December 14th, 2019

Морпіх

І знову про трьох затриманих у справі вбивства Шеремета

І знову про трьох затриманих у справі вбивства Шеремета. Не дуже хочеться уподібнюватись до диванних експертів, які роблять висновки, не розуміючись в предметі обговорення і особливо – не володіючи інформацією, яка з певних причин не є загальнодоступною. Але ситуація настільки резонансна (і потенційно небезпечна), що висловитись треба.

Отже, аргументи на користь слідства озвучили на брифінгу ОП, повторювати їх немає сенсу. Озвучу нестиковки, які мені, пересічній людині, одразу кидаються у вічі.

1. Озвучений на брифінгу мотив – дестабілізація – не витримує жодної критики. Ні Шеремет, ні Олена Притула не підходять до цього мотиву. Щоб спровокувати дестабілізацію (знамениту тріаду «Провокація – репресія – революція» ще ніхто не скасовував) необхідно, щоб людину/людей вбили/посадили/скалічили явно представники влади, за її наказом. Або щоб владу можна було легко звинуватити в цьому. Коли ж людина не загальновідома, причому не загальновідома в якості яскравого опонента влади, коли хто її вбив і за віщо – Бог його знає… Дестабілізація в такому випадку завідомо неможлива. Думаю, що цей «мотив» скопіювали нашвидкуруч з якоїсь іншої справи.



2. «Організатор вбивства» - музикант і воїн Андрій Антоненко a.k.a. Riffmaster. Особисто не знайома, подробиць біографії, обставини життя не знаю. Але бачу неозброєним оком, що чоловік на відео, імовірний співучасник вбивства, виглядає набагато крупнішим за Ріффмастера на фото, зробленому наступного дня під час концерта, і має іншу форму бороди. Варто дати ці два фото для порівняння незалежним експертам і вислухати їхню думку.

3.«Виконавиця вбивства» Юлія Кузьменко. Теж не знайома особисто. Але знаю, що це відомий дитячий хірург – тобто, людина, яка майже точно не бідувала матеріально і завжди могла заробити гроші своєю кваліфікацією, не вплутуючись у тяжкий злочин. Якщо ж її мотив – не гроші, а щось інше – покажіть мені цей мотив. Поясніть правдоподібно, без маячні, що її спонукало особисто підкласти вибухівку під машину – не одіозного антиукраїнського політика, а мало кому відомого журналіста. А поки нема мотиву – нема і злочинця.



Розмови Кузьменко з Інною Грищенко – перепрошую, але це звичайний трьоп, в даному разі гіркувата іронія людини, яку не влаштовує ситуація, що склалася, але вона безсила її змінити. Я сама частенько веду подібні розмови, більше того, їх ведуть мої 70-річні батьки. І видавати ЦЕ за реальні наміри і плани – мати людей за дурнів.

4.Третій фігурант справи – військова медсестра Яна Дугарь. Слідство ототожнює її з невідомою дівчиною, яка за кілька днів до вбивства Шеремета фотографувала поблизу цього місця камери відеоспостереження. Ту дівчину видно досить добре, будь-яка людина, яка особисто знайома з Яною Дугарь, зможе сказати безпомилково, вона це чи не вона. Так ось, чи не всі мої посестри з Жіночого ветеранського руху, які добре знають Яну особисто, кажуть, що на відео не вона. До того ж, Яна має довідку, що в ті дні перебувала в «АТО» в якості медсестри – асистента хірурга. Ясна річ, військовий може на папері стояти в секторі, а насправді на день-два відпроситися у командира в особистих справах. Тому папір сам по собі для мене не аргумент. На відміну від слів дівчат, які добре знають Яну.

До того ж, у Яни є татуювання, яких у дівчини на відео немає. Думаю, неважко встановити, коли приблизно Яна їх набила. Якщо тату старі, це майже стовідсоткове алібі. Так, ідучи «на діло», тату можна замазати – але значно простіше вдягнути закритий одяг.

До речі, та дівчина на відео, скоріше за все, справді співучасниця вбивства, бо не дарма там крутилася і фотографувала камери. Але схоже, що її використали втемну, вона не знала, для чого фотографує камери, інакше б хоч трохи замаскувалася – вдягнула б, наприклад, бейсболку, яка кидає тінь на верхню частину обличчя, сховавши під неї волосся, щоб не було видно його колір, довжину і структуру.

І наостанок. Інтуїція підказує мені, що це просто когось на чомусь спіймали, причому з хорошою доказовою базою, і кажуть: здавай убивць Шеремета, інакше отримаєш по повній. От він і «здає» - можливо, так само хтось з українських полонених «здав» Яценюка, що той нібито воював у Чечні.
Морпіх

ПОРАДИ КОЛИШНЬОГО ПРАВОЗАХИСНИКА МАЙБУТНІМ ПОЛІТПЕРЕСЛІДУВАНИМ

Зараз «тряхну стариною» і напишу довгий, але важливий текст. Це поради, розраховані на активних людей, які ніколи не мали проблем з правоохоронними органами і не здогадуються, що скоро, можливо, їх матимуть. Це не теорія, а узагальнений досвід, передусім мій власний. Хто вважає, що ці поради корисні – прошу поширити.

За часів Януковича, які багато хто погано пам’ятає – або в силу віку, або тому, що тоді не займали активної громадської позиції - я пережила два обшуки і кілька спроб сфабрикувати проти мене кримінальні справи. Відтоді багато займалася правозахистом і набула деякий досвід. Потім була велика перерва на фронт, за цей час дещо змінилося, а дещо я підзабула, але загальні механізми працюють і працюватимуть, на жаль, ще довго.

Отже, якщо Ви:
- ходите на суди до людей, яких вважаєте несправедливо переслідуваними;
- пишете тексти на їхню підтримку або просто з критикою влади чи правоохоронних органів;
- виходите на протестні акції;
- маєте близьких знайомих серед активних протестувальників або переслідуваних за політичними мотивами;
- засвітилися у соцмережах в якості людей, здатних на активні дії тощо – цей текст для вас.

Кілька порад:

1. Знайдіть надійного адвоката, краще двох, і укладіть з ним угоду про юридичний захист. Якщо Вас затримають чи у вас відбудеться обшук, адвоката без такої угоди до вас, скоріше за все, не допустять. Угоду і телефон адвоката завжди майте при собі. Не давайте ніяких свідчень і нічого не підписуйте без адвоката.

2. Не тримайте вдома (в гаражі, на дачі) нічого, що може зацікавити правоохоронців при обшуку. Йдеться не лише про незаконні речі (сподіваюся, ви достатньо розумні і у вас їх немає), але й про те, що не варто їм віддавати. Наприклад, якщо ви любите фотографувати чи знімати відео, у вас міг накопичитися унікальний архів. Приберіть його з дому від гріха, бо ж самі не пам’ятаєте, що там може бути і як і в чиїх інтересах це може бути використане.

3. При найменшій можливості не приховуйте інформацію про вашу діяльність від близьких, передусім від батьків. Я розумію, що їх хвилювати не хочеться – але правоохоронці їх не пожаліють. Вони прийдуть до вашої мами і скажуть, що ви член банди, яка убиває людей, і скажуть, що від її поведінки залежить, будете ви проходити як свідок чи як співучасник. Якщо вона не знатиме правди – вона на стресі неодмінно повірить. Уявляєте, що вона переживе і яку шкоду, бажаючи врятувати вас, вам наробить?

4. Привчіться не тримати в пам’яті комп’ютерів, смартфонів, окремих програм і поштових клієнтів збережені паролі, в першу чергу від соцмереж та електронної пошти. Завжди вводіть їх наново, з власної пам'яті. Записані ніде не тримайте або тримайте там, де не знайдуть. Інакше у вас просто вилучать комп’ютер чи смартфон і без жодних додаткових зусиль отримають доступ до всієї Вашої інформації.

5. Намагайтеся по мінімуму навіть жартома казати і робити те, що в разі оприлюднення може вас дискредитувати. Наприклад, якщо ви по приколу обговорюватимете з друзями, як убити якого-небудь політика разом з усім його оточенням – саме за це вас не посадять. Але це неодмінно використають для маніпулювання суспільною думкою не на вашу користь. У цей же пункт – не фоткайтеся задля приколу в образі маніяків, убивць, нацистів тощо, бо потім не доведете, що це було фото на Хеловін.

6. Якщо до вас прийшли з метою обшукати вас, чи затримати, чи викликати на допит – найперше, що ви маєте зробити – повідомити про це громадськість – хоча б коротким постом у Фейсбук. Зробіть це незалежно від того, знаєте ви чи ні, чому правоохоронці зацікавилися вами.

7. Якщо вас запрошують на допит в якості свідка, навіть якщо ваш статус свідка офіційно закріплений у повістці – не розслабляйтеся і в жодному разі не йдіть на допит без адвоката. Якщо є можливість, хай під час допиту внизу стоїть група підтримки, в ідеалі – щоб серед неї були люди з бейджиками і камерами. Бо просто під час допиту вас можуть перекваліфікувати на підозрюваного і затримати.

8. Ніколи не ведіться на чиїсь прохання не здіймати шум – мовляв, адвокати домовляться по-тихому, а розголос може нашкодити. За дуже рідкісними винятками, така позиція приносить тільки шкоду. Хороші діла таємно не робляться, а погані, навпаки, завжди вимагають тиші. Коли ви зрозумієте, що вас або вашого друга прокинули, здіймати шум може бути запізно.

9. Якщо ви не скоїли злочину, але вважаєте, що вас можуть затримати, заарештувати – ніколи не втікайте! Не переходьте на нелегальне становище, не втікайте за кордон, навіть якщо це радять близькі друзі. Бо для ментів і суспільства це опосередковане визнання вини. Завжди краще боротися відкрито. Уточнення: цей пункт стосується більш-менш відомих людей – активістів, журналістів, правозахисників, через переслідування яких підніметься шум і які не можуть і не збираються півжиття ховатися.

10. Якщо виходите на акцію у балаклавах – не вдягайте той самий одяг, в якому були на суді над побратимами. Я знаю людей, які отримали вироки саме через цю помилку.

11. Не вписуйтесь за людей, які підклали вибухівку під авто бізнесмена на замовлення його конкурента, незважаючи на всі їхні попередні заслуги, якщо такі є, і можливі дружні стосунки з вами. Не оголошуйте їх героями і жертвами режиму. Бо це зашквар і дискредитація спільної справи. Захищати таких людей можливо і потрібно тільки з точки зору дотримання їхніх прав - передусім, щоб до них допускали адвокатів і не катували. Катувати не можна дозволяти нікого.

12. Як би сильно політпереслідувані не потребували допомоги, не можна повністю зосереджуватись лише на ній. Простенька схема: арешт відомої і явно невинуватої людини – бурхливий захист, на якому зосереджується вся активна тусовка – зрештою людину звільняють – ура, перемога! – а за цей час Верховна Рада, під якою нікого не було, прийняла зміни до Конституції.

Будьмо пильними!