March 28th, 2011

З мегафоном

Анонси

1. 29 березня об 11:00 Комітет визволення політв’язнів пікетуватиме Генпрокуратуру (м. Київ, вул. Різницька, 13/15).
Пікетування пов’язано з тим, що 29 березня о 11.00 у Комунарському районному суді (вул. Малиновського, 7) м. Запоріжжя розпочнеться слухання по справі трьох українських патріотів, яким інкримінують підпал офісу антиукраїнської партії.
Підтримаймо українських патріотів!

2. 29 березня з 11:00 до 12:00 Конгрес Українських Націоналістів проведе пікетування посольства Німеччини в Києві (вул. Б.Хмельницького 25) та консульства Німеччини у Львові (вул. Винниченка 6) на підтримку 90-річного українця Івана Дем’янюка, проти якого ведеться судовий процес в місті Мюнхені. Його звинувачують у злочинах проти людства. Прокуратура Німеччини вимагає засудити Дем’янюка на 6 років.
КУНівці вважають судовий процес політичним та ініційованим певними колами, які намагаються дискредитувати Україну та українців у світі. У 80-х роках минулого століття в Ізраїлі вже відбувався судовий процес, який не зміг довести причетність Дем’янюка до злочинів.

3.29 березня 2011 року з 13:30 по 16-00 відбудеться пікетування Вищого Адміністративного суду України (адреса м. Київ, вул. Московська 8 ) проти зняття із Степана Бандери звання Героя України.

4. 29 березня о 16:00 активісти Соціал-національної асамблеї пікетують Лук'янівське СІЗО, за адресою: станція метро "Лук’янівська", вул. Дегтярівська, 13.
Їхні вимоги:
1. Звільнення журналіста і громадського діяча Олеся Вахнія, арештованого нещодавно за звинуваченням у крадіжці.
2. Припинення політичних репресій та звільнення усіх політичних в’язнів.

Від себе: з посиланням на поінформовані джерела мені повідомляли, що Вахній дійсно вкрав речі в одного колеги. Якщо це правда – у мене нема жодного бажання його захищати. Якщо звинувачення сфабриковане – інша річ. Але всієї правди я поки що не знаю.

5. 30 березня о 10:30 в Інформаційній агенції УНІАН (м.Київ, вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція на тему: «Чому десятки людей гинуть в міліції?».

Collapse )

6. 31 березня о 19:00 у Києві у Будинку Архітектора (вул. Грінченка, 7) відбудеться творчий вечір до дня народження першого ідеолога українського націоналізму Миколи Міхновського.
У програмі вечора - пісні лідера гурту "Тінь Сонця" Сергія Василюка, гурту "Рутенія" та бандуриста Тараса Силенка, а також політичні виступи.

Морпіх

Акція "Вища освіта - біг з перешкодами" (фото)

Сама, на жаль, не змогла бути присутньою, тому розміщую тут реліз і фото, прислані рухом "Відсіч" - організаторами акції.


У понеділок, 28 березня, біля Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету "Львівська політехніка" відбувся біг із перешкодами за вищу освіту, в рамках кампанії "Проти деградації освіти". Студенти розпочали серію акцій, щоб показати негативи останньої редакції законопроекту "Про вищу освіту" зокрема та законотворчої політики Міністерства освіти і науки, молоді та спорту в цілому.

Студентам було запропоновано зіграти у гру: пройти шлях до своєї вищої освіти, долаючи перешкоди, які нам хоче підсунути МОНМС. Мета гри - отримати 1 кг "диплом-печива", з якими на фініші студентів чекав МОНСтр у масці козла. Деякі студенти, які не могли перестрибнути, могли дати ведучому символічний хабар, і той проводив їх повз перешкоди.

"Насправді пройти всі ці перешкоди виявилось дуже непросто. Міністр освіти випробовує наші нерви, він грається з вогнем, бо студенти не будуть мовчати, коли їхні права хочуть настільки звузити", - каже студент Андрій Щербак, що виграв свій кілограм печива, давши ведучому хабара.

"Вища освіта в Україні скоро стане недоступною для звичайних українців. Скорочення держзамовлення, підвищення плати за навчання протягом року, відпрацювання бюджетниками "безкоштовної освіти" та багато інших інновацій
табачників призведе до того, що українська освіта стане таким собі бігом із перешкодами, де виші стануть осередками корупції, а не знань", - говорить ведучий акції, активіст Громадянського руху "Відсіч", Юрій Шивала.

На думку організаторів акції, політика Міністерства освіти спрямована не на підвищення рівня знань студентів, а на комерціалізацію освіти.

Такі акції відбудуться також у середу, 30 березня, о 12:20 біля Львівського державного аграрного університету та у четвер, 31 березня, о 13:45 біля Національного лісотехнiчного університету.

Collapse )

Морпіх

Боярська осінь – не болдинська осінь

Стаття Костя Зацарного про дисидента Івана Коваленка і вечір його пам’яті.

Добре творити поміж кріпаками,
Все тобі дано чиїмись руками:
Затишок, одяг, і їжа, й тепло.
Я в кріпаках, і які ж бо тут жарти,
Кожен рядок мій ста болдинських вартий:
В мене холери побільше було.


Іван Юхимович Коваленко у цих рядках прямо порівнює себе з російським поетом О. Пушкіним, адже у Болдино той опинився завдяки епідемії холери і цей період був найпродуктивнішим у житті Пушкіна. Разом з українським народом Коваленко все життя потерпав від більшовицької «холери» і не було змоги десь від неї сховатись і відсидітись, як Пушкіну, у родинному маєтку.

Народився Іван Коваленко 13 січня 1919 року в с. Лецьки, що на Переяславщині. Батько його був талановитим хліборобом, бо вмів з невеликої ділянки одержати багатий урожай і прогодувати чималу сім`ю. Мусив вступити в комуну “Маяк батраків”. Але згодом через спроби дбати одночасно за власне господарство був з комуни виключений і зазнав гонінь: садибу відібрали, хату зруйнували. Мати Коваленка переїхала до Переяслава, щоб дати дітям освіту. 7-річного Івана віддала до Переяславської школи №1. Взимку Іван вчився, влітку їхав у село і працював у комуні. Ледве вижив під час голодомору 1932-33 рр., коли вимерла половина села. У школі вчився добре, захоплювався астрономією (школа мала власну обсерваторію), почав складати вірші. Не був ні піонером, ні комсомольцем. За непокірність тричі виключався з школи. Тим не менше закінчив Іван і школу, і Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Все життя працював вчителем іноземних мов. Вчителювати починав у м. Чернігові, де жив з 1941 по 1947 роки. А потім переїхав з родиною до м. Боярки, що під Києвом, де й прожив більш як піввіку до самої смерті.

Все життя Іван Коваленко вирізнявся безкомпромісністю та прямотою як в особистому житті, так і в творчості. Принципово не друкувався на Батьківщині за радянських часів. Не належав ні до яких угрупувань і партій – ні радянських, ні сучасних.

Collapse )