June 24th, 2011

Морпіх

Біля ГПУ відбулася презентація знарядь для катування (фото)

У переддень 26 червня – міжнародного Дня захисту жертв катувань (саме цього дня у 1987 році набула чинності Конвенція ООН проти катувань) правозахисники з Української Гельсінської спілки і Харківської правозахисної групи організували біля Генеральної виставку знарядь катувань.

Вони встановили біля будівлі ГПУ три стенди. На одному були зображені середньовічні знаряддя катування, на другому – сучасні, а на третьому розміщене звернення до Генпрокурора і брошурки-пам’ятки, як себе поводити у разі будь-якого з видів спілкування з міліцією.

Причому, якщо середньовічні знаряддя для тортур мали вигляд доволі складних пристроїв, то сучасні – це прості побутові предмети: товста книга (кримінально-процесуальний кодекс), пластикова пляшка з водою, поліетиленовий пакет для сміття, з більш «спеціалізованих» - наручники і акумулятор перемінного струму. Фотографії на стенді докладно зображували, як «правоохоронці» використовують ці предмети для катування затриманих.

Сучасні знаряддя катувань були представлені не тільки у вигляді фотографій на стендах, але й «вживу». Активістка Гельсінської спілки Марина Говорухіна демонструвала їх журналістам, розповідаючи про кожне. Якась наївна журналістка спитала у неї, а звідки правозахисники знають, як саме в міліції катують людей :)

Collapse )

Морпіх

Otiec



Вітаю отця Олександра-Августа (Чумакова) otiec з рукоположенням у сан священика і першою літургією у соборі святого Апостола Петра, що відбулася 22 червня. Хай Вам Бог помагає, отче Олександре, і спасибі за все!

Collapse )

Фото Олексія Ярославцева alek_ya.
Морпіх

Навколо суду над Тимошенко (фото)

Всі фотографії зроблені мною з 8:40 до 9:15. На Хрещатику біля Печерського суду творилося щось неймовірне. Кілька тисяч бютівців, градус невдоволення ще той, безперервне скандування "Банду геть!"... Звісно, було те, чого я дуже не люблю - однакові "фірмові" картонні пов’язки на чолі у кожного - "Кияни проти політрепресій" (дві дотепні дівчини наділи їх, як нашийники).

Тіснява така, що не вийти і не зайти. У зал суду не потрапили навіть Женя Тимошенко і Шон Карр.
Неймовірна кількість автобусів з "Беркутом". Причому на тому боці Хрещатика, де суд, принаймні, поки я там була, менти були ввічливі і ніяких інцидентів не виникало. На протилежному ж боці постійно спалахувала штовханина людей з "Беркутом", менти ледь стримували людей, щоб ті не вирвалися на проїжджу частину Хрещатика, ближче до суду.

Прийшла Тимошенко, коротко привіталася з людьми і пройшла до суду під голосне скандування "Юля, Юля!". Після того, як почалося засідання, і люди, і міліція трохи розслабились, і мені вдалося видряпатись на металевий переносний паркан, щоб трохи познімати людей. Прихильники БЮТ мені допомагали, тримали за руки і за ноги :)

До речі, приємно, що на акції я зустріла багатьох знайомих громадських активістів, які не є прихильниками Тимошенко. Янукович, честь йому за це і хвала, продовжує об’єднувати людей.

Що ж до того, що було в самому суді - це все є у ЗМІ, але якщо коротко - Юля одразу ж оголосила відвід судді Киреєву, назвавши його маріонеткою, суддя оголосив перерву на півтори години і пішов, як влучно написали на "Обкомі", вирішувати свою долю. (Думаю, вона вже давно вирішена).
Посол Єврокомісії Жозе Мануель Пінту Тейшейра вийшов із тісного залу суду весь спітнілий і сказав, що умови суду нелюдські. От цікаво мені - якби Янукович додумався поставити для Пінту Тейшейри окремий маленький кондиціонер - його думка про суд змінилася б? А якби Янукович був ще розумніший і розпорядився безкоштовно роздавати усім прихильникам БЮТ, що зібралися біля суду, морозиво і прохолоджувальні напої, - Європа взагалі була б від нього в захваті?
Ну, то хай тепер Європа попітніє.

Collapse )

Морпіх

У Києві відкрито пам’ятник Пилипу Орлику (фото)

Сьогодні, у переддень 15-ї річниці прийняття Української Конституції, у Києві на вулиці Липській відкрили пам’ятник гетьману Пилипу Орлику, автору першої європейської Конституції. Скульптор - Анатолій Кущ.

Монумент ледь-ледь встигли встановити до святкової дати. В останні дні робота на Липській просто кипіла - вкладали плитку, саджали газони... Ходили чутки, що відкривати буде особисто Янукович.

Але президент не приїхав, і правильно, бо більшість журналістів у цей час були на суді над Тимошенко, і увага всіх нормальних людей була прикута саме туди. Якби Янукович з’явився біля пам‘ятника, довелося б перекинути з Хрещатика на вулицю Липську тих 50 прибічників Партії регіонів, які з ночі чергували біля Печерського суду і у самій будівлі. А хто б тоді Юлю стеріг? :)

Отже, пам’ятник Орлику відкривали голова КМДА Олександр Попов, міністр культури Михайло Кулиняк, один із суддів Конституційного Суду, столичні чиновники. Автор, скульптор Анатолій Кущ, сказав, що пишається тим, що вніс свою маленьку лепту у суверенітет України. Дуже дякував команді Попова за допомогу.

Що можу сказати про сам пам’ятник - він гарний, особисто я чекала гіршого. Просто вражаючі очі у гетьмана - світло-сірі, прозорі, сторожкі і трохи сумні. Я не зовсім розумію, як це зміг передати скульптор і не певна, що мені вдалося передати це на фото. Але саме ці очі, а не деталі одягу чи козацького обладунку, є головною красою цієї скульптури.

Мушу сказати і те, що на відомий нам портрет Орлика і на описи сучасників пам’ятник не схожий анітрохи і зображує скоріше зразково-показового козака, ніж вченого і державного мужа.

Тепер трохи про символи. Пам’ятник Орлику стоїть у торці вулиці Липської, а з іншого її кінця, спиною до нього, стоїть пам’ятник комуністичному діячу, одному з організаторів продзагонів (тобто - Голодомору) Дмитру Мануїльському. Таким чином, центральний офіс Партії регіонів - політсили, яка зараз при владі в Україні, знаходиться між пам’ятниками Орлику і Мануїльському. До Мануїльського, щоправда, цей офіс значно ближчий, що символічно відображає існуючий у державі стан речей.

Collapse )