April 4th, 2011

Морпіх

Минуле показує ікла (моя колонка на "Українському тижні")

МИНУЛЕ ПОКАЗУЄ ІКЛА
Суд над дев’ятьма молодими патріотами, що взяли участь у спилюванні голови пам’ятника Сталіну, завершився мікроперемогою: одного з них, 22-річного науковця Едуарда Андрющенка, звільнено на поруки колективу вузу, у якому хлопець зараз захищає написаний у СІЗО диплом.


Автор цих рядків була присутня на суді (куди прорвалася дивом – з журналістів всередину пустили лише представників кількох телеканалів), читала обвинувальний висновок. А ще - просто прогулялася містом Запоріжжя.

Враження, скажу вам, жахливі - ніби повернулася у пізній Радянський Союз, з його приниженням особистості, з його тотальною брехнею і демагогією, коли кожна людина, від академіка до прибиральниці, знала правду, а з усіх офіційних джерел (а неофіційних не було) лунало прямо протилежне. Коли перший секретар обкому Компартії був, по суті, феодалом, якому підпорядковувались місцева міліція і суди. Коли на чорне казали біле, і це була система, проти якої людина чи група людей були безсилі, і головним правилом було: не висовуйся, і репресивна машина тебе не зачепить.

Держава ми чи колонія?

"На площі Свободи у нас знаходиться пам’ятник Дзержинському, - розказує Едуард Андрющенко. - Також у нас є проспект Леніна, який завершується площею Леніна, на якій стоїть пам’ятник Леніну, що вказує рукою на ДніпроГЕС імені Леніна, поруч з яким є острів Леніна і озеро Леніна. І Ленінський район ще є".

Жовтневий районний суд, де слухалася справа, знаходиться на вулиці Дзержинського. Поруч – вулиця Чекістів. (Ех, Вікторе Андрійовичу, а от поперейменовували б ви усі ті вулиці у перший ж рік свого правління – не було б зараз ні Сталіна, ні цього суду).

Чи так вже важливо, скажуть опоненти, як називається вулиця, на якій живуть люди, чи кому у їхньому місті стоїть пам’ятник? Аби людям жилося добре. Але не житимуть добре люди на вулицях, названих іменами катів. Просто тому, що раби ніколи не живуть добре.

У суверенних державах стоять пам’ятники борцям за суверенітет. У колоніях, де живуть люди другого сорту, - іноземним генералісимусам. Хто ми з вами такі – вирішувати тільки нам.

Є в опонентів і ще один популярний аргумент - мовляв, дамо пам’ятникам спокій, ці люди давно мертві, навіщо ворушити історію. Але у тому ж і річ, що пам’ятники мертвим стоять на цвинтарях. А якщо вони стоять на центральних площах – ці постаті живі і при владі.

Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)
Морпіх

"Свободу патріотам!" на Лук’янівському СІЗО


Сьогодні зранку на огорожі Лук’янівського СІЗО невідомі небайдужі люди зробили напис "СВОБОДУ ПАТРІОТАМ!".

Вони дуже ризикують, ці невідомі, тому що, за логікою нашої влади, продемонстрованою під час процесу у Запоріжжі і розправи над активістами підприємницького Майдану, Лук’янівське СІЗО тепер "приведено до такого стану, за якого воно не може бути використане за своїм цільовим призначенням, тобто втратило свої властивості настільки, що вони не можуть бути відновлені".
Тепер його доведеться розвалити і побудувати нове, а ті, хто зробили напис, відповідатимуть за "знищення або пошкодження чужого майна в особливо великих розмірах" :))

З мегафоном

Ганна Сінькова - перша дівчина-політв’язень


Аню Сінькову виводять із залу суду у наручниках. 1 квітня 2011 р.


29 березня міліція заарештувала 20-річну студентку, члена Національної спілки театральних діячів України, активістку протестного руху Ганну Сінькову. Її звинувачують у тому, що вона разом з іншими дівчатами засмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави. Справу веде слідчий Печерського РУГУ МВС майор Дмитро Володимирович Цуркан - той самий, що проводив у мене обшук і тричі мене допитував.

1 квітня Печерський районний суд відправив Ганну на час слідства у СІЗО - незважаючи на численні гарні характеристики і поруки нардепа. Зараз вона сидить на Лук’янівці, у камері разом з нею 15 ув’язнених. Ганні загрожує строк від 3 до 5 років - за статтею "Наруга над могилами".

На сайті "Братства" є деякі подробиці і контакти для допомоги Ганні:
http://bratstvo.info/bratstvo-text-23636.html

Collapse )

Але складу злочину - тобто НАРУГИ НАД МОГИЛОЮ - У ДІЯХ ДІВЧАТ НЕМА.
Хто зі мною не згоден - спробуйте на хвилинку подумати не за шаблоном, а самостійно - де тут наруга?

На Гробки всі люди їдять і навіть випивають на могилах. Це наша народна традиція, яку ніхто не вважає наругою над пам’яттю мертвих.

Дівчата не сказали у своєму зверненні жодного поганого слова про загиблих солдатів.
Вони лише стверджували, що на підтримання Вічного вогню іде забагато коштів, які слід було б використати на допомогу ще живим ветеранам.

З цим можна не погоджуватись (особисто я, наприклад, вважаю, що не з вічного вогню слід починати економити, а з чиїхось вертольотів і резиденцій). Але від незгоди з їхніми діями ці дії не стають наругою над пам’яттю мертвих. Наругою було б поваляти хрести на цвинтарі, чи обмалювати надгробок, чи помочитись на могилу.

А дівчата нічого не зіпсували і навіть не забруднили. І за це молода обдарована дівчина має сидіти кілька місяців у СІЗО?

Я знаю, що це заказуха, і знаю, звідки вона прийшла, але і це зараз не головне. Головне - що пішли скажені гоніння на всіх, хто здатний на будь-яку не санкціоновану згори активність.

Друзі, давайте я по-простому скажу: Аню треба витягати. Тому що це бєспрєдєл. Тому, що вона нічого злочинного не зробила. Тому що тих, які обмальовують наші будинки, мочаться у наших ліфтах і курочать невинні скульптурки у парках (ті, що дійсно малі архітектурні форми), руйнують патріотичні пам’ятники - навіть не шукають. Тому що якби Аня щось украла, вона, як раніше несудима, вже була б на підписці.
Отже, Ганна Сінькова - класичний політв’язень.

Я поки що не знаю, що для неї можна зробити. Може, хтось знає?

Collapse )