Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

Марш пам’яті Максима Чайки в Одесі (фото, відео)



Нарешті і я змогла засісти за комп’ютер і зробити для вас звіт про марш пам’яті Максима Чайки - одеського націоналіста, студента, лідера організації "СіЧ", убитого рік тому "антифою".

Ну, що сказати? Марш був потужний, переконана, для Одеси це перше подібне явище. Людей, думаю, було тисячі півтори, може, і більше - на початку і в середині ходи, бо на концерт на Куликовому полі залишилися не всі.
Потрапила не на весь марш - коли доїхала до Одеси, він уже почався, і ми стрибнули в таксі і перестріли марш на Олександрівському проспекті, неподалік від місця загибелі Максима Чайки.

Вийшовши з машини, по кількості міліції зрозуміла, що не помилилася з маршрутом.
Дуже скоро під барабанний бій і скандування "Hasta la vista антифашистам!" підійшла колона.
Порадувала кількість (учасників, а не міліції). Порадувало розмаїття прапорів. Коли всі разом - це завжди добре.
Порадувала потужна присутність "Свободи". Керував "свободівцями" Андрій Іллєнко, давно помітила, що коли він на якихось акціях "Свободи" за старшого, акції виходять радикальніші. В кінці, зі сцени, встановленої на Куликовому полі, Іллєнко виголосив невелику промову - про те, що так звані українська влада і Конституція - це фікція, хоча б тому, що убивці Максима досі не покарані. Що українці завжди боролися, і наша земля завжди була полита кров’ю не тільки українських патріотів, але й наших ворогів. Що смерть Максима Чайки не була марною, бо саме з Одеси, з берегів Чорного моря підніметься нова хвиля українського відродження, саме звідси прийде нова хвиля патріотів і націоналістів, які зроблять Україну державою, де пануватимуть національна і соціальна справедливість.

Були хлопці і дівчата з "Патріоту України", як завжди, ефектні в однакових бундесівських "флектарнах". Були "автономи", теж ефектно виглядали кілька людей повністю в чорному, із закритими обличчями, попереду колони. Один з них навіть запалив фаєр. Були футбольні фанати, були і відверті скінхеди.
Дехто "пускав зіги". Всі знають, що я це не схвалюю, і знають, чому, але я чудово розумію, що на такій акції без зіг не обійшлося б ніяк - хоча б тому, що народ зібрався дуже різний. Так що зіги - на совісті тих, хто їх кидав.

Постояли трохи біля місця загибелі Чайки. Поклали квіти. Рушили далі.
Страшних воплів з боку одеситів "Фашисти, нацисти!" мною зафіксовано не було. Бабусі питали, хто це такі, що вони кричать і чого хочуть. Отримавши відповідь, як не дивно, заспокоювались.

А кричали, звичайно, "Чайка Максим - не забудем, отомстим!", і "Слава Максиму Чайці!", і "Слава Україні! Героям Слава!", і "Слава Нації! Смерть ворогам!", і "Україна понад усе!". А крім цього - "Анті-антіфа!", і "Маркова, собаку, повісим на гілляку!", і "Hasta la vista антифашистам!". І "Пока мы едины, мы непобедимы!" - перекладене російською "El pueblo unido jamás será vencido" - приспів геніальної пісні, яка вийшла за межі своєї країни, часу, ідеологічного спрямування... Але все-таки на акціях українських націоналістів таке гасло не використовується, і навряд чи через відсутність якісного українського перекладу.
Я ж кажу, різні люди зібралися. І це добре.
Недобре те, чим марш закінчився для Дмитра Лінька і Олексія Макарова, затриманих ввечері, і ще кількох хлопців і дівчини, затриманих наступного дня. Боротьба триває. "Один за всех, и все за одного". Це теж кричали на марші.






































Tags: акції, відео, марш, одеса, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 87 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →