Олена Білозерська (Olena Bilozerska) (bilozerska) wrote,
Олена Білозерська (Olena Bilozerska)
bilozerska

"Свобода" після виборів



Побувала вчора на партійній конференції ВО "Свобода" у "Київпроекті" - на жаль, змогла бути лише на завершувальній частині. Загальне враження - що "свободівці" набраними на виборах показниками задоволені. Настрій у всіх був чудовий.


Послухала кілька коротких промов. Зокрема, керівник прес-служби ВО "Свобода" Юрко Сиротюк розповів про те, як багато під час виборчої кампанії залежить від роботи прес-служби, посварив трохи обласні організації за погану готовність прес-служб до місцевих виборів.


Керівник служби міжнароднх зв’язків Тарас Осауленко розповів, як голосували українці за кордоном. За Тягнибока віддали свій голос, в основному, представники інтелігенції. Посів він у різних країнах від 3-го до 6-го місця.
За Олега Тягнибока проголосували:
Чехія - 5,6%
Німеччина (Франкфурт) - 2,34%
Іспанія (Мадрид) - 8,24% (з залу закричали "Віва Іспанія!")
Австрія - 4,38%
Канада (Торонто) - 11,8% (шалені оплески)


Керівник проекту по боротьбі з нелегальною міграцією, заступник голови КМО ВО "Свобода" Андрій Іллєнко розповів, що у деяких містах "свободівські" акції проти нелегалів переросли у націоналістичні акції небаченого досі у цих містах масштабу. У березні-квітні відбудуться акції проти нелегалів у тих містах, у яких вони ще не пройшли. Містами, де ці акції пройшли найкраще, Іллєнко назвав Суми, Одесу, Дніпропетровська, Харків, Севастополь, Симферополь і Вінницю.
Оскільки деякі парламентські сили намагаються перехопити у "Свободи" цю ініціативу, вона збирається боротися з нелегалами не тільки за допомогою вуличних акцій. Необхідно, вивчивши досвід тих країн, які успішно подолали проблему нелегальної міграції, подати свій законопроект.







Молодь

Найбільші оплески зірвав, мабуть, зачитаний вголос відкритий лист Ірини Фаріон до Віктора Януковича, який цитую повністю:

"Товаришу Янукович!

Ці значною мірою сфальсифіковані президентські вибори підтвердили Ваш статус регіонального лідера найбільш зросійщеної частини України. Вона стала такою унаслідок страшних катаклізмів, які пережила наша нація за Московського панування через винищення етнічних українців голодом, репресіями і завезення натомість представників соціяльного дна з Росії. Такі патологічні обставини на цих теренах можуть продукувати лише окупанти, заганяючи свідомих і вільних українців у гето. Бо саме окупанти агресивно не приймають мови, культури та релігії автохтонної титульної нації, напихаючись благами нашої рахманної землі, де вона зберігає і збереже назавжди своє неповторне мовне і духово-культурне обличчя. Чи не здається вам, що українська земля безмовно, але страшно протестує проти такого виродження на її розлогих степах, поглинаючи щороку відчужених від неї шахтарів у копальнях… І так буде далі.

Постійне ваше і вашого охвістя зазіхання на визначальну ознаку нації — українську мову — свідчить лише про одне: ви агресивні, аморальні чужинці, помножені на засимільованих хохлів-плебеїв, — ніколи не здолаєте незалежної Української держави — бо вона вічна, ви ж — тимчасові, як ваша сумнівна перемога у депресивному регіоні; тимчасові, як ваші брудні статки, з якими навіть у пекло не входять; тимчасові, як безвольність і роздвоєність ющенків та популізм і брехня тимошенків.

Натомість вічними та аксіоматичними є такі основні засади творення України з єдиною державною українською мовою:

1. Двомовність України не є природним етнічно-суспільним явищем. Це наслідок понад трьохсотлітнього імперсько-російського терору щодо самої мови (близько 200 указів про її всезагальну і часткову заборони) — себто лінгвоцид, і винищення носіїв цієї мови — українського селянства голодом та інтелі’енції — репресіями — себто геноцид. Цю історично кричущу несправедливість треба негайно змінювати через всеохопні заходи протекціоністської політики держави щодо української мови.

2. Відповідно до світових стандартів Україна є моноетнічною державою, позаяк українці становлять 77.8%, хоч для цього досить і 70%. Із цього випливає не лише їхнє абсолютне право на державність лише однієї мови — української, але й аксіоматичність цього факту.

3. Російськомовні українці — це здебільшого мимовільні жертви окупаційного московсько-радянського режиму, навернення яких можливе тільки у лоні питомої мови і культури. Натомість феномен національного самозаперечення породжує злих і нещасних політичних геростратів.

4. Вагомим чинником української мовної політики є найбільша етнічна меншина України — росіяни (17.3%), із чого випливає два основні напрями державної діяльности: а) етнічні росіяни, як і представники всіх інших меншин, зобов'язані володіти державною українською мовою, як володіють державною російською башкири, татари, чуваші, мордва тощо у Росії. Їхній спротив слід трактувати як загрозу українським інтересам; б) усі меншини, серед яких і російська, мають бути забезпечені правом реалізації своїх національних потреб, що не суперечать потребам титульної української нації і не загрожують цілісності та єдності держави.

Усвідомлюю, що ваш рівень інтелекту та морально-духовної деградації, як і всіх ваших подножків, не здатен збагнути сили цих аргументів, тому підсумую простіше. Ваше покликання — служити московському хазяїну і вести Україну двомовним шляхом — природне і незмінне. Ваше гасло — дві мови — одна країна таке ж безглузде, як одна дитина — дві матері.

Однак зовсім інше покликання в України, омитої кров'ю петлюрівських змагань і бандерівсько-упівських звитяг. Ви своєю плебейською психологією, моральним виродженням та агресивним чужинством мобілізуєте мільйони українців на повстання проти неоколоніялізму.

Дякуємо вам за цю страшну суспільно-політичну темінь перед неминучим світанком україноцентричної України. Ви — минущі. Ми, українці всієї України, а не регіональної — вічні".


Хтось з виступаючих назвав цей емоційний лист думкою приватної особи, але Тягнибок заперечив це і підтримав Ірину Фаріон від імені партії.

Далі почалася роздача слонів нагородження тих, хто добре попрацював у виборчу кампанію - цінними подарунками (зокрема, сумками і записниками з партійною символікою), грамотами. Багатьом "свободівцям" оголосили подяку із занесенням до особової справи.



Також, сказав Олег Тягнибок, досі партія не нагороджувала членів керівництва, але вчора було прийняте рішення нагородити найбільш заслужених золотими партійними значками. Зокрема, золотий значок отримали члени політради Юрій Іллєнко та Ірина Фаріон, двоє представників "Свободи" за кордоном, голови організацій Крима, Севастополя, Одеської, Черкаської, Дніпропетровської та інших областей, голова прес-служби Юрко Сиротюк, заступники голів Київської організації - Андрій Іллєнко і Руслан Андрійко.





Виконання державного гімну



"Свобода" - не з тих партій, які створюються перед виборами і зникають після них. Це ідеологічна згуртована партія з власними традиціями, і тому вона має майбутнє.
Tags: свобода, тягнибок
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 114 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →