June 28th, 2017

Після Савур-могили

Річниця першого виходу

Сьогодні річниця мого першого виходу. Три роки, як воюю.
- Сьогодні день Конституції, - почувши цю новину, сказала мама.
- Річниця виходу важливіша, - заперечив батько. - Будуть у нас виходи - буде в нас і Конституція.

На жаль, сам вихід (це тоді, коли ми на 15 км вночі зайшли у їхній тил і сиділи там у засідці, а скінчилося все знайомством з розвідниками 93-ї, а потім з комбригом Мікацем) я не знімала. По-перше, ніч, по-друге, стрьом, по-третє, відсутність досвіду. Трохи знімав Азід, десь це відео є в архівах. А я почала знімати на третю добу, коли ми вже були разом з бійцями розвідроти 93-ї ОМБр. Відео це раніше не викладалося. Перепрошую, що трохи забагато моєї фізіономії, так вже вийшло - новизна відчуттів і все таке :)

Після Савур-могили

Зйомки закінчено



Сьогодні режисер Світлана, оператор Петро і звукач Сергій провели мене на вокзал. Зйомки "мого" фільму закінчені.

Знімальна група - прекрасні люди, митці, а не ремісники, і до того ж тактовні і чуйні, ми стали справжніми друзями.

Але, незважаючи на це, знав би хтось, як це важко - зніматися у фільмі, і скількох нервів це коштує всім учасникам процесу - що на передовій, що у мирному Києві.
Водночас це просто неоціненний досвід, який варто було отримати.

Коротше, зйомки закінчилися, лікарняні теж, тилові справи більш-менш зроблені, і я зі спокійним серцем повертаюся на фронт.