January 13th, 2012

Зимова акція

Тиск на активістку "Просвіти" у Харкові

Як повідомляє прес-служба Соціал-Національної асамблеї, 11 січня Животкову Оксану Василівну, що займає посаду відповідального секретаря Харківського осередку «Просвіти», викликали до ректора її університету. де вона навчається в аспірантурі.

Коли вона наступного дня прибула до навчального закладу, там на неї чекали співробітники СБУ (як виявилося потім не місцеві, а із Головного Управління СБУ), які у грубій формі, при всіх почали її залякувати та погрожувати. Безпідставно називаючи її злочинцем, звинуватили її у нібито співучасті у замаху на вбивство, тероризмі та інше. Потім у грубій формі почали виводити із приміщення, весь час погрожуючи одягнути на неї наручники. Згодом завели у авто та поїхали в міську управу міліції.

У міському відділені міліції допит Животкової Оксани вів слідчий Легецький, відомий “похованням” справи про зникнення журналіста Климентьєва. На даний час слідчий Легецький веде іншу замовну справу щодо стрілянини біля офісу Харківської «Просвіти» 24.08.2011, по якій зараз знаходяться у СІЗО три активіста організації "Патріот України", у тому числі лідер організації Андрій Білецький. Нагадаємо, що невідомий прийшов до офісу за адресою м. Харків, вул. Римарська, 18 та відкрив стрілянину. Обороняючись, двоє активістів організації Віталій Княжицький та Ігор Михайленко відбили атаку (побивши нападника, відомого в Інтернеті українофоба і провокатора - О.Б.). Була порушена кримінальна справа проти нападника. Згодом справу передали слідчому із Києва Легецькому, який обвинуваченого по справі зробив потерпілим, а потерпілих звинуватив у спробі вбивства.

Весь час допиту Легецький погрожував Животковій, обіцяв її посадити. Працівники СБУ, котрі її привезли у міліцію, згадали, що, мовляв, у неї є діти і хай вона подумає про них (погрози родичам та близьким). Легецький відмовлявся проводити допит державною мовою (як усно, так і письмово). Головна тема, яка цікавила слідчого Легецького, були документи на приміщення Харківської «Просвіти», у тому числі реєстраційні, фінансові та дані про членство. Погрожував забрати їх силою під час обшуку.

Животкова Оксана відмовилася давати свідчення без адвоката, і її згодом відпустили.

Є очевидним, що це є цілеспрямованим продовженням репресій з боку влади руками СБУ та МВС. Не маючи реальних підстав продовжувати кримінальну справу, влада вдається до залякування, фабрикування та відвертого терору.

Між нами

СМСка щастя

Прибув мені сьогодні СМСкою так званий "лист щастя": "Январь-месяц будет особенным, в нем 5 понедельников, 5 вторников, 5 воскресений. Такое бывает раз в 823 года. Называют его "мешок с деньгами". Перешли восьми добрым людям и деньги будут идти тебе в руки. От того кто остановит это СМС удача отвернется. Это по фЕНШУЮ!"

Обговорили ми це діло з одним добрим знайомим. Ну, СМСки ці, кажу я, зрозуміло, вкидає (від слова "вброс") оператор, аби трохи підзаробити. Он яка довга СМС - як кілька звичайних. Якщо кожний, хто її отримає, перешле це восьми людям - оператор таки заробить. Але я з дитинства пам’ятаю схожі "листи щастя", які прибували до звичайних поштових скриньок. Їх треба було переписувати від руки шалену кількість разів і теж розсилати людям, тільки йшлося у них не про гроші, а про абстрактне щастя, бо за часів совку бажання мати гроші вважалося чимось дуже ганебним. Питання, хто тоді заробляв - радянська пошта?

І знайомий мені розповів цілу теорію про "сенсорний голод". Якщо людину замкнути у кімнаті, де не буде зовнішніх подразників, вона спочатку дуже страждатиме, а потім мозок вироблятиме їх сам - у вигляді різних глюків і "голосів". Так ось, у радянської людини теж було щось на кшталт цього сенсорного голоду, і його тамували такими ось штучними подразниками, симуляторами переживань: "О! Лист прибув! А що там написано? А кому я його відправлю? А що відбудеться на восьмий день після цього?".

Зараз, у пострадянські часи, це явище легко повернулося на удобрений традицією грунт, але у новій якості: зараз, як і на всьому, на цьому ще й трошки заробляють.

Але я, власне, ось про що. Коли ми бачимо, що деякі політики вважають народ збориськом бовдурів, інтелектуально неповноцінних людей, ми дуже через це ображаємося. Так ось: хто перешле таку СМСку бодай одній людині - ображатися не має права :)