August 26th, 2020

Морпіх

Жіночий ветеранський рух на Марші



Дівчата, ви красуні і молодчаги!
Побачивши "окрему форму ЖВР" з чорними беретами, я була трохи шокована, що є, то є 🙂
Знаю, що деякі діючі військовослужбовці скажуть на це своє авторитетне "фе".

Але ж я таки трохи тямлю в інфовійнах та інформаційній роботі. І знаю, що естетика понад усе. Усе, що круто виглядає, має право на існування! А ви вчора виглядали дуже круто.

З учорашнім святом вас і всіх-всіх-всіх!

Розповім принагідно одну історію. Років 15-16 тому лазили ми зеленими "мурзиками" у камуфляжах на природі і наробили силу-силенну "крутих" фото. Серед нас був один старший вже дядько, роздовбай і любитель випити. Колись давно він служив у радянській армії і ненадовго, якщо я не помиляюся і якщо він не вигадував, встиг навіть потрапити в Афган.

Так ось, наші "круті" фотки побачив батько одного з нас, який теж колись служив в армії. І сказав, що на нас на всіх форма сидить як на корові сідло, краще вдягнули б щось цивільне - крім отого дядька. На ньому форма як рідна.
Ми дуже здивувалися, бо нездатні ще були побачити цю різницю - та й, зрештою, були молоді і гарні, а той вже побитий життям, і форма була на ньому, здається, з чужого плеча...

Згодом і я навчилася безпомилково визначати ряджених, і сама не помітила, як на мені почала сидіти форма. Будь-яка - і статутна, і фронтова "номер вісім".

Так ось, дівчатка, на вас усіх вчора сиділа форма ЖВР. Новенькі футболочки і берети дивним чином сиділи на вас усіх наче влиті.

Бо ви справжні.

#ЖВР



Морпіх

Я - цивільна



Сьогодні останній день моєї служби у ЗСУ. Звільнилася в запас за станом здоров'я.

Я тепер теж ветеранка - неоголошеної замороженої війни. У найближчих планах - лікування, а там побачимо. Думаю, моя подальша діяльність так чи інакше буде пов'язана із захистом Втчизни. І так, я повернуся на фронт, якщо ситуація зміниться.

Допомога не потрібна, усе є.
На вибори не збираюся, тож політичну конспірологію прошу не розводити. Однак і осторонь політичних процесів більше не буду. Мені тепер можна писати усе, за що не забанить Цукерберг :)

Буду потроху віддирати від себе камуфляж, який не знімала шість з половиною років. Повернуся до батьків, які сильно постаріли за цей період і потребують мого піклування. Дочекаюся чоловіка з його контракту.

Буду підтримувати проукраїнські сили. Співпрацюватиму з людьми, яким довіряю. Спробую реалізувати кілька творчих задумів, які накопичились за ці роки.

Дякую всім, хто був крайні два роки зі мною - командирам, особливо комбату Вадимові Сухаревському, підлеглим і всім співслужбовцям - тим, хто вчив і допомагав, і тим, хто не сприймав і демотивовував - за неоціненний життєвий досвід, який тепер назавжди мій і обов'язково втілиться у щось цікаве 😉.

Попереду - новий етап життя і нові битви. Важкий період нашої історії нікуди не дівся, і ми від нього нікуди не дінемось.

Collapse )