового конгресу українців Євген Чолій. Він перерахував довгенький список держав, які визнали Голодомор геноцидом Української нації, і різко засудив Януковича за його невизнання і, зокрема, за те, що вже у день його інавгурації з президентського сайту зник розділ про Голодомор.

Свічки не запалювали. Після старту кампанії у Києві вони роз’їдуться по Україні та всьому світу. "У кожній країні, яка підтримала кампанію, - а це Велика Британія, Австралія, США, Іспанія, Канада, Аргентина, Бразилія, Греція, Росія та інші - участь у молитві візьмуть представники різних релігій та конфесій, політики, представники влади та української діаспори, - пишуть організатори. - Свічка моління також побуває у резиденціях Європарламенту та Організації об'єднаних націй.
Мета кампанії - вшанування пам'яті мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років, недопущення замовчування справжніх причин, наслідків та організаторів геноциду".


Це, так би мовити, офіційні моменти. Неофіційно: захід мені не сподобався і навіть викликав роздратування.

По-перше, мало людей. Хтось казав - 350-400, але як на мій погляд - не більше 200. Це добре як для молодіжного флешмобу, організованого блогерами через Інет, але не як для заходу, на якому присутні чільники двох українських церков і президент СКУ.
Малолюдні заходи такого формату не виглядають. Або організувати достатню кількість людей, або, якщо це неможливо, - не починати.
На мою думку, краще не починати. Я ще коли закликала заперечувати Голодомор.

Розумію, чому Ющенко так активно піднімав тему геноциду. Вона була потрібна - так само, як єдина державна мова, відмінна від мови сусідів, і КПП на кордонах.
Але психологія усіх людей така, що їм неприємно згадувати, як вороги морили їх голодом. Люди люблять пишатися перемогами - власними і предків.
А тут опоненти кажуть, що перемоги були: над страшним Гітлером, наприклад. Якщо ви частина російської імперії - значить, і у вас були перемоги, а не тільки поразки. І клюють люди.

Нам українцям, треба створити свою позитивну та переможну версію нашої історії. Не побоюся сказати - свою міфологію. Не треба цього соромитись - так роблять абсолютно всі нації: і росіяни, і поляки, і французи, і американці.
У чому проблема - в тому, що Москва не визнає Голодомор геноцидом українців? А як зробити, щоб вона визнала? Жалісливіше плакатись? Так досі ж не допомагало. І не допоможе.
Для цього треба стати дуже сильними, згуртованими і агресивними. Але якщо ми такими станемо, навіщо нам буде тоді, щоб Москва визнавала, що колись морила нас голодом? Ніхто нас голодом не морив. Як взагалі комусь таке могло на думку спасти?








Tags: акції, голодомор, священик, упц кп, фото, християнство
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 75 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →