Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Завтра, 29 березня - сесія Яготинської міської ради, на якій вирішуватиметься це питання.
Мене попросили розповсюдити інформацію, що я й роблю, передруковуючи повідомлення прес-служби УПЦ КП, у якому чітко і зрозуміло окреслено ситуацію.

---

В м. Яготин Київської області є Свято-Троїцький собор – історична пам’ятка, зруйнована в часи державного атеїзму. Поруч зі знищеним храмом з 1994 року в тимчасовому приміщенні-каплиці звершує своє служіння громада Київського Патріархату, яка тривалий час добивалася того, щоби держава виправила злочин минулого, відновивши поруйновану радянською владою святиню. З 1999 р. по 2005 р. громада проводила реставрацію власними силами.

Нарешті у 2005 році віруючі достукалися і до владоможців. Але у зв’язку з тим, що храм був визнаний пам’яткою архітектури, розпорядником коштів та головним виконавцем робіт було визначено державну організацію – Управління капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації. До речі, чомусь коли йдеться про Києво-Печерську лавру, такий порядок не застосовується, і десятки мільйонів гривень з державного бюджету щороку передаються для ремонтних робіт не музею-заповіднику, а релігійній громаді Московського Патріархату – чоловічому монастирю.

У 2007 році рішенням Кабінету міністрів Свято-Троїцький собор чомусь було виключено з переліку пам’яток архітектури, а відтак і роботи по ньому призупинилися. Відтоді громада Київського Патріархату неодноразово зверталася з проханнями передати їй будівлю для завершення реставрації, але незмінно отримувала відмови.

( Collapse )

Політв'язень Сергій Костаков, активіст податкового Майдану, який більше семи місяців провів у СІЗО, попросив політичного притулку у Чехії.

"Одного дня Сергію подзвонила незнайома людина та сказала: "тебе вже чекають на зоні". Тоді він вирішив тікати, залишив у Києві дружину та доньку. У гарній європейський країні податковий майданівець потрапив до фільтраційного табору. Провів там півсотні днів... Зараз вже на волі – чекає на рішення уряду про надання політичного притулку", - пише у своєму блозі на "УП" журналіст і правозахисник Єгор Соболєв.

Я не раз була на судах над Сергієм Костаковим, писала про них. Суть справи: 22.11.2010 р., під час протестних акцій підприємців на Майдані, люди перекрили вулицю Інститутську, і один з водіїв, намагаючись проїхати крізь натовп, здійснив наїзд на жінку. Після цього окремі чоловіки трохи покопали автівку ногами, розбили скло (сам Костаков вважає, що вся ситуація з пошкодженням авто була організована міліцією).
Як би там не було, у пошкодженні автівки звинуватили Костакова, і він 7 місяців пробув у СІЗО, хоча у розпорядженні суду з перших днів було відео, на якому видно, що Костаков у цей момент просто знаходиться поруч.



От Сергію Костакову, на відміну від Анатолія Шарія, дійсно необхідно надати політичний притулок у Європі. Бо він справді є жертвою політичних переслідувань. Він не був урядовцем, політиком, громадським діячем, не був, принаймні мною, помічений у симпатіях до правих рухів, які так не полюбляє нинішня влада. Але він, разом з кількома іншими активістами податкового Майдану, які всі в минулому мали судимості, був призначений владою на роль цапа-відбувайла. Бо влада вирішила показати, що протестні акції проти неї нібито організовували кримінальники.

Сподіваюся, європейські чиновники не схожі на наших і розберуться, кому давати притулок, а кому ні.

UPD. Раз вже виклала відео про Костакова, треба задля справедливості викласти і про Шарія відео - запис з камер спостереження, що стосується конфлікту у МакДональдсі, після якого журналіст застосував травматичну зброю:
http://www.youtube.com/watch?v=YlaVRnDUwj4

Ні з ким там нормально так і не зустрівся, з Обамою порозмовляв 4 хвилини, і хай в Адміністрації не кажуть, що 20 - не вірю я, що американський президент спілкувався б 20 хвилин, стоячи в коридорі чи у холі.

"Живі" (не протокольні) фото їхнього діалогу виглядають так, ніби Янукович нав'язується Обамі, а той тільки що не посилає його подалі. Причому, якби Янукович останній високозбагачений уран з України не вивіз, який, можливо, не варто було вивозити, бо хтозна, як там буде, Обама з ним і в коридорі не став би зустрічатися.
А так зустрівся. І навіть сфотографувався разом. А що ж він йому сказав? Може, підтримав? Ні, Обама "висловив стурбованість щодо виборчого правосуддя в Україні і наголосив на важливості демонстрації життєздатності української демократії шляхом забезпечення вільних, справедливих і прозорих парламентських виборів в жовтні".

А ця людина, як-не-як, представляє на міжнародній арені нашу державу.

У зв'язку з цим цікаві спогади Тараса Чорновола - "як колись свого часу після 2004 року команда нинішнього президента намагалася "вивести Януковича "в світ" і знайти хоч когось з іноземців, хто б із ним зустрівся, щоб розтрубити всюди, що Янукович "прорвав блокаду на західному фронті". "Так само і тут набирають представників іноземних держав, які в принципі не проти потиснути руку і подивитися на якогось екзотичного лідера невідомо якої держави. Тому для України цей саміт - провальний абсолютно".

Припустимо, послали ми за кордон спортсмена, а він всі змагання продув. Наступного разу треба ж іншого когось посилати, а цього гнати нафіг.