Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Вчора, 16 червня, за участі правозахисника Володимира Лесика та бюро «Свідомо», біля Адміністрації Президента відбулася прес-конференція з приводу так званої «Справи паламарів». У ній взяли участь Ольга Дьоміна, мати ув’язнених братів Антона Харитонова і Сергія Дьоміна, та захисники Олександр Шацький та Олег Веремієнко.

Нагадаю суть справи: 28 липня 2010 р. у Свято-Покровському храмі м.Запоріжжя (УПЦ МП) прогримів вибух. Загинула людина.
Президент наказав знайти винних протягом тижня. І їх «знайшли». У підриві звинуватили паламаря храму Антона (хлопця, що відстав у розумовому розвитку), іншого паламаря Євгена Федорченка та Сергія, брата Антона. Вони вже майже рік сидять у СІЗО.

За версією слідства, Сергій виготовив вибухівку, а Євген її встановив. Навіщо? Бо Антон (організатор) хотів помститися за те, що йому за дрібну провинність на півтора місяці заборонили входити у вівтарну частину.

З хлопців жахливими катуваннями (побиття, плюс три доби не давали їсти, спати і пити при сорокаградусній спеці) вибили явки з повинною. Причому Антон написав таких явок чотири, і всі вони протирічать одна одній. Прізвища катів мати озвучує на відео.

Сергій начебто узяв рецепт вибухівки з Інтернету – а вдома у нього взагалі немає комп’ютера. У своїх показах про те, як він «виготовляв» вибуховий пристій, хлопець заплутався настільки, що слідство змушене було поміняти версію – тепер він начебто не виготовив його особисто, а купив у невстановленої особи :( Тепер міліція залякує свідків, які можуть підтвердити алібі хлопців.

( Collapse )

Я зараз на суді над Ганною Сіньковою (Лисицею), яка посмажила яєчню на Вічному вогні.

Це попередній розгляд по справі. Її на поруки хочуть взяти кілька нардепів (Тарас Чорновіл особисто присутній), депутати облрад від ВО "Свобода", кілька громадських організацій.

Журналістів з камерами спершу не пустили, але ми практично прорвалися, тоді оголосили про заборону знімати. Але ми все одно почали знімати, тоді суддя Кіреєв оголосив перерву і повернувся, лише коли журналісти забрали всі камери. Що значить, коли нашого брата збирається багато :)

Лисиця неймовірно вродлива, сяюча, тримається так, що дай Боже кожному. Чітко і впевнено дає інтерв'ю, каже, що ні про що не шкодує, що все страшне вже позаду, адже слідство закінчене, попереду лише суди. При цьому розповідає про просто нелюдські умови утримання - в камері зараз 10 чоловік, повна відсутність ліків і т.д.

Під судом пікет свободівців, скандують дуже голосно "Свободу Ганні Сіньковій!" просто під вікнами. Чекаємо, що вирішить суддя щодо зміни запобіжного заходу. Він оголосив перерву до 16:00.


( Collapse )

UPD. Суддя Кіреєв вирішив не віддавати Ганну Сінькову на поруки - нібито через тяжкість інкримінованої статті. Наступне засідання 30 червня об 11:00. Покидьки.

Суддя виходив під багатоголосе "Ганьба!", була маленька штовханина, в коридорі трохи покидали лавочки.

А ще було цікаво, коли до залу входив прокурор, а за вікном тим часом скандували "Прокурор м...к". "Це про тебе", - підказав хтось у залі.

http://www.youtube.com/watch?v=Ud445lB0uo4
Фото тут:
http://bilozerska.livejournal.com/467259.html

Зараз покажу вам трохи відео (інтерв’ю з Лисицею, пікет під судом, активне обурення вироком суду) і розкажу те, чого ще не розповіла.

По-перше, як ми великою компанією - трохи журналістів, решта активісти, родичі і друзі Ганни - чекали у дворі, біля виходу з суду у двір, де стояв автозак - Ганну мали вивести звідти. Жінки і дехто з хлопців потроху сварилися з ментами, менти попереджали, щоб ніхто не кидався на конвой, бо у конвоя є право застосовувати зброю.

Врешті-решт Ганну вивели через інший вхід, центральний, причому як - швидко під’їхав автобус з "Грифоном", вони очепили вхід, Ганну вивели у наручниках, зігнуту головою донизу, запхали у цей мікроавтобус - як убивцю яку-небудь! - і швидко увезли. Це бачили люди, які там стояли. Сфотографувати їм не було на що.

По-друге, як же Ганна трималася! В кінці, коли їй дали слово, чи підтримує вона клопотання нардепів про відпущення її на поруки (поручилися Кендзьор, Павловський, Парубій і Чорновіл, останні двоє були присутні на суді, а також обласні депутати, товариство "Меморіал" ім. Василя Стуса та Національна спілка театральних діячів, за підписами кількох народних артистів), вона не стала казати те, що завжди кажуть усі підсудні, просячи змінити їм запобіжний захід на не пов"язаний з триманням під вартою: що у них малолітні діти/хворі батьки/незабаром сесія, що вони зобов’язуються/будуть/прийдуть на перший виклик і т.ін. - це кажуть всі, і це нормально, нікого за таке ніхто не засуджує, бо для ув’язненого головне вийти на волю.
За Ганну Сінькову все це сказали її адвокати - в тому числі і те, що в розшук її було оголошено незаконно, адже ніхто її нікуди жодного разу не викликав. Казали і про незаконні допити в СІЗО, без присутності адвоката, коли кілька здоровенних чоловіків погрожували їй розправою і вимагали зізнатися у підпалі офісу ПР.

Отже, Ганна спокійно встала і сказала: "Я теж прошу змінити мені запобіжний захід на не пов’язаний з триманням під вартою, оскільки я не скоювала інкримінованого мені злочину. На момент проведення акції я вважала, що там, де безпосередньо підведено газ, поховань бути не може. Я і зараз вважаю так само".

( Collapse )