March 27th, 2012

Морпіх

Суд над "васильківськими "терористами" 26.03.2012: Свідок-"невидимка"

26 березня 2012 році у Києво-Святошинському районному суді продовжився розгляд справи так званих «васильківських терористів» - Ігоря Мосійчука, Сергія Бевза і Володимира Шпари, яких звинувачують у підготовці теракту (підриву пам’ятника Леніну у Борисполі) і незаконному поводженні зі зброєю і вибухівкою.
Суд тривав з 15:00 до 23:00. Ми ледь не здуріли усі.

ТАКОГО ФАРСУ І ЗНУЩАННЯ З ПОНЯТТЯ «СПРАВЕДЛИВИЙ НЕЗАЛЕЖНИЙ СУД» Я ЩЕ НЕ БАЧИЛА. Ні в суді над Запорожцем, ні в суді над авторами яєчні на Вічному вогні, ніде – ну, може, хіба що в суді над Сергієм Костаковим, коли суддя більш ніж півроку тримала людину під вартою, з перших днів маючи у розпорядженні відеозапис, який однозначно підтверджував її невинність.

Але я ніколи не бачила судів, коли свідок, схований під вигаданим ім’ям і прізвищем, дає свідчення по рації, знаходячись в іншому приміщенні, і НІХТО, включно з підсудними, захисниками і суддею, не знає, хто це такий. Причому свідок не називає не тільки себе, а також не повідомляє ніяких подробиць, які могли б довести, що він там справді там був і бачив, тобто, що він справді є свідок, а не підставна особа. На половину додаткових питань цей свідок, схований під псевдонімом «Ярмоленко», відмовлявся відповідати, аргументуючи це тим, що це може його викрити. Хоча саме ці відмови його й викривають. Видає себе за симпатика організації «Патріот України», що був на кількох зборах і вишколах, а сам розмовляє, як вміють розмовляти лише професійні військові або правоохоронці, і поняття не має, хто такий Микола Сціборський. Тобто, він мало того, що СБУшник – він ще й погано підготовлений СБУшник.

А рація ще й постійно барахлить. Знущання, одним словом – і з людей, і з правосуддя.

Наскільки я зрозуміла, у КПК справді є норма, яка дозволяє наявність і допити таких «свідків». Не знаю, чи є ця норма і в новому КПК, якщо є – негайно треба міняти.

Отже, ситуація така. Свідків звинувачення у справі «васильківських «терористів» – вагон і маленький візочок, але всі вони – бізнесово-політичні конкуренти підсудних і можуть давати свідчення лише у стилі: хтось мені розказував, як його знайомий на сайті прочитав, що вони когось побили, а їхній конкурент на виборах заявляв, що вибори вони сфальсифікували.

Реальних свідків звинувачення – тих, що можуть свідчити по суті справи – про нібито знайдену у хлопців зброю і вибухівку і нібито планований ними теракт – якщо я правильно все розумію, лише троє.
Перший, Юрій Бойко, що фігурує у матеріалах справи як Дорошенко, дав неправдиві покази під тиском, включно з побиттям, майже одразу відмовився від них і перетворився на свідка захисту. Це той самий хлопець, розмову якого з СБУшником Дмитром Єрмаковичем дуже вдало відзняли журналісти TVi.

Collapse )
Морпіх

Листівки про Зека розклеїли у Києві (фото)

Сьогодні в Києві біля станції метро "Університет" відбулася акція солідарності з херсонськими студентами, проти яких порушили, але внаслідок розголосу швидко закрили кримінальну справу - за розповсюдження ними листівок з портретом Януковича і текстом: "Широка страна моя родная, много в ней лесов, полей и рек. Я другой такой страны не знаю, президент которой бывший зэк".

Організатором акції є новостворений рух "МАМА" - "система колективної безпеки молоді від політичних переслідувань, створена за ініціативою молодіжних громадських організацій та рухів". До неї, зокрема, входять такі ініціативи, як ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», ВМГО «Дебатна академія», ВМГО «Фундація регіональних ініціатив», громадянський рух «Відсіч» та інші.

Активісти "МАМИ" кажуть: "Не надто важливим є те, що написано на листівках - значно важливіший сам факт репресій проти вільного висловлення власної думки". Вони хочуть допомогти молоді подолати страх перед переслідуваннями, які можуть їх чекати за активний прояв своєї позиції, і обіцяють, що "МАМА" вступиться за молодь, якщо у неї виникнуть через це проблеми. У разі, якщо студентів будуть переслідувати за ці листівки і далі, ними пообіцяли заклеїти всю Україну.

Подібні акції, як повідомляє Українська інформаційна служба, відбулися також у Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирі, Києві, Луганську, Львові, Миколаєві, Котовську, Полтаві, Рівному, Сумах, Тернополі, Харкові, Чернівцях, Мукачевому, Ужгороді, Севастополі та Хмельницькому.

Ідея гарна, але, в принципі, ці листівки варто було почати клеїти ще до закриття кримінальної справи...

UPD. В Донецьку за розклеювання листівок затримали трьох активістів:
http://novosti.dn.ua/details/176673/
http://novosti.dn.ua/details/176676/
http://novosti.dn.ua/details/176690/
Морпіх

Звернення до литовського Президента проти надання українофобу А.Шарію політичного притулку у Литві

Перше звернення - від Комітету визволення політв’язнів, друге - від громадського діяча Олеся Вахнія.

Від себе додам: Анатолій Шарій ніколи не виступав проти нині діючої влади, а завжди у брутальній формі критикував її опонентів. Тому, якщо сталося так, що зараз він змушений був втекти з України, це не може бути викликане політичними переслідуваннями. Таким чином людина або намагається уникнути кримінального переслідування в Україні, або, скориставшись цим кримінальним переслідуванням, шукає можливості перебратися до Європи.



Президенту Литовської республіки,
Пані Далі Грибаускайте
від Комітету визволення
політв’язнів України

З В Е Р Н Е Н Н Я


Шановна пані Президент! Ваша країна завжди була для нас взірцем боротьби за власну незалежність та прикладом демократії на пострадянському просторі. Тому зі стурбованістю зустріли учасники нашого Комітету повідомлення про клопотання скандально відомого журналіста і блогера Анатолія Шарія, щодо надання йому у Вашій країні політичного притулку.

Працюючи довгий час оглядачем російськомовного сайту «Обозрєватель», А. Шарій неодноразово припускався антиукраїнських і антидержавних висловлювань у своїх публікаціях, порушуючи не лише журналістську, але й звичайну людську етику, зводив наклепи на багатьох опозиційних громадських і політичних діячів, ставав причиною огидних скандалів у громадських місцях на грунті надмірного вживання ним алкогольних напоїв.

Так, у своїй публікації «Націоналізм=гомосексуалізм» А.Шарій виклав фото непристойного змісту з особою, схожою на Максима Чайку (лідера одеської молодіжної громадської організації «Січ», вбитого російським шовіністом) і облив брудом не лише покійного, а й всіх українських патріотів. Ще й зачепив іншого студента, вбитого міліціянтами у райвідділі Ігоря Індило, та не оминув своєю «увагою» країни Балтії.

А. Шарій у своєму інтерв`ю «Я ненавиджу» відверто висловлює свої антиукраїнські настрої: “Я не знаю, что такое «украинский простой люд»”, “внуки гуцулов и прочая шваль”, “сегодня Киев превратился в такой себе сельский клЮб, где и так не продохнуть от жлобья”, підкреслюючи, що саме українці є носіями побутового хамства та розпалюючи цим міжнаціональну ворожнечу. У статті «Васильковская вольница» взагалі обзиває мешканців міста спадковими бандитами.

Collapse )