December 31st, 2012

Зима

Новорічна бувальщина про шахраїв - як моїх батьків на тисячу євро хотіли кинути

Усім привіт, усіх з наступаючим Новим роком!
Поки є ще трохи часу перед тим, як сідати за святковий стіл, розповім вам швиденько історію, як моїх батьків вчора на тисячу євро намахати спробували.


Ідуть батько з мамою вулицею Артема. Біля магазину "Квіти України" (знаєте такий?) підходить до них симпатичний молодий чоловік і питає, як кудись там проїхати. Батьки пояснюють. А цей хлопець - років йому на вигляд 25-27, розмовляє із сильним балканським акцентом - починає їм неквапливо так розповідати, що він серб, звати його Петер, батьки у нього працюють у дипломатичній місії в Цюріху, а сам він приїхав до Києва у справах фірми. Була виставка посуду "Цептор", але не все продали. І те, що не продалося, вони тепер дарують хорошим людям, щоб не везти через кордон назад і не мати справи з митницею. Ходімте, каже, до машини, щось собі виберете.

Мама подумала, що справді подарують якусь дрібну річ, типу сільнички чи підставки для серветок, з логотипом фірми - у рекламних цілях, і щоб не ображати ввічливого молодого чоловіка, пішла з ним.

Підводить Петер батьків до своєї машини. Уся машина заставлена коробками з посудом. У багажнику - вовняні подушки і ковдри. І все це хоче подарувати їм, бо він поспішає :)

Collapse )