September 20th, 2013

На Покрову-2006

Нічний суд над націоналістами (ФОТО, ВІДЕО)

DSC00744

У ніч на 19 вересня 2013 року у Хорольському районі на Полтавщині було затримано кількох свободівців - начебто за підозрою у причетності до знесення пам’ятника Леніну в одному з сіл Полтавського району. Принаймні, саме таку причину їхнього затримання з трибуни парламенту назвав нардеп-комуніст Сергій Гордієнко.

Націоналістів біля 12 годин утримували на автотрасі, не висуваючи офіційно жодних звинувачень, заблокувавши також друге авто, у якому на місце події прибули народні депутати, а далі привезли до Хорольського районного відділку управління МВС, де одному із затриманих - Вікторові Поштарю - стало зле, він знепритомнів через гіпертонічний криз.

Під райвідділком з вимогою звільнення трьох хлопців, яких тримали під вартою, зібралося близько сотні свободівців та місцевих громадян. Туди ж прибули народні депутати від ВО «Свобода» Андрій Іллєнко, Юрій Михальчишин та Андрій Міщенко, а також адвокати Сидір Кізін і Олег Бондарчук.

Протягом усієї ночі на 20 вересня Хорольський районний суд обирав для підозрюваних у буцімто хуліганських діях свободівців запобіжний захід. Судове засідання розпочалося біля 12-ї години ночі. І хоча воно було відкритим, "беркутівці" не пускали на нього активістів з групи підтримки. Намагалися не пустити і пресу, журналісти змогли потрапити всередину лише після втручання одного з нардепів.

Розгляд кожної справи тривав більше 3 годин. Лише на ранок усіх свободівців звільнили. Завдяки зусиллям адвокатів двох свободівців - Руслана Андрійка та Віктора Поштаря - відпустили, присудивши так зване «особисте зобов’язання», а Сергієві Бондарю суд присудив 2-місячний домашній арешт.

"Перед винесенням рішення по Бондарю суддя був у нарадчій кімнаті півтори чи дві години, з вулиці кричали: "Суддя, прокинься!". - повідомив з місця подій спецкор ІА "Поряд з вами". - Охорона дрихла, Бондар міг вільно виходити з суду. Якби хотів утекти - утік би".
Тобто, не виключено, що націоналіста навмисно провокували на втечу, щоб потім мати змогу упіймати і "на законних підставах" закрити у СІЗО.

Постанову щодо Сергія Бондаря оскаржуватимуть в апеляційному суді. По "хуліганству" відкрито кримінальне провадження, триватиме досудове слідство.

Коментуючи затримання націоналістів у Полтавській області, нардепи-свободівці наголосили, що міліціянти Хорольського району здійснили ледь не «спецоперацію із затримання державних злочинців». Зокрема, Андрій Іллєнко зауважив, що біля райвідділку, де утримували свободівців, стоїть свіжопофарбований пам’ятник Дзержинському, тому зрозуміло, які цінності сповідують місцеві влада й міліція, та якими будуть їхні дії.

DSC00721
Пам’ятник Дзержинському перед Хорольським райвідділком

«На Полтавщині впав істукан сифілітика та кровожерливого маніяка Лєніна. Внаслідок цього ми побачили якусь неадекватну реакцію представників правоохоронних органів. Вони вчора діяли так, ніби сталася якась надзвичайна пригода загальнонаціонального масштабу – на місце події з’їхалося керівництво міліції та прокуратури та почало ловити всіх, хто може перебувати в радіусі 50-ти кілометрів», – заявив Андрій Іллєнко.

ІА "Поряд з вами"
Фото і відео Дмитра Сірковича


Collapse )
На Покрову-2006

Як забезпечити право в’язнів на листування?

IMG_2553

Тим, хто зовсім не в курсі цієї проблеми, поясню коротко. Дуже часто засуджений у колонії чи ув’язнений у СІЗО пише комусь листа, але лист цей дивним чином зникає, губиться, не виходячи за межі установи. Ясна річ, передусім це стосується скарг на умови утримання. Одна лише цифра: 75% листів, які отримує громадська приймальня Української Гельсінської Спілки з прав людини з місць позбавлення волі, надходять нелегальним шляхом. Решта 25% скарг стосуються переважно кримінальних справ і вироків, взагалі чого завгодно - крім умов утримання.

Не секрет, що зараз багато в’язнів користуються мобільними телефонами. Але є такі речі, які телефоном не заміниш. Наприклад, скаргу до Європейського суду з прав людини можна подати лише у письмовій формі і не пізніше, ніж через півроку після рішення вищої судової інстанції держави. Якщо скарга «щезла», засуджений може втратити свій шанс домогтися справедливості у Європейському суді.

18 вересня 2013 р. в офісі Уповноваженого з прав людини відбулася експертна зустріч, присвячена захисту прав засуджених та ув'язнених на листування.
На зустріч зібралися представники всіх державних і громадських організацій, дотичних до цієї проблеми - представники омбудсмена, громадських правозахисних організацій, Державної пенітенціарної служби, міністерства юстиції, генпрокуратури.


IMG_2548

Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій ДІДЕНКО запропонував нововведення, яке, на його думку, не перенавантажить відомства, але дасть можливість особі, що перебуває під вартою, підтвердити факт і дату відправки кореспонденції.

Зараз відправка кореспонденції з місць позбавлення волі відбувається таким чином: людина, яка знаходиться в камері, віддає кореспонденцію особі, що представляє установу. Якщо людина знаходиться в закладі, де вона вільно пересувається (у колонії), то кидає кореспонденцію у скриньку. В обох випадках людина не може підтвердити факт і дату відправки кореспонденції. Іноді кореспонденція не відправляється взагалі.

«Ми пропонуємо, - зазначив Андрій Діденко, - ввести елементарний зразок бланку, у якому буде зазначено, що це за документ (касаційна скарга абощо), хто і куди її відправив, дата і підпис. Цей бланк зберігатиметься в особи, що перебуває під вартою».

Collapse )
На Покрову-2006

"Екстремісти" в погонах

Дехто, можливо, ще пам’ятає неіснуючі організації "Бунт" і "Рух першого січня", які на початку 2011 року брали на себе силові акції, проведені нібито націоналістами чи анархістами, а насправді силовиками - не певна навіть, що українськими.

"Бунт" узяв на себе підпал офісу Партії регіонів (через який ще мене обшукували і техніку вилучали), "Рух першого січня" - підрив пам’ятника Сталіну у Запоріжжі, за який відсиділи тризубівці. Ні до цього, ні після цього про ці дві організації ніхто жодного разу не чув.
Думаю, сьогодні ніхто не сумнівається, що і підпал той, і підрив - справа рук істот, яких узагальнено називають "гебньою". Бо нормальні люди, яких би поглядів вони не дотримувались, не стануть кидати пляшку з напалмом у новорічну ніч в офіс партії, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку. Адже зрозуміло, що у такий час він зачинений і партійців там нема - а всі мешканці будинку, навпаки, перебувають удома і можуть постраждати.
Так само нормальні люди не зорієнтуються через три доби після того, як "тризубівці" спиляли Сталіну голову, підірвати його за допомогою вибухівки, продемонструвавши при цьому навички професійного вибухотехніка.

Знаєте, чому я зараз про них згадала? Хто стежить за справою так званих "васильківських "терористів", заарештованих у серпні того ж таки 2011 року, знає про листівку, яку їм підкинули. Вона - чи не головний аргумент обвинувачення, бо "свідчить" про те, що Ігор Мосійчук, Сергій Бевз і Володимир Шпара нібито мали намір підірвати пам’ятник Леніну у Борисполі.
Ця листівка ні за оформленням, ні за стилістикою тексту абсолютно не схожа на справжні листівки організацій "Патріот України" і СНА (порівняти їх і ознайомитись з результатами експертизи мовлення можна тут) і містить заклики, зокрема, "гуртуватися, тренуватися та вивчати військову справу і підривні матеріали".

pidkinuta_lystivka

Порівняйте текст цієї листівки зі зверненням "Руху першого січня":

ruh_1_sichnya
(звідси)

Всім ясно, звідки ноги ростуть?
Причому, ледацюги ж бездарні, фабрикуючи справи, навіть лінуються щоразу вигадувати щось нове, користуються старими напрацюваннями.
А найстрашніше - те, що я зараз це написала і показала - а їм хоч би хни, плюнь курві в очі - вона скаже: дощ іде.
Усі справжні автори цих листівок і звернень мають сидіти. Це ті, які на історичну батьківщину (Московію) втекти не встигнуть.