May 15th, 2015

Після Савур-могили

ТРОШЕЧКИ ПРО ПРИЄМНЕ

Пам'ятаєте епізод з фільму "В бой идут одни старики", де герой Леоніда Бикова з позивним Маестро "виправдовується" перед командиром за збитий ворожий літак:
- Да ты представляешь - как в оперетте: танки, а вот этот вот "на белом коне" так мне - ручкой. Ну, и я разочек... махнул. Слушай, ну надо ж было наказать, это не сорок первый.
- Тебе было приказано не раскрывать себя!
- Так хрен с ним. А чего он, гад, на белом коне, да еще так.

Днями в районі ДАП була схожа ситуація. Супротивник вчергове атакував позиції ЗСУ, обстріляв армійців, і при цьому ворожий БТР узяв і виліз на пряму наводку нашої зенітки. Ну, не нашої, нас, як ви знаєте, на фронті нема - просто зенітки.
І якось сталося так, що бетер цей згорів, і горів він довго і яскраво.
Командир зенітного розрахунку, підозріло схожий на мого побратима з ОТГ ДУК ПС (якщо чесно, це він і був, тільки він зараз у відпустці :)), виправдовувався потім, що, мовляв, не витримала душа поета. Ну, треба ж було покарати, зараз не серпень чотирнадцятого.
Після Савур-могили

Війна. Весна. Піски



Скориставшись кількома годинами затишшя, ми з Азідом прихопили камеру і пішли прогулятися тим, що залишилося від села Піски, що під Донецьким аеропортом...
Вийшов невеликий фільм - про те, що весна - вона і на фронті весна. Руїни і квіти, квіти і руїни...