?

Log in

No account? Create an account
лютий 2019   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
На Покрову-2006

Знайдену О.Алфьоровим україномовну Конституцію Пилипа Орлика видано книгою

Posted on 2010.06.03 at 08:44
Tags: , , ,


(По-русски читать тут)
Вчора, 2 червня 2010 р., в "Книгарні Є" презентували унікальний документ, виданий у вигляді книги - "Договори і постанови", більше відомий як Конституція Пилипа Орлика.
Текст «Договорів і постанов» було підписано в 1710 р. в місті Бендери, під час обрання наступника Івана Мазепи, Пилипа Орлика, новим Гетьманом України.
Цей документ, складений українською діловою мовою часів XVIII століття, випадково знайшов у московських архівах молодий історик Олександр Алфьоров.
Копії знахідки він передав у Музей Гетьманства (м. Київ), Український національний музей (м. Чікаґо, США) та Музей Бендерської фортеці (м. Бендери, Придністров’я).

До цього часу, розповіли під час презентації, були відомі латинський текст "Договорів і Постанов" і
кириличний (російською мовою у перекладі Бантиш-Каменського). Ці тексти містили недоліки - не враховували тодішніх юридичних реалій, до того ж Бантиш-Каменський при перекладі випускав цілі фрази і слова.

Нове видання містить архівні фотокопії текстів, їх розчитку та переклад. До книги увійшли також ратифікаційний акт Карла ХІІ та лист Карла ХІІ до кошового отамана Якима Богуша. У додатку вміщено факсимільне зображення опублікованих у ХІХ ст. латиномовного та російськомовного варіантів документів.




Олександр АЛФЬОРОВ розповів, як знайшов документ. Канадський інститут українознавчих студій виділив йому грант - 2200 канадських доларів - на дослідження козацьких реєстрів. Він працював два тижні у Москві і майже одразу випадково натрапив на "Договори і постанови".
У цього документа була дивна доля. Хоча на нього посилався Грушевський та інші історики, він був обнародований лише у 30-і роки ХХ століття, одночасно з Велесовою книгою. Саме тому багато дослідників дивилися на нього скептично.

Коли Сашко із дотриманням усіх необхідних формальностей скопіював цей документ і віз його в Україну, з ним трапилась малоприємна пригода, про яку, до речі, писав колись у "Вечірці" мій колега і добрий знайомий Юрко Рудницький. На кордоні Сашка хотіли затримати прикордонники, які невідомо звідки дізналися, що він везе. Вони звинуватили його у незаконному вивозі культурної спадщини і вже виводили з поїзда, аж тут надійшов сигнал, що у сусідньому вагоні "накрили" наркокур’єрів з великою партією наркотиків. І всі сили були кинуті на той сусідній вагон, Алфьорова залишили у спокої.


Юлія ОЛІЙНИК - директор видавництва "Темпора", у якому було видано книгу


Олексій СОКИРКО, к.і.н., співробітник НТУУім. Т.Г.Шевченка, сказав, що книга унікальна тим, що у нас дуже рідко публікують історичні документи у виданнях, що розраховані на широкий загал читачів.
Він звернув увагу на те, що ця копія українського тексту була зроблена для російського читача. Тому що там до деяких слів і термінів на полях пояснення російською мовою, і таких зносок чималенько.

Доктор історичних наук, співробітник Інституту археографії і джерелознавства ім.М.Грушевського Віктор БРЕХУНЕНКО розповів, що текст вирішили опублікувати так, щоб він задовольнив і науковців, і масового читача. Тобто - фотокопія і переклад на сучасну українську мову.

Олексій КРЕСІН, к.і.н., історик, єдина людина, яка фахово займається в Україні постаттю Пилипа Орлика, сказав, що найкращий переклад цього документу з латини зробив український історик Леонід Мельник. Решта перекладів була набагато гіршою, бо деяким тодішнім юридичним термінам намагалися надати сучасного змісту.

"Ми зараз маємо найстаріший список цього документу, написаний тодішньою українською мовою, тому можемо працювати з більш достовірним текстом, ніж раніше. Є можливість зрозуміти концепцію цього документу, саме виходячи з правильного розуміння тексту. За майже 20 років української незалежності досі немає концептуального дослідження "Договорів і постанов" саме як юридичного документу".

Була дискусія між Кресіним та іншим кандидатом історичних наук, Петром СТЕЦЮКОМ, чи можна вважати цей документ Конституцією. Кресін вважає, що це конституційний акт, але в сучасному розумінні конституцією назвати його не можна. А Стецюк - що даний документ не обов’язково мав називався саме так, але за суттю він був конституцією.

Окремо слід сказати про слухачів, які прийшли на презентацію. Їх було так багато, що вони не вмістились у залі, довелося ставити стільці у сусідніх приміщеннях. Прекрасно, що така нібито далека від сучасного життя тема цікавить багатьох людей.







Скачати відеозапис презентації можна тут.
Автор відео – Владислав Біляченко.

Comments:


ahromenka
ahromenka at 2010-06-03 05:52 (UTC) (Посилання)
Этнічны беларус з-пад Вілейкі, шляхецкі род Орлікаў. Пра што мала хто ва Ўкраіне ведае. Нажаль.
iskra75
iskra75 at 2010-06-03 05:57 (UTC) (Посилання)
напишіть, будь ласка, до Вікіпедії - доволі цікава і корисна інформація
ahromenka
ahromenka at 2010-06-03 06:03 (UTC) (Посилання)
Месяцы два таму гаварыў з паслом Украіны ў Беларусі (ужо, на вялікі жаль, былым) Ігарам Ліхавым наконт Орліка. Украінская дэлегацыя нават у Вілейку езьдзіла, здаецца, помнік дамака плянуюць. Дакладна тамака ёсьць вуліца Орліка.
А каб пісаць да Вікіпедыі, трэба быць прафэсыйным гісторыкам. А я не гісторык паводле адукацыі.
iskra75
iskra75 at 2010-06-03 06:11 (UTC) (Посилання)
ну, будь-як, коли делеґації їздять і пам'ятники ставляться, то інформація не прихована, значить врешті решт дійде і до широких мас
(Deleted comment)
ahromenka
ahromenka at 2010-06-03 10:28 (UTC) (Посилання)
Ну, дык уся нашая шляхта ўвогуле самаідэнтыфікавалася, як "сарматы"... Калі той жа Якаў Чарнігавец (заснавальнік Балаклеі на Слабажаншчыне, адкул мае Дзяды) сцьвярджаў, што "ён з басурманаў", то гэта ня значыць, што ён не украінскі фрукт і прадукт.
chapaev69
chapaev69 at 2010-06-03 06:00 (UTC) (Посилання)
Лена, ну это ведь не Конституция в том смысле, что мы понимаем сегодня. Конечно, приятно быть первым, но, увы...
boghdan
boghdan at 2010-06-03 06:25 (UTC) (Посилання)
2500 лет назад в Афинах считался золотой век демократии. То была совсем другая демократия, чем сегодня (сегодня такой строй наверное фашизмом бы назвали ;) ), но тем не менее никто неумаляет достижения пана Перикла в построении гражданского демократического общества в границах своего полиса.
chapaev69
chapaev69 at 2010-06-03 06:31 (UTC) (Посилання)
Мы будем свободными. И у каждого из нас будет (сколько там)рабов (с)
Но вот опус Орлика опасен. Нам нужна независимая Украина, а не под чьим-то протекторатом
Химки и окрестности. ВЧЕРА, СЕГОДНЯ, ЗАВТРА
dirty_cowboy at 2010-06-03 10:38 (UTC) (Посилання)

Мы будем свободны...

Не надо путать понятия "свобода" и "демократия". При демократии, как раз, никакой свободы НЕТ!
chapaev69
chapaev69 at 2010-06-03 10:40 (UTC) (Посилання)

Re: Мы будем свободны...

Кто-то из франкфуртцев утверждал, что современный Запад - это тот же тоталитаризм, только более высокой формы организации
(Анонімно) at 2010-06-03 06:28 (UTC) (Посилання)
зовсім ні, та конституція дуже схожа на сучасні конституції.

що таке конституція? це суспільний договір про принципи діяльності побудови держави та права людини в цій державі.
нажаль я ше не знайомий з тим документом, про який розповідає оленка, тому візьму за джерело текст Конституції П.Орлика, розміщений в юридичній базі Ліга Еліт.

глянемо на назву, вона вказує що це суспільний договір між Гетьманом, старшиною та козаками
"ПРАВОВИЙ УКЛАД ТА КОНСТИТУЦІЇ ВІДНОСНО ПРАВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО,
укладені між ясновельможним паном ПИЛИПОМ ОРЛИКОМ, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і самим Військом Запорозьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим гетьманом на вільних виборах урочистою присягою року Божого 1710 квітня п'ятого дня у Бендерах"

можна і далі по тексту пройтися, але не хочу перевантажити форум.
Сам текст має багато положень, які відображаються в сучасних конституціях

козак Вітер
(Deleted comment)
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska at 2010-06-03 07:53 (UTC) (Посилання)
А я повідомляю. Майже завжди. Тільки не тут, бо в форматі ЖЖ це незручно, а на "Поряд з вами". Там справа вгорі є рубрика "анонси".
http://www.poryad.com/
Oleg Stetsyuk - Олег Стецюк
ovstetsyuk at 2010-06-03 08:41 (UTC) (Посилання)
Хм...а чому конституція Пилипа Орлика написана на давньо російській мові??? А де українська мова???
(Deleted comment)
Oleg Stetsyuk - Олег Стецюк
ovstetsyuk at 2010-06-03 13:15 (UTC) (Посилання)
Це старо українська? Мда...плохи дела у нас на, в Украине
Трошки мене...
yarstar at 2010-06-03 11:13 (UTC) (Посилання)
це ділова мова, яка має значний вплив церковнослов*янської і не відображає народного мовлення на той час.
tin_tina
tin_tina at 2010-06-03 13:31 (UTC) (Посилання)
Як на мене, то відображає. "Приязнь і побратимство" - хіба це не українська мова?
Трошки мене...
yarstar at 2010-06-03 13:44 (UTC) (Посилання)
ну деякі слова просочувались, безумовно:) я маю на увазі повністю.
tin_tina
tin_tina at 2010-06-03 13:49 (UTC) (Посилання)
Це, можливо, справа звички. Багато в чому тодішня ділова мова - з усіма цими "коррупціями. казусами, ексцесами" нагадує сучасну. Що ще цікаво - чимало слів з цієї ділової мови збереглися в діалектах, наприклад, галицькому.
tin_tina
tin_tina at 2010-06-03 13:55 (UTC) (Посилання)
Шановна Олено, дуже Вам вдячна. Саме зараз зацікавилася цим періодом - а тут такий подарунок! Якщо можна маленьке уточнення 9від дилетанта): слово "конституція" вживалося у 16-17 столітті і в польській мові, відображаючи реалії Речі Посполитої. але мало трохи інше значення. Так називали рішення сейму, наприклад, "конституція про заборону вводити війська на територію Молдавського князівства" (була така реальна). Так що конституція в сенсі "основи функціонування держави, порядок вибору гетьмана чи полковників, тобто вищої адміністрації", як це є в Орлика - це й справді по-новому і майже по-сучасному.
Previous Entry  Next Entry